Переговори Трампа й Путіна: про що домовилися і як на це впливають події на Близькому Сході

18 березня відбулася довгоочікувана розмова президента США Дональда Трампа з його російським колегою Владіміром Путіним. 24 Канал розповідає, чому щодо неї були такі великі очікування, а також чому вони виявилися марними.

Що передувало переговорам Трампа й Путіна

Телефонній бесіді президентів США та Росії передувало чимало важливих подій, серед яких необхідно виділити:

• початок сепаратних переговорів між Москвою та Вашингтоном;
• викручування рук Україні через "мінеральну угоду" або угоду про корисні копалини;
• скандал в Овальному кабінеті Білого дому;
• зупинка воєнної допомоги Україні та надання розвідувальної інформації від США;
• переговори в Джидді між Києвом та Вашингтоном, домовленості про 30-денне загальне перемир’я;
• скасування спецліцензій на оплату російських енергоносіїв;
• закриття федеральних програм з розслідування злочинів Росії та відмова США від іменування Росії агресором;
• розблокування допомоги Україні.

Вже безпосередньо напередодні до всього цього додалась медійна істерія з вкидами про плани США визнати окупацію Криму, а також нібито оголошенням торгів за Одесу та її порти.

Сильно постарався й сам Трамп, розповідаючи про наполеонівські плани та стверджуючи, що Путін вже майже на все погодився, зокрема й на питання контролю над неназваною електростанцією (мовиться про Запорізьку АЕС).

При цьому центральним пунктом усіх заяв Трампа стала складна доля українського війська, оточеного десь на Курщині та фактично приреченого не смерть. Нібито врятувати його може лише добра воля Путіна, яка з’явиться виключно на прохання Трампа, що й буде тим самим "миром через силу".

От тільки ніякого оточення 2 500 вояків немає в природі, але Трамп вперто продовжував і продовжує нині бубоніти про це, створюючи стійке враження, що ми опинилися всередині неавторизованого сиквелу легендарної трагікомедії Баррі Левінсона Wag the Dog.

Не відставав і Путін. Він маринував 8 годин в очікуванні в Москві емісара Трампа Стіва Віткоффа, чим ледь не наразив того на знайомство з невідомими безпілотниками, які безкарно подолали російську ППО та завітали до столиці Росії та її околиці.

А вже перед самою розмовою Путін розіграв сценку "нехай Трамп зачекає", демонструючи награним маханням ручки відсутність поваги до президента США, а також власну зверхність і те, що він "мачо". Російській бізнес-челяді в залі це сподобалося.

Все це разом створило відповідний медійний фон і підігріло градус очікувань ледь не до точки кипіння.

Про що домовлялися Путін і Трамп

Розмова двох президентів тривала рекордний час. Щоправда, Білий Дім і Кремль подають різні цифри – півтори години проти 2 години 28 хвилин, за версією росіян. Розбіжність у годину важко пояснити, можливо, Трамп говорив про свою нещодавню перемогу на турнірі з гольфу, коли Путін вже поклав слухавку, або навпаки – Путін не стримався та навалив про печенігів, коли Трамп вже пішов.

Втім, підсумувати всі ці години можна лише кількома реченнями:

• Росія та США домовились домовлятися;
• Росія погоджується на перемир'я в небі та на воді (це взагалі початкова пропозиція України на переговорах з американцями в Джидді, так званий план Макрона) та не погоджується на загальне 30-денне перемир'я (яке просували Рубіо та Волц і яке підтримала в підсумку Україна, після чого нам розблокували допомогу, а Трамп оголосив про величну перемогу).

Далі починаються розбіжності. Росія стверджує, що її непохитна вимога – припинення надання військової допомоги Україні. Натомість США стверджують, що це питання не підіймалось.

Також ми нічого не почули про погляд сторін на питання миротворців, а також кудись зникла загадкова "електростанція".

При цьому Путін спробував видати за результат перемовин обмін полоненими – він має відбутися 19 березня у форматі 175 на 175. Також Росія погодилась передати 23 важкопоранених бійця.

Утім, варто розуміти, що такі обміни готуються заздалегідь і не вирішуються у форматі телефонного бліцу. Це підтвердив ввечері 18 березня президент Зеленський, який під час зум-спілкування зі ЗМІ заявив, що обмін готувався заздалегідь і Путін згадав про нього в розмові з Трампом фактично рандомно.

Цікаво, що Путін погодився на ембарго на удари по інфраструктурі й нібито дав команду вже їх припинити.

