Як рятувати від війни водні ресурси країни

Війна росії проти України завдала нищівного удару водним ресурсам, залишивши Крим без води, зруйнувавши два найбільші зрошувальні канали Європи – Північно-Кримський й Головний Каховський.

Підрив Каховської ГЕС поставив під загрозу життя понад 700 тисяч людей, залишивши їх без доступу до води. Забруднення річок Сейм та Десна, мор риби та загроза питному водопостачанню низки населених пунктів. Руйнування інфраструктури водопостачання та водовідведення міст, гідротехнічних споруд, систем зрошення та дренажу. Залишки військової техніки, боєприпасів, паливно-мастильних матеріалів у водних ресурсах.

росія зруйнувала або пошкодила понад 740 об’єктів нашої водогосподарської інфраструктури. Через бойові дії українські води потрапило понад 37 тисяч тонн сторонніх предметів, матеріалів та відходів, а також понад 23 тисячі тонн забруднюючих речовин. Збитки від збройної агресії росії водним ресурсам України становлять понад 93 млрд грн. І це лише ті випадки, що вдалося зафіксувати інспекторам держекоконтролю. Водночас, за даними Світового банку, на повоєнне відновлення водогосподарської інфраструктури потрібно майже 10 млрд. євро.

Війна як ніколи змусила замислитися українців про цінність води, якої до цього хибно здавалося вдосталь. Але за рівнем її дефіциту Україна посідає 85 місце з-поміж 164 країн світу.

Крок до покращення

Враховуючи наші євроінтеграційні прагнення, ще з 2016 року в Україні почали розробляти Плани управління річковими басейнами за європейськими стандартами. Такі Плани є ключовими інструментами імплементації Водної рамкової директиви ЄС. Ця Директива з 2000 року є головним законом Європейського Союзу щодо захисту вод. Вона спрямована на забезпечення доброго стану водних ресурсів шляхом зменшення або уникнення забруднення.

Вже під час повномасштабного вторгнення росії, проєкти розроблених в Україні Планів управління річковими басейнами доопрацювали з урахуванням воєнних реалій. А в листопаді 2024-го Кабінет Міністрів України затвердив перші шестирічні плани управління річковими басейнами для Дніпра, Дону, Дністра, Вісли, Південного Бугу, річок Приазов’я, Причорномор’я, а також Криму. У грудні, після проходження транскордонних консультацій, в Україні схвалили План управління річковим басейном Дунаю.

Загалом 9 ПУРБів включають в себе 1681 захід. Це і будівництво, реконструкція та модернізація очисних споруд та каналізаційних мереж, заходи з відновлення водних об'єктів (ревіталізація, покращення гідроморфологічного стану), пом'якшення наслідків та адаптація до зміни клімату, зменшення засмічення, дослідження впливу та наслідків воєнних дій, попередження дифузного забруднення тощо.

Якщо оцінювати у відсотковому співвідношенні, то 71% заходів припадає на санітарію, 23% – гідроморфологію, 3% на сільське господарство та 1% на промисловість тощо.

Понад 50% із загального обсягу заходів передбачені для басейнів Дніпра та Дунаю.

Наприклад, для досягнення доброго екологічного стану вод басейну Дніпра у ПУРБ до 2030 року передбачена:

• реконструкція очисних споруд Бортницької станції аерації, а також у містах Біла Церква, Лубни, Чернігів, Кривий Ріг, Нікополь, Каховка, Суми, Полтава, Фастів, Пирятин, Дніпро, Запоріжжя тощо.

• будівництво нових очисних споруд у Бердичеві, Рівному, Житомирі, Борисполі, Черкасах;

• відновлення акумулюючого об'єму Корсунь-Шевченківського водосховища;

• ревіталізація річок Вир, Старий Остер, Сумка, Удай, Ічненька, Тясмин;

• тампонаж недіючих артезіанських свердловин на Херсонщині;

• відновлення водно-болотних угідь на території зони відчуження тощо.

Для басейну Дністра, окрім реконструкції та будівництва очисних споруд, передбачено відновлення гідроморфологічних характеристик та ревіталізація низки річок, відновлення русел та демонтаж гребель, локалізація та видалення осередків інвазивних рослин у прибережних захисних смугах тощо.

Аналогічні заходи містять й інші затверджені Плани управління річковими басейнами.

Де брати кошти

Варто відзначити, що Водна директива є однією з найдорожчих для виконання країнами ЄС.

В українському контексті для реалізації всіх заходів нам потрібно близько 8 млрд євро.

Однак затверджені ПУРБи і є ключовими інструментами залучення інвестицій для досягнення доброго стану вод. Прописані у них заходи відповідають пріоритетам, за якими здійснюють фінансування європейські фонди та програми.

Наприклад, Ukraine Facility передбачає підтримку інвестицій для сприяння відновленню, реконструкції, модернізації та проведенню реформ, необхідних для вступу до ЄС.

Такий інструмент, як підтримка країни перед вступом (Instrument for pre-accession assistance (IPA), передбачає експертну та технічну допомогу країнам кандидатам, зокрема у впровадженні структурних реформ.

Питання води включені до пріоритетів всіх програм сусідства та партнерства Interreg NEXT.

Заходи планів управління річковими басейнами можуть фінансуватися й у рамках Програми LIFE.

Тож маємо достатньо шляхів для пошуку необхідного фінансування.

Більш того, підтримка міжнародних партнерів вже посилює нашу спроможність. Наприклад, щодо здійснення моніторингу вод.

Так, у 2023 році Німеччина передала Україні сучасне обладнання для газової, рідинної хроматографії та масспектрометрії. Наразі триває освоєння нових методів вимірювань. Це дозволить розширити спектр досліджень для моніторингу забруднення внаслідок воєнних дій.

У грудні 2024 року через Корейське агентство міжнародного співробітництва (КОІСА) Україна отримала від Уряду Республіки Корея три мобільні лабораторії моніторингу якості води. А лабораторії моніторингу вод Північного регіону (м. Вишгород) КОІСА передала унікальний прилад – оптико-емісійний спектрофотометр з індуктивно зв’язаною плазмою. Він дозволяє в одній пробі визначати до 67 хімічних елементів з високою точністю.

Ціна і цінність водних ресурсів для життя – неспівставні. У перерахунку на одну особу вартість заходів для досягнення доброго стану вод в Україні становить 1448 грн на рік. Цінність доступу до якісної води надзвичайно висока. І українці розуміють це як ніхто інший, зважаючи на реалії, в яких ми опинилися через злочинні дії агресора.