Аудіоновини в медіа: 6 порад, аби успішно розвинути цей формат на своєму сайті

Згідно з дослідженням оксфордського Reuters Intitute, 72% медіа планують або вже запустили аудіоверсію новин на своїх сайтах. Виходить, що це тренд світової журналістики у 2025 році.

Вищезгадане дослідження не охоплює український медіаринок. Та якщо проаналізувати вітчизняні новинні сайти, стає очевидно, що все більше редакцій обирають схожий вектор розвитку. Наприклад, «Детектор медіа» створює новини та статті в аудіоформаті з квітня 2023 року. Вони доступні на сайті запосиланням, а також на Apple Podcasts, Spotify, Megogo Audio, NV Подкасти, SoundCloud, YouTube Music, YouTube та RSS.

У січні 2025 рокуHromadske також запустило на своєму сайті аудіоверсію текстів і найважливіших новин. Таку опцію додають поступово, тож вона доступна поки що не на всіх публікаціях.

Почитати й прослухати аудіоновини можна і на сайті «Громадського радіо». Тут аудіоновини доступні як у прямому ефірі, так і в записі.

«Українська правда» робить аудіоверсії аналітичних статей і публікує їх у рубриці подкасти, «УП.Голос». Тут можна почути начитку кращих текстів, що виходили на сайті «УП» протягом тижня.

На сайті NV можна знайти аудіоначитку найцікавіших, на погляд редакції, статей друкованого «Журналу НВ». Весь журнал прослухати не вийде, адже повний доступ до матеріалів відкритий лише для передплатників друкованого варіанту та «НВ Преміум» у розділі «Журнал». Але редакція робить аудіоверсію з кращих матеріалів кожного номера.

Сприяє розвитку нового напряму, зокрема, впровадження технологій штучного інтелекту. Так, торішнє опитування Інституту масової інформації показало, що 22% українських редакцій уже використовують інструменти ШІ на постійній основі. Ще 30% респондентів залучають їх зрідка. Одним із напрямків є озвучка новин.

Одним із перших в Україні почав робити це сайт 24 каналу, який запустив аудіоверсію новин і досяг позначки в 1 млн прослуховувань за місяць. Якщо точніше, то 1 млн і 88 тис. за 30 календарних днів. Окрім цього команда запустила кілька власних розробок, наприклад, озвучку новин голосом ведучих медіахолдингу «Люкс». Це допомогло підвищити якість аудіоконтенту.

Ми поговорили з Head of Digital 24 каналу Денисом Зеленовим, керівницею відділу озвучки новин Веронікою Гавриленко та Head of Innovation у Luxnet Юрієм Кісільчуком і розповідаємо, що потрібно, аби успішно розвинути цей формат на своєму сайті.

1.    Зрозуміти, для чого вам аудіоновини

Якщо бути відвертим, цей продукт редакція запускала не для досягнення конкретних цілей, а just for fun. Це був початок 2023 року. ШІ на той момент демонстрував приголомшливі речі: вмів говорити українською, клонував голос реальної людини, міг переказати текст на 2000 знаків за 1,5 хвилини, не забираючи дорогоцінного часу читача.

«Але ми так захопилися процесом, що аудіоверсія новин стала для нас чимось більшим, ніж просто новою фічею», — каже Денис Зеленов.

Зараз аудіоновини є інструментом, який:

• Збільшує тривалість перебування користувачів на сайті. В період тестувань цей показник зріс з 35% до 51%. Час сесії юзера збільшився зі 112 до 239 секунд. Зараз користувач, який прослуховує аудіо, проводить на сайті на 50% більше часу, ніж інші. Цьому сприяє так звана фонова активність. Читач продовжує скролити сайт, паралельно прослуховуючи публікації. Приблизно та сама модель поведінки простежується, коли ми дивимося щось на великому екрані телевізора й водночас споживаємо контент зі смартфона.
• Дозволяє монетизувати формат. Наразі 20% аудіоновин мають партнерські прояви.

Досвід західного ринку, де цей формат активно впроваджують уже понад п’ятиріччя, демонструє, що цей інструмент підійде також для:

• Персоналізації контенту. Найкращий приклад — експериментальна функція Daily Listen від Google. Аудіосистема на основі ШІ автоматично генерує «персоналізовані подкасти» тривалістю менше ніж 5 хвилин. Щоб охопити найважливіше для юзера, Google відстежує історію пошуку та використовує налаштування Discover.
• nbsp;     Підвищення залученості та лояльності аудиторії. Harvard Business Review, The New Yorker і The Economist давно використовують аудіо для утримання користувачів. Досвід редакцій показав, що середній показник завершення аудіоісторії становить 90%. До того ж користувачі, що взаємодіють із таким контентом, частіше залишаються підписниками видань.
• Підвищення доступності. Аудіоновини — альтернатива для користувачів із порушенням зору. При цьому слід зосередитися і на відповідній версії сайту.
• nbsp;     Охоплення молодшої аудиторії. Після експериментів із різними способами залучення підписників британська компанія Tortoise Media зупинилася на стратегії, що містить використання аудіопроявів. Цей підхід допоміг залучити аудиторію, середній вік якої 28 років.