Після цього Росія атакувала Україну десятками "Шахедів" – вони полетіли на Київ, Суми, Донбас та інші регіони. Також росіяни імітували удари балістичними ракетами. Цілями росіян традиційно стали цивільні об’єкти та енергетична інфраструктура, зокрема, в прифронтовому Слов'янську.

Станом на 08:00 (19 березня 2025 року – 24 Канал) підтверджено збиття 72 ударних БпЛА типу Shahed та безпілотників інших типів у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Житомирській, Вінницькій, Кіровоградській, Дніпропетровській, Запорізькій та Одеській областях. 56 ворожих безпілотників-імітаторів – локаційно втрачені (без негативних наслідків).

"Внаслідок російської атаки постраждали Сумщина, Одещина, Полтавщина, Дніпропетровщина, Київщина та Чернігівщина", – звіт Повітряних сил ЗСУ про ніч, коли Путін пообіцяв не атакувати енергетичну інфраструктуру.

Слова Путіна розходяться з реальністю. Він сказав, що він нібито припиняє удари по енергетиці, але за ніч було 150 дронів, зокрема, по енергетиці, транспорту та двох лікарнях,
– президент Зеленський 19 березня коментує обіцянки Путіна Трампу.

Головною ж "перемогою", яка додає всьому дійству вайбів часів холодної війни, було оголошено персональну домовленість Трампа і Путіна про проведення хокейних матчів між зірками NHL та її російської копії КХЛ. Схоже, це російській громадськості незабаром подаватимуть як головну ціль так званої СВО.

Як Трамп зазвичай проводить переговори: цікаві деталі

Варто зважати, що розмова відбувалась через перекладачів, бо Путін не знає англійської, а Трамп – російської. Тобто 2,5 чи скільки там годин – це був час брутто, а "чистий час" був меншим.

Завдяки колишній членкині команди Трампа дипломатці Фіоні Гілл ми знаємо, як відбуваються подібні розмови. Вона розповіла детально про специфіку спілкування Трампа з Путіним у великому подкасті.

Дивіться відео розповіді Фіони Гілл:

• Якщо узагальнити, то президент США щось говорить і практично не слухає опонента, при цьому перекладач подає все буквально, не вдаючись у нюанси та не даючи контексту й подвійних сенсів.
• Тут варто зазначити, що це звична практика для всіх (не лише для США), адже, по-перше, на такі нюанси немає часу, а по-друге, перекладач не має права вдаватися до інтерпретацій, від яких може залежати доля угод і людських життів.

Однак без тлумачення контексту й розуміння "підводних каменів" також не можна, тому після завершення розмови президенту готують детальний брифінг з розбором усіх тез і сенсів. Але, як стверджує пані Гілл, яка була в команді Трампа під час його першої каденції, він ці звіти ніколи не читав. Тоді він був молодшим і тільки перейшов рубіж у 70 років, тож сумнівно, що нині, коли Трампу вже 78, його звички змінилися.

Цим можемо пояснити відмінності у фінальних заявах сторін. Бо Кремль розповідає про "цілі СВО", "усунення першопричин конфлікту", "припинення мобілізації", "роззброєння" та іншу маячню з "набору діда", а в Трампа "все чудово" і мир вже ось-ось на порозі.

Заява президента Трампа з приводу бесіди з Путіним:

Моя сьогоднішня телефонна розмова з Президентом Путіним була дуже доброю і продуктивною. Ми домовилися про негайне припинення вогню на всіх об'єктах енергетики та інфраструктури, з розумінням того, що ми будемо швидко працювати над повним припиненням вогню і, врешті-решт, над завершенням цієї жахливої війни між Росією та Україною. Ця війна ніколи б не розпочалася, якби я був президентом! Було обговорено багато елементів мирного договору, зокрема той факт, що тисячі солдатів гинуть, і президент Путін, і президент Зеленський хотіли б, щоб це закінчилося. Цей процес зараз в повній силі, і ми, сподіваюсь, заради людства, зробимо цю роботу!

Утім, найкращим показником був не радісний, але пустий за змістом пост у трамповій соцмережі, а відсутність пресконференції, яка була анонсована Білим домом, але "чомусь" не відбулася. Бо довелося б залишати "світ рожевих поні" і відповідати на питання журналістів, а найстрашніше – подивитись в очі реальності. Бо по факту маємо відмову Путіна від запропонованого США і підтриманого Україною загального припинення вогню.

