Найгрізніші пінгвіни в океані: одного їхнього "запаху" достатньо, щоб змусити криль втекти

Нове дослідження показує, що навіть малої кількості пінгвінячого гуано достатньо, щоб налякати криль і примусити його до втечі.

Всього один пінгвін здатний поглинути тисячі особин криля за один прийом їжі, але вчені також виявили, що зграї зоопланктону навчилися виявляти ознаки хижаків у воді. Вчені роками не могли пояснити загадкове переміщення планктону, але тепер, схоже, їм це вдалося, пише Popular Science.

Нове дослідження було проведене командою з Лабораторії океанології Бігелоу — вчені зосередилися на вивченні переміщень криля, виловленого в протоці Брансфілд в Антарктиді. Результати дослідження показали, що достатньо лише невеликої кількості пінгвінячого гуано, щоб вплинути на поведінку крихітних морських істот.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

За словами співавторки дослідження Ніколь Геллессі, у своїй роботі вони з колегами вперше показали, що невелика кількість пінгвінячого гуано спричиняє раптову зміну в поведінці антарктичного криля під час годування і плавання.

Щоб перевірити, як криль реагує на хімічні ознаки присутності пінгвінів поблизу, вчені помістили криль в акваріум на станції Палмер на острові Анверс в Антарктиді. Далі вчені відокремили 6-8 особин і перемістили їх у жолоб із морською водою температурою близько 1,1 градуса за Цельсієм. Зазначимо, що вчені навіть приглушили навколишнє освітлення, щоб імітувати природне середовище.

Під час експериментів учені наливали морську воду, змішану або з водоростями, або з пінгвінячими фекаліями, або з сумішшю того й іншого. Команда також записала поведінку морських птахів на камеру, а потім проаналізувала відзнятий матеріал на основі тривимірного позиціювання обраних крилів, а також напрямку і швидкості плавання.

Результати показали, що криль зазвичай плаває проти течії, а присутність гуано у воді негайно впливала на його поведінку. Вчені виявили, що криль прискорив своє плавання в 1,5 раза швидше за середнє, а також зробив утричі більше поворотів перед великими кутами.

Цікаво, що послід пінгвінів впливав не тільки на рухи криля. Під час іншого експерименту вчені помітили, що зоопланктон споживав на 64% менше водоростей після того, як відчував поблизу морських птахів. Це означає, що криль так часто здійснює ухильні маневри, що згодом їсть менше, коли у воді навколо нього є гуано.

За словами Геллессі, така поведінка, ймовірно, спрямована на захист від нападу з боку пінгвінів і значно збільшує шанси криля на виживання. І ці шанси експоненціально зросли б у зграї, якби їхні сусіди могли виявити ті ж самі сигнали та повідомити один одного про небезпеку.

Дослідники не впевнені, проте припускають, що така реакція не обмежується лише пінгвінами, припускають, що криль здатний таким чином реагувати на наближення китів і морських тюленів. Однак, оскільки зміна клімату продовжує змінювати глобальні океанічні екосистеми, ця здатність виявлення може знизити шанси криля на виживання.