Запас їжі та зброя. Європа готується до війниСюжет

Європейські країни активно готуються захищатися від Росії: нарощують виробництво зброї та проводять навчання військ.

Німеччина голосує за зміни в Конституцію, щоб уперше після Другої світової війни посилити армію. Литва і Швеція створюють додаткові частини і активно проводять навчання військових. Польща просить громадян мати запаси їжі та ліків хоча б на три дні. Також Варшава з країнами Балтії виходять з міжнародної угоди про заборону протипіхотних мін. І це все лиш частина безпрецедентних кроків, на які йдуть країни Європи на фоні наростаючої небезпеки з боку Росії.

Історичне голосування в Німеччині

Німеччина вносить зміни у Конституцію, щоб інвестувати в оборону та інфраструктуру трильйон євро. Голосування поки пройшло в нижній палаті Бундестагу 18 березня, а щоб стати повноцінним законом документ має прийняти Верхня палата 21 березня.

Зазначимо, що цей законопроект відкриває рекордний рівень державних запозичень на оборону шляхом внесення змін до закріплених конституцією фіскальних правил країни. 

Раніше Німеччина не мала права брати кредити на оборону на суму понад третину одного відсотка від ВВП, то тепер можна буде інвестувати втричі більше – до 1%. Так, країна зможе вивільнити сотні мільярдів у видатках шляхом послаблення конституційного «боргового гальма».

Більше винищувачів

Президент Франції Еммануель Макрон цього тижня оголосив, що країна нарощує виробництво винищувачів Rafale, а також модернізує одну з головних авіабаз країни новітніми ракетно-ядерними технологіями.

“Світ, у якому ми живемо, стає все більш небезпечним і невизначеним”, – сказав Макрон, маючи на увазі зміну глобальних альянсів.

“Наша країна і наш континент повинні продовжувати захищатися, озброюватися і готуватися, якщо ми хочемо уникнути війни”, – попередив він, маючи на увазі зростання військової загрози з боку Росії.

На підготовку 4-5 років

Литва також готується до можливого нападу Росії на країни НАТО до 2030 року – до цього часу Україна може вступити до Євросоюзу. Таку думку президент Литви Гітанас Науседа.

За його словами, протягом найближчих 4-5 років у Литві будуть створені національні військові частини, повністю оснащені необхідною зброєю та інфраструктурою для відсічі можливої агресії.

“Наші розрахунки показують, що за такого сценарію у нас залишилося до 5 років. Якщо санкції проти Росії будуть скасовані, у нас буде ще менше часу, щоб підготуватися до наступного етапу агресії”, – визнав Науседа.

“Арктична війна” з Росією

Швеція, яка лише рік тому вступила в НАТО, вже готує елітних новобранців для війни з Росією, повідомляє .

Уряд Швеції вважає, що Арктика набуває особливого значення і у військовому, і в економічному аспекті, тому Росія може здійснити вторгнення заради зміцнення позицій свого Північного флоту або намагатиметься отримати контроль над природними ресурсами.

Країна вже готує бригаду арктичних спецпризначенців, які повинні будуть стати одними з перших, хто прийде на допомогу Норвегії та Фінляндії, – у разі, якщо Росія пересуне до цих країн свої лінії оборони.

За спостереженнями норвезької розвідки, у лютому 2023 року кораблі та підводні човни російського Північного флоту вперше за 30 років стали виходити в море на бойове чергування з тактичною ядерною зброєю на борту. Це “представляє особливо серйозну загрозу в кількох оперативних сценаріях, у яких можуть брати участь країни НАТО”, зауважували розвідники.

“Будьмо готові прожити хоча б три дні”

Польща також посилює підготовку громадян до ймовірної війни. Так, заступник міністра внутрішніх справ країни Вєслав Леснякевич закликав населення зробити запаси на три дні автономного виживання, повідомляє .

“Будьмо готові в межах своїх можливостей хоча б до трьох діб виживання без допомоги державних структур. Маємо запас води, необхідних медикаментів, засобів гігієни та санітарії, запас продуктів харчування, освітлення, яке працюватиме без електромережі, заряджені павербанки”, – звернувся Леснякевич до поляків.

Він також наголосив на важливості мати радіоприймачі, які, за його словами, в критичній ситуації можуть бути єдиним засобом отримання інформації.

“Громадянська оборона – це не лише очікування допомоги від держави. Кожен із нас має виявляти відповідальність за себе та свою сім’ю, створюючи власну стійкість до можливих загроз”, – підсумував Леснякевич.

Протипіхотні міни

Окрім цього міністри оборони Польщі, Естонії, Латвії та Литви рекомендують своїм країнам вийти з міжнародної угоди про заборону протипіхотних мін, також відомої як Оттавський договір. Варшава вже порахувала, що її оборонна промисловість здатна виробити до мільйона протипіхотних мін в рік.

“Військові загрози державам-членам НАТО, які межують з Росією та Білоруссю, значно зросли”, – йдеться у заяві чотирьох країн, оприлюдненій у вівторок.