«Способів ефективно використати формат аудіоновин безліч. Та все ж якщо це “рішення заради рішення”, в яке команда не готова вкладати ресурси, — починати не варто», — каже Вероніка Гавриленко.

На тлі конкуренції недопрацьований продукт щонайменше не отримає належної уваги. В гіршому випадку — почне дратувати користувача.

2.    Налаштувати аналітику

У центрі кожного нового рішення — користувач. Якщо він позитивно реагує на новий функціонал — можна продовжувати. Якщо показник відмов зростає — команда щось робить не так. Тому без CDP-платформ не обійтися. Знову ж таки — слід обирати рішення, що найкраще відповідатиме цілям команди. Відстеження сеансу прослуховування допоможе адаптувати аудіовміст, а опитування дасть змогу отримати зворотний зв’язок. При цьому підхід до збору даних має бути етичним і прозорим.

«Зараз ми знаємо, що наш слухач переважно слухає новини з мобайлу. Кількість прослуховувань аудіо складає 3,7 раза на 1 юзера. У місяць нас слухають понад 1 мільйон разів», — розповів Зеленов.

«Крім цього важливо зрозуміти теми, які цікавлять аудиторію. На 24 каналі — це новини й економіка. Тому перш за все ми почали вдосконалювати їх. Щоб виправити баги — неправильні наголоси та штучні конструкції, згенеровані ШІ, знайшли моделі, що піддаються навчанню. Для озвучки використали голос телеведучої Катерини Соляр. Спершу система довго навчалася, зчитуючи її манеру подачі інформації та тон. Зараз кожна аудіоновина, згенерована голосом ведучої, наближена до людської мови. Коли ми побачили позитивну реакцію, додали на сайт ще один голос — радіоведучої Тані Татарченко. Його використовуємо для розважального контенту. Загалом 100% аудіоновин звучать завдяки власним розробкам, без залучення стандартних голосових моделей OpenAI. Та все ж ми продовжуємо доводити їх до ідеалу, й розуміння користувацької поведінки неабияк пришвидшує цей процес”, — пояснює Вероніка Гавриленко.

3.    Пропрацювати дизайн плеєра

Юрій Кісільчук додає, що на поведінку користувачів впливає зовнішній вигляд плеєра. Тому слід зрозуміти, куди його інтегрувати, які оптимальні розміри вибрати, як зробити так, щоб плеєр був помітний та при цьому не перетягував на себе забагато уваги.

На сайті 24 каналу кожна зміна впроваджувалася на основі наявних даних (це ще один аспект, чому без розгорнутої аналітики не обійтися). Як наслідок — наявна версія позитивно вплинула на залучення слухачів.

4.    Оптимізувати тексти новин

Читання та слухання новин — це два різні досвіди, що вимагають різних підходів. Якщо текстова новина має певну структуру з беками, поясненнями та гіперлінками, то аудіоформат вимагає абсолютно іншої логіки викладу. Речення повинні бути коротшими, а складні поняття — пояснюватися простою мовою.

«Спершу ми тестували озвучку текстів, написаних авторами, однак відразу зрозуміли, що їх потрібно скорочувати й адаптовувати. На деякий час це завдання лягло на плечі самих журналістів. Та з часом ми зрозуміли, що для цього потрібна окрема редакція», — пояснює Гавриленко.

Власне, про це наступний пункт.

5.    Сформувати редакцію для озвучки новин

Зараз 87% новин сайту 24 каналу мають аудіоверсію. Це багато, враховуючи, що редакція публікує щодня 300 і більше новин. Ще пів року тому ця кількість була на рівні 20—25%. Тому стрибок очевидний. Посприяв йому окремий відділ озвучки.

Це редактори, які слухають кожну новину, адаптовують текст, правлять помилки, які подекуди пропускає ШІ, впевнюються, що аудіофайли добре провантажилися. Тобто попри залучення штучного інтелекту як сама новина, так і її аудіоверсія — це редакторська робота. Й наразі жодна програма не здатна повністю її замінити.

6.    Пропрацювати політику використання ШІ

Зараз відсутні універсальні інструкції, тому найкраще спиратися на рекомендації Міністерства цифрової трансформації України. До того ж аудіоновина може мати відповідне маркування з поясненням, що аудіодоріжка синтезована з використанням ШІ.

Ну і насамкінець. Уже зараз складно уявити, що колись текстові новини не мали аудіоверсій. Тому з високою ймовірністю упродовж кількох наступних років увага до цього формату лише зростатиме. Чи застрибувати у цей потяг — вирішувати лише вам, та все ж ігнорувати цю фічу ставатиме все складніше.