«Я спробую…»: як один запит став початком великого мистецького проєкту

У стінах Національної академії мистецтв України стартувала персональна виставка відомої української художниці Марії Левитської під назвою «АЗОВСТАЛЬ: Полонені. Заручники війни». Цей мистецький захід є завершальним етапом великого проєкту, присвяченого військовополоненим, які опинилися в руках ворога після героїчної оборони «Азовсталі». В експозиції представлено майже сорок робіт, зокрема й нові твори, які до цього не демонструвалися публічно.

Фотокореспондент ZN.UA Василь Артюшенко відвідав виставку, щоб зафіксувати її атмосферу.

Художній вимір трагедії

Відтворення у мистецтві теми війни та полону є не лише творчим процесом, а й глибоким осмисленням людських переживань. Левитська через свої полотна передає напругу, біль і водночас надію, створюючи особливий художній простір, де трагедія перетворюється на візуальне свідчення. Її картини демонструють стійкість українських воїнів та розкривають драматизм їхньої долі, водночас залишаючи місце для світла надії.

Джерело натхнення

Історія цієї серії розпочалася у 2022 році, коли Левитська разом із дитиною перебувала у Празі. Відвідавши музей святої Агнешки, вона побачила старовинні скульптури, що зображували фігури зі зламаними кінцівками. Це викликало в ній асоціації з українськими дітьми, які постраждали від війни, а також із захисниками Маріуполя, про яких тоді було мало інформації. Відчуваючи безсилля перед подіями, вона почала малювати прямо на вулиці, на звичайному картоні.

«Я відчула: це про нас. Про війну в Україні. Про наших понівечених дітей, людей. Про Маріуполь ще майже не було жодної інформації. Були уривки відео захисників Азовсталі. Я не могла їм допомогти нічим. Просто двору, біля сміттєвих баків я почала малювати свій біль», – так про початок свого шляху розповіла Марія на сайті Національної академії мистецтв України.

Згодом у Києві в Національному музеї медицини відбулася перша виставка, присвячена цій тематиці. Саме там відбулося ключове для неї запитання від дружини одного з полонених: «А про полонених можете намалювати?». Відповідь художниці була однозначною: «Я спробую…». Ці слова стали відправною точкою для створення проєкту, який нині презентують у столиці.

Про авторку

Марія Левитська – народна художниця України, академік Національної академії мистецтв, лауреатка Національної премії імені Тараса Шевченка. Протягом багатьох років вона працює головним художником Національної опери України ім. Т.Г. Шевченка. Її творчий шлях охоплює сценографію, костюмний дизайн, а також живопис, що завжди відображає важливі суспільні теми. Левитська нагороджена численними відзнаками, серед яких Орден Княгині Ольги, премія «Київська Пектораль» і Орден «Зірка Італії» – найвища державна нагорода Італійської Республіки для іноземних діячів.

Виставка як жест підтримки

Експозиція діятиме з 19 березня по 9 квітня у Великій залі Національної академії мистецтв України за адресою: Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 20. Вхід для всіх охочих – вільний. Глядачі зможуть не лише побачити роботи художниці, а й відчути той біль і силу духу, що стоять за кожним полотном. Поряд із зображеннями полонених воїнів будуть представлені роботи, що розповідають про біль їхніх рідних – дружин, матерів, дітей, які з надією чекають їхнього повернення.

Ця виставка – не просто мистецький проєкт, а й важливий голос на підтримку тих, хто досі перебуває в полоні. Напередодні, 19 березня, відбувся один із найбільших обмінів військовополоненими. Президент України Володимир Зеленський повідомив, що з російського полону повернулися 175 українських захисників. Ще 22 воїни були звільнені завдяки додатковим заходам поза обміном.

Серед повернених є важкопоранені військові, а також ті, кого Росія незаконно переслідувала за вигаданими звинуваченнями. Серед визволених воїнів – солдати, сержанти та офіцери, які захищали Україну на різних фронтах: у Маріуполі, на «Азовсталі», у Донецькій і Луганській областях, а також на Херсонщині, Харківщині, Миколаївщині, Запоріжжі, Сумщині та інших напрямках. Ця подія стала ще одним нагадуванням про необхідність боротьби за кожного українського захисника, який досі перебуває в полоні.

Таким чином, виставка «АЗОВСТАЛЬ: Полонені. Заручники війни» стає не лише художнім висловом, а й символом підтримки тих, хто пережив полон, та нагадуванням про тих, кого ще потрібно повернути додому.