Атомні станції зацікавили Трампа: чи допоможе це Україні повернути ЗАЕС

Вчора 19 березня президент Дональд Трамп під час телефонної розмови з президентом України Володимиром Зеленським запропонував передати у власність США українські атомні станції. Про це повідомила прессекретарка Білого дому Керолайн Левітт. "Він сказав, що США могли б бути дуже корисними у забезпеченні роботи цих станцій. Якби США володіли цими станціями, це було б найкращим захистом цієї інфраструктури та підтримкою української енергетичної інфраструктури", — заявила Левітт. Чому Трамп зацікавився українськими електростанціями та якою може бути співпраця України та США в атомній енергетиці, досліджував Фокус.

Питання ЗАЕС: чи можуть США сприяти поверненню станції в українську енергосистему

Зараз усі атомні станції України включені до структури НАЕК "Енергоатом", компанії у 100% державній власності. Більше того, приватизація Енергоатому заборонена законодавством: 100 відсотків акцій у статутному капіталі компанії належать державі та не підлягають приватизації або відчуженню в інший спосіб. Кабінет Міністрів України лише може прийняти рішення про передачу повноважень з управління корпоративними правами іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності — органу державної влади (про це йдеться в законі "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом").

Отже, щоб американські компанії могли управляти чи й володіти частиною Енергоатому, наприклад, Запорізькою АЕС, потрібні доволі серйозні зміни до законодавства. Проте, кажуть експерти, реалізувати такі зміни цілком можливо. Головне питання: чим Україні допоможе, якщо, наприклад, ЗАЕС перейде у спільну власність України та США шляхом створення спільного підприємства.

Важливо "Це було б найкращим захистом": Трамп запропонував Зеленському передати АЕС у володіння США

"Я не думаю, що мова йшла про весь Енергоатом, скоріше, про Запорізьку АЕС. Тільки я б залюбки продав Трампу інший актив – компанію "Центренерго", що досить не приватизована. От давайте продамо йому Центренерго. Навіщо ЗАЕС Штатам? Ну, якщо таку станцію, як Запорізька АЕС, будувати з нуля, то це буде більше 30 млрд доларів. От і пояснення, навіщо це Трампу. Це дорогий та якісний актив", — зазначив у розмові з Фокусом Сергій Фурса, інвестбанкір, фінансовий експерт.

На його думку, співпраця зі США щодо відновлення роботи ЗАЕС була б вигідною Україні, але лише якщо це призведе до повернення її повноцінної роботи у енергосистемі України.

"ЗАЕС зараз під окупацією, ми її не контролюємо, вона не постачає електроенергію в українську енергосистему. Це створює дефіцит, який буде відчутний влітку, коли знову буде 36 градусів. Тому для нас було б порівняно з поточною ситуацією вигідніше, якби ЗАЕС навіть під керівництвом американців чи у їх власності працювала в нашій енергетичній системі, нам подавала електроенергію. Нам головне — отримувати електроенергію в нашу систему", — каже експерт.

Важливо Деокупації недостатньо: Зеленський не проти, щоб США відновили роботу ЗАЕС

Але головним питанням залишається, каже Сергій Фурса, навіщо Росії погоджуватись на відновлення роботи ЗАЕС, якщо атомна станція буде одразу почне працювати на Україну та забезпечувати Україні можливість не лише економічного розвитку, але й продажу на експорт електроенергії, якої може бути профіцит, якщо до енергосистеми України надійде весь обсяг виробеної енергоблоками ЗАЕС електроенергії.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко каже, що заява Трампа про перехід у власність США українських АЕС скидається на черговий блеф, але Україна може спробувати грати в цю гру, погоджуючись на управління американцями саме ЗАЕС.

"Я думаю, що нам потрібно підіграти тут пану Трампу і сказати: "Нема проблем, хочете управляти – добре, давайте створимо спільну операторську компанію, наприклад, з Енергоатомом та якоюсь Westinghouse". І якщо американці зможуть допомогти нам звільнити Запорізьку атомну станцію, то добре, давайте спільно управляти. Я думаю, що ми маємо так відреагувати на пропозицію Трампа", — зауважив Володимир Омельченко.

Елемент політичної гри: чому після рідкоземельних металів Трамп зацікавився атомною енергетикою України

На думку Сергія Фурси, заява Трампа про управління українськими АЕС цілком вкладається в логіку нового американського президента і його дій. "Ми бачимо і по першому раунду перемовин по корисним копалинам, що Трамп діє, як мародер. Дуже часто намагаючись урвати собі щось, якщо тільки з’являється така можливість. І зараз, напевно, він побачив таку можливість. Раніше, коли США пропонували ту угоду про рідкоземельні метали, вони хотіли 50% EBITDA Нафтогазу і Укргазвидобування. Це, на щастя, вдалося відбити. Тому це поведінка Трампа, як мародера", — зазначив Сергій Фурса.

Про те, що повністю управляти всіма українськими АЕС американцям, насправді, не потрібно, каже Володимир Омельченко. "Незрозуміло, для чого американському бізнесу управляти українськими атомними станціями, якщо вони про них нічого не знають, а кожна атомна станція має вже свій персонал, досвід, розуміння, як керувати цими станціями. І кожна наша станція має свої індивідуальні особливості, про які ніхто не знає. Тим більше, що Енергоатом не є надприбутковим, в минулому році лише отримала компанія прибуток в 1 млрд грн., але це не та сума, яка може зацікавити великий бізнес. Але спільне з американцями володіння ЗАЕС теоретично може створити деякий стимул для американської сторони натиснути на Росію щодо звільнення цієї станції", — каже експерт.

На думку ж Андріана Прокопа, керівника програми "Енергетика" Українського інституту майбутнього, розмови довкола ЗАЕС з боку Трампа — це частина підготовки майбутньої російсько-американської угоди. "Це означає тільки, що буде ще дуже велика кількість домовленостей безпосередньо між РФ і США. І росіяни хочуть реалізувати в контексті великої угоди певні рішення – і щодо зняття санкцій, і щодо співпраці з американцями у газовій сфері чи по рідкоземельним металам, по західним технологіям. Тобто все стосовно ЗАЕС зараз — це просто розвідування, на що ми згодні, на що ні, що ми можемо погодити, що не можемо. Я маю на увазі, на які поступки ми готові піти", — зауважив у коментарі Фокусу Андріан Прокіп.