Все про заміну суглобів: ціна, коли, кому і як можна робити ендопротезування

На що здатна сучасна хірургія, 24 Каналу розповів ортопед-травматолог вищої категорії, завідувач відділення травматології клініки "Оксфорд Медікал" Олександр Мартинчук.

Коли потрібна заміна суглоба

Ендопротезування (артропластика) передбачає заміну пошкодженого суглоба на штучний. Таку операцію роблять лише тоді, коли інші методи неефективні.

З віком або внаслідок негативних чинників, наприклад травм чи захворювань, хрящі змінюють свою форму: зношуються, стираються – й відтак розвивається больовий синдром, який суттєво обмежує рухи. Тож показаннями для ендопротезування є дегенеративно-дистрофічні зміни суглобів, які спричиняють біль.

У чому суть операції? Хірург видаляє пошкоджені частини хряща, частково з кістками і на їхнє місце трансплантує штучні компоненти.

Які суглоби найчастіше потребують заміни

Найчастіше протезують колінні суглоби, трохи менший відсоток стосується кульшових, а далі вже йдуть інші: плечові, ліктьові, променево-зап’ясні, кисті тощо.

В разі системних захворювань, як-от ревматоїдний артрит чи подагра, іноді вражаються всі суглоби, проте замінюють шляхом артропластики тільки певні. Єдине показання для оперативного втручання при артрозі – стійкий больовий синдром, який потребує постійного приймання анальгетиків.

Зараз можна протезувати практично будь-який суглоб. Для таких складних операцій потрібна попередня підготовка. Є низка протипоказань. Та найголовніше, що потрібно усвідомити – після хірургічного втручання слід уважно слухати лікаря й виконувати всі його рекомендації. Адже ендопротези – це штучні компоненти, а не живий організм.

За словами лікаря, у будь-якого матеріалу є певний ресурс роботи. Зазвичай протези розраховані на 15 – 20 років, але ніхто не передбачить, як реагуватиме кістка на ендопротез чи як вплинуть на нього з часом наявні хронічні захворювання – нирок, печінки, ендокринної системи.

Види протезів суглоба

Залежно від того, вперше чи вже вдруге встановлюються протези, вони поділяються на первинної фіксації та повторної (ревізійні). Ревізійні імплантувати складніше, бо для заміни чи коригування старого протезу його треба спочатку видалити, кістку зруйнувати й зачистити, підібрати за розміром новий компонент, при цьому врахувати сумісність матеріалів. Якщо в пацієнта брак кісткової тканини, доведеться розв’язувати проблему прикріплення штучного суглоба.

З огляду на це протези різняться за способом фіксації – механічним або цементним. У першому випадку (безцементна фіксація пресфіт) протез вбивається в стегнову кістку, потім одягається головка на стегновий компонент, робиться вкладка в кульшовий компонент, чим усувається штучний вивих. Результат – людина починає ходити або у день виконання операції або на наступний. Зазвичай пресфіт застосовують для молодшої категорії пацієнтів, які мають міцну кісткову тканину.

Цементний метод фіксації більше підходить для літніх людей, в яких є остеопороз. Адже механічне встановлення протеза може спричинити перелом кульшової впадини або стегнової кістки. Тоді штучний суглоб тримається за допомогою цементу, який створює нове ложе для компонентів.

За розміром заміни протези бувають частковими або тотальними (повністю штучний суглоб). За матеріалом – з металу (титану, сплавів кобальту й хрому), кераміки або комбіновані.

Які дослідження необхідні, щоб визначитися з протезом

Є кілька основних досліджень:

• найперше оцінюється рентгенографія – за знімками підбираються штучні компоненти. Зазвичай їхній розмір визначається з 90% точністю. Похибка у 10 % трапляється тоді, коли рентгенологічно не встановлена фокусна відстань або пацієнт надав знімок, зроблений на маленькій плівці;
• КТ чи МРТ також допомагає визначити форму й розмір штучного суглоба;
• для з’ясування способу фіксації розраховуються спеціальні коефіцієнти стосовно наявності в людини остеопорозу;
• якщо є сумніви щодо щільності кісткової тканини, виконується різновид рентгену – денситометрія – єдине адекватне дослідження, яке показує, чи є остеопороз.

Вартість заміни суглоба

Заміна суглоба – дорога операція. Якщо йдеться про великі суглоби (колінний, кульшовий), то ціна може коливатись від 70 до 200 тисяч гривень. Залежно від типу протезу, складності операції, медичного закладу та міста.

Проте в країні діє програма Міністерства охорони здоров'я, яка щороку закуповує й надає безкоштовні ендопротези. Для цього потрібно надати копії паспорта, ідентифікаційного коду, витяг з ЦНАПу про місце реєстрації, електронне направлення від сімейного лікаря на консультацію до тієї травматології, яка робитиме ендопротезування. За рік – півтора людина отримає ендопротез. У Києві є додаткова програма для жителів міста, яка підтримує й посилює міністерську програму.

Але якщо розвивається асептичний некроз, виникає дуже сильний біль. Таке захворювання буквально за кілька місяців ставить людину на милиці. Тоді чекати, коли надійде черга, неможливо.

Кому не можна робити заміну суглоба

Є абсолютні й відносні протипоказання для ендопротезування. Абсолютні категорично забороняють таке оперативне втручання. Зокрема, це:

• важка серцево-судинна патологія;
• важка печінкова недостатність;
• ниркова недостатність;
• пошкодження шкіри, рани, хронічні виразки, які тривалий час не загоюються.

До відносних протипоказань належать стани організму, які є зворотними. Наприклад, на момент обстеження людина має виразку шлунку. Тож їй слід спочатку пролікувати шлунок до повного загоєння ерозії чи виразки, інакше патологія може спричинити післяопераційну кишково-шлункову кровотечу й суттєво ускладнити життя як пацієнту, так і лікарям.

Така сама ситуація з тромбозом судин – треба попередньо звернутися до судинного хірурга, якщо необхідно, зробити операцію і лише потім переходити до ендопротезування.

При цукровому діабеті є велика ймовірність виникнення ускладнень. Підвищений цукор стає ґрунтом для активного розвитку інфекції в організмі, тому є ризик гематогенного поширення інфекції. Вона потрапляє у найслабші місця, наприклад, в ділянку імплантації протеза чи кардіостимулятора. Тож ортопед-травматолог радить спочатку нормалізувати рівень цукру, хоча б до 7 ммоль/л, і тільки тоді призначає операцію.

Ендопротезування – це серйозне оперативне втручання, тому пацієнта попередньо ретельно готують до нього.

Реабілітація та чинники, які впливають на тривалість експлуатації протеза

У кожному випадку після операції травматолог надає індивідуальні рекомендації щодо способу життя й фізичної активності. Радить дотримуватися певної кількості рухів, інструктує, як безпечно ставити ногу, що потрібно робити, а чого категорично уникати. Список виходить доволі великий, та саме ці умови гарантують тривале використання штучного суглоба.

Щодо відновлення після операції, то є пацієнти, які на наступний день вже ходять. Літнім людям потрібна допомога – реабілітаційне лікування, щоб відновити силу м'язів і мобільність.

У певної категорії, зокрема із хронічними хворобами або надлишком ваги, перебіг захворювання набагато важчий, а реабілітація складніша.

Ортопеди зазначають: після протезування людина стає на 99 % здоровою, тому залишається тільки маленький 1 % – навчитися жити з ендопротезом. Адже наразі ендопротезування суглобів визнано операцією №1 у світі за своєю ефективністю і якістю.

Що таке артроскопія і чого її не слід плутати з ендопротезуванням

А артроскопія – малоінвазивне оперативне втручання, зокрема і з діагностичною метою. МРТ не завжди є точним методом встановлення діагнозу: якщо в лікаря з’являються сумніви, він рекомендує провести діагностичну артроскопію.

Через маленькі розрізи внутрішньосуглобово вводиться камера. Колба наганяє воду, щоб розширити порожнину суглоба, аби фахівець міг вільно оцінити його стан. Якщо виявляються проблеми, ортопед одразу проводить необхідні маніпуляції (резекцію, пластику) з меніском, зв’язками, сухожилками чи оболонками суглоба.

Отже, простими словами: артроскопія – це початковий етап спроби відновити рухливість суглоба, а ендопротезування – фінальний, коли іншого виходу вже немає.