У світі Трампа це взагалі прояв глибокої неповаги, але президент США це проковтнув, "чомусь" не розлютився і продовжив далі вдавати, що все ок. Утім, весь світ і далі змушений спостерігати трагікомедію під назвою "Голий король".

Фактор України

Також маємо констатувати той факт, що Трамп вже не наважується говорити від імені України та вирішувати за неї. Тож сварка у Білому домі з Зеленським, де президент України показав зуби, його дечому та й навчила. Без України та врахування її інтересів ніякої "нобелівки" не буде.

Україна ж демонструє, що поступок Росії робити не буде. Про це 19 березня прямо заявив Зеленський:

Я не хочу з росіянами обговорювати, яка повинна бути наша армія, бо це частина гарантій безпеки для українців. Також я не збираюсь з ними (росіянами – 24 Канал) проговорювати економічні гарантії безпеки, де ЄС – головна економічна гарантія безпеки для України. Це безумовні речі, які нам потрібні. Тисячі людей в тюрмах, не тільки військові, вони всі повинні бути у своїх сім'ях, а тих, кого вони закатували, – ми повинні їх всіх отримати і повернути додому. На жаль, навіть загиблих. Це безумовні речі, які повинні бути. Ті території, які тимчасово окуповані, вони – тимчасово окуповані, вони російськими не стануть ніколи.

Показово, що у звіті Білого дому "хотєлки" Путіна взагалі ігноруються, також у Вашингтоні вже дали зрозуміти, що беруть час на консультації з Києвом і союзниками в Європі.

Далі має відбутися наступний раунд – за словами Стіва Віткоффа нова зустріч із росіянами запланована на 23 березня. Там будуть з'ясовувати, на чиєму боці тепер "не м'яч, а вже повноцінна шайба", шукати "диявола в деталях" і далі зайдуть на нове коло обговорень, після чого американці знову зустрінуться з українськими переговірниками, щоб зіграти новий раунд у "зіпсований телефон".

Як на це впливають події на Близькому Сході та в Європі

Цікаво, що розмова Трампа і Путіна припала на дуже важливі та показові події.

• Першою є відновлення Ізраїлем бойових дій в Секторі Гази. Це означає, що мирна ініціатива Стіва Віткоффа, якою так пишався Трамп і старанно натякав на "нобелівку", провалилася.

А це демонстрація того, наскільки ефективно та довготривало США вміють укладати мирні угоди, чого вартує слово Трампа і як ніхто не сміє його обманювати. І хто сказав, що повний провал американської дипломатії на Близькому Сході не можна екстраполювати на інші регіони.

• Друга подія також відбулася на Близькому Сході, і США мають до неї прямий стосунок. Мова про відновлення американцями активних бомбардувань хуситів у Ємені. Вони мали здебільшого піар-ефект і жодного практичного, бо без наземної операції не варті нічого. Натомість маємо погрози Трампа на адресу Ірану й прямі звинувачення Тегерану як тих, хто керує єменськими інсургентами.

При цьому всім добре відомо, що не проти керувати цими бойовиками й Москва, яка навіть обіцяла надати їм ракети. Крім того, Росія та Іран мають оборонну угоду та обов'язок підтримувати один одного в скрутну годину. А що це, якщо не вона.

Втім, Москва, схоже, пропонує вирішення і бажає стати посередником між Іраном (та ХАМАС) та США. Це доволі небезпечна історія, оскільки несе ризик укладання угод у форматі "баш-на-баш", де ціллю буде "ядерна угода" з Тегераном, а розмінною картою – Україна.

Такі думки породжують "конспірологію", що насправді Трамп і Путін 2,5 години гомоніли не про гольф чи печенігів, а саме про це. І воно залишилось за межами офіційних комюніке. Наразі підтверджень цьому немає, але виключати такий варіант точно не варто.

• Нарешті третя подія – це подолання Бундестагом так званого "податкового гальма", що знімає з Німеччини обмеження на фінансування оборонного сектора та гарантує Україні суттєве збільшення воєнної допомоги. Тої самої, яку так хоче перервати Путін, але вочевидь у нього нічого не вийде.

На це прямо натякає реакція Європи на події, її виразником став президент Франції Макрон, який вкотре закликав субконтинент озброюватися та виділив 1,5 мільярда євро для модернізації бази на кордоні з Німеччиною, яка стане домівкою для двох нових ескадрилій винищувачів Rafale – носіїв тактичної ядерної зброї.