Трамп програє в хокей: навіщо Путін прив'язав тему спорту до переговорів про війну

Якщо ви читали повну заяву Кремля за підсумками розмови Дональда Трампа і Володимира Путіна, спробуйте поглянути на неї інакше.

Почніть з кінця.

Адже найважливіше для Путіна — саме там. І це не Україна, не Близький Схід і, уявіть собі, навіть не хусити.

Важливо, що спільного комюніке за підсумками розмови не було, а отже, кожна сторона оприлюднила усе, що їй було важливіше. У заключній частині, яка добре всім запам’ятається, Кремль висловив неприховану радість від солідарного голосування США і Росії в ООН, про взаємовигідне співробітництво в економіці (це в розмові з президентом країни, яка наклала на неї, мабуть, найбільший пакет санкцій!!) та… хокеї.

Москва вибудовує свою стратегію обережно, але наполегливо. Там чудово розуміють, який ефект справила позиція США щодо резолюції по Україні. Можна було б промовчати, минуло вже чимало часу, але саме цей момент Кремль виніс у підсумковий текст розмови з Трампом. І це дуже не тонкий натяк на розкол Заходу: якщо Білий дім почне діяти в ООН окремо від Брюсселя і Лондона, про єдину антиросійську лінію можна забути. Але Вашингтону не просто байдуже до старих правил — йому на них начхати так само, як і Москві. А отже, між Росією та США знову можливі домовленості.

Проте геополітика — не єдиний мотив. У заяві йдеться про "нормалізацію двосторонніх відносин у світлі особливої (що?!?!) відповідальності Росії та США". Це ключовий момент. Кремль відчайдушно намагається повернутися в глобальну економіку, навіть попри війну. Росії життєво важливо знову стати частиною світового ринку. А отже, санкції мають послабшати. Усі розмови про "перспективи співпраці" — не що інше, як завуальована пропозиція: можна ж домовитися, знайти можливості, провернути оборудки. Make some deal.

І от тут з’являється хокей. Але це не про спорт. Це образ старої доброї "дружби народів", який в обох старих викликає ностальгічні асоціації з епохою "холодної війни" — але без санкцій, без війни і ядерних погроз.

Росія намагається знову виглядати "нормальною" країною. З якою можна вести справи, запускати ракети в космос, міняти циган на ведмедів і проводити спільні заходи. Мовляв, "Давайте вже жити дружно", поки ми паралельно будемо вбивати, грабувати, ґвалтувати та плювати в обличчя міжнародному праву.

Врешті-решт, чим ви гірші — давайте плювати їм в обличчя разом.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело