Як закінчити війну в Україні: ексголовком НАТО навів приклади Фінляндії та Кореї

У минулому слабші держави поступалися територією, щоб зберегти незалежність. Чи можливий такий сценарій для України?

Коли йдеться про тему завершення війни Україні, варто пригадати та врахувати уроки історії. Як приклад – "Зимова війна" СРСР проти Фінляндії. Попри героїчний опір, Фінляндія зрештою була змушена поступитися близько 11% своєї території, дотримуватися нейтралітету та не вступати до західних військових союзів. Однак цей болісний вибір дозволив зберегти фінську державність.

Про це у своїй статті пише Джеймс Ставрідіс – оглядач Bloomberg Opinion, адмірал ВМС США у відставці, колишній верховний головнокомандувач НАТО та віце-голова з глобальних питань у Carlyle Group.

"Історія може стати потужним інструментом для створення шляхів до миру в будь-яких переговорах щодо завершення війни. Я засвоїв цей урок багато разів, особливо коли був деканом Школи права і дипломатії Флетчера при Університеті Тафтса. Використання минулого як орієнтира – це те, що варто пам’ятати, коли переговори щодо завершення бойових дій в Україні набувають серйозності, навіть якщо російський диктатор Володимир Путін продовжує блокувати прогрес своїми неприйнятними вимогами", – йдеться у публікації Ставрідіса.

Що каже історія воєн про шанси України?

Ексверховний головком НАТО вказує, що дивлячись сьогодні на війну в Україні та намагаючись уявити її завершення, він згадує дві війни XX століття: "Зимову війну" 1939-1940 років між Фінляндією та СРСР, Корейську війна початку 1950 років. Ставрідіса описав у статті, які уроки цих конфліктів можуть допомогти знайти рішення для України.

Автор публікації вважає доволі очевидними паралелі між вторгненням СРСР до Фінляндії та нинішньою війною Росії проти України. Армія Йосипа Сталіна в листопаді 1939 року здійснила неспровокований напад на значно слабшого сусіда. Радянські війська мали величезну чисельну та технічну перевагу, однак фіни чинили впертий і винахідливий спротив Вони використовували як перевагу сувору зимову погоду, а також імпровізовану зброю, зокрема відомі коктейлі Молотова.

Головний урок: іноді доводиться поступатися

Незважаючи на свій героїчний спротив, Фінляндія зрештою була змушена поступитися близько 11% своєї території на користь СРСР. Це стало неминучим через величезну військову перевагу противника. Крім того, фіни зобов’язалися дотримуватися нейтралітету та не вступати до західних військових союзів.

"Хоча це був болісний вибір, він дозволив зберегти фінську державність", – акцентував адмірал ВМС США у відставці.

"Цей урок може бути важливим для України: якщо ви стикаєтеся з сильнішим противником, варто зберігати гнучкість і бути готовими поступитися територією заради миру. Також, можливо, доведеться відмовитися від права вступати до певних військових союзів. Але це дозволить вижити й у майбутньому переграти ворога – як це зрештою зробила Фінляндія, ставши членом НАТО 2023 року", – йдеться у матеріалі.

Корейська війна: демілітаризована зона як варіант для України

Ставрідіс описав важливі уроки Корейської війни. Йдеться про перш за все необхідність створити значну фізичну буферну зону між сторонами конфлікту. Так, між Північною та Південною Кореєю вже понад 70 років існує понад 257-кілометрова демілітаризована зона. Вона не запобігла всім конфліктам, але значною мірою зберегла крихкий мир на Корейському півострові.

"Цей досвід може бути корисним для України: чи варто створювати демілітаризовану зону? Хто її контролюватиме? Це можуть бути війська Росії та України, миротворці ЄС та Китаю чи сили НАТО та Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ)? Або, можливо, нейтральні миротворці ООН?" – описує ексверховний головком НАТО.

Він додав, що також слід визначити глибину потенційної демілітаризованої зони. Так, між Кореями ця зона становить 4 км. Там не можна розміщувати війська, хоча обидві сторони активно укріпили позиції за її межами.

Війна може тривати і після припинення бойових дій

Хоча бойових дій не відбувається вже десятиліттями, технічно Корея залишається у стані війни. Періодично між Сеулом та Пхеньяном виникають локальні сутички, здебільшого спровоковані з боку КНДР.

Ставрідіс вказав, що це поганий сигнал для України.

"Навіть після припинення активних бойових дій Росія навряд чи відмовиться від своїх агресивних намірів. Проте головний висновок з корейського конфлікту – не потрібно намагатися вирішити всі проблеми одразу. Важливо хоча б досягти стійкого припинення вогню, яке згодом може перерости в більш міцний мир", – пояснив автор статті.

Резюмуючи, він процитував колишнього британського прем’єра Вінстона Черчилля: "Щоб зазирнути в майбутнє, потрібно уважніше подивитися в минуле". На думку Ставрідіса, історія Фінляндії та Кореї може допомогти знайти шлях до кращого майбутнього для України.

До слова, 19 березня після розмови з президентом США Дональдом Трампом президент України Володимир Зеленський заявив про свою віру в те, що "під американським керівництвом цього року можна досягти тривалого миру".