Два роки на посаді: як виконує свої освітні обіцянки міністр Оксен Лісовий

Протягом цього часу сфера освіти таки стала пріоритетом уряду. На неї виділили набагато більше грошей. У фокусі уваги опинилися, зокрема, реформи НУШ, зарплати вчителів, політика "Школа офлайн" та розвиток профтехосвіти у нашій державі. Що вдалося міністрові та його команді за ці два роки, які реформи втілюють у життя та чи виконує Лісовий обіцянки, які дав на початку каденції, читайте в матеріалі 24 Каналу.

Обіцянки, проблеми та реформи

Оксен Лісовий і надалі словами не розкидається і не часто спілкується з медіа. Свою думку висловлює здебільшого у разі потреби чи резонансної ситуації. Речниками зазвичай є його профільні заступники. Власну команду міністр за цей час сформував і лише здійснює перестановки для підсилення роботи.

Реформи у сфері освіти і науки України підтримують, хоча й не без критики. Найбільше новацій ми побачили та почули про підготовку до них саме у сфері вищої, а також шкільної освіти. Згодом до них додали дошкілля та профтехосвіту.

Що цікаво, за час головування у МОН Лісового в Україні стало можливим відмовитися від чинного вченого звання добровільно. (На початку роботи у Міністерстві Оксен Лісовий потрапив у скандал. Його звинуватили у плагіаті в дисертації. Лісовий віддав свою дисертаціюна перевірку і заявив, що формуватиме в Україні нову культуру доброчесності. Згодом перевірку дисертації міністра призупинили, бо він відмовивсявід наукового ступеня.)

Однак після цього щирі зізнання у плагіаті з уст українських науковців чи посадовців не посипалися. Та й правил чи принципів того, як має працювати нова культура доброчесності, досі немає. Міністр зосередився більше на проблемах та реформах в освіті. А їх там не бракує.

Оксен Лісовий / Фото з фейсбук-сторінки міністра

(Не)підвищені зарплати вчителів

Однією з найцікавіших та проблемних тем в українській освіті протягом останніх років, яку успадкував від попередника Лісовий, є підвищення зарплат учителям. А педагоги отримують направду малу зарплату, попри чимале навантаження.

У 2024 році учителям мали, нарешті, підвищити зарплату. Це анонсував і чинний очільник МОН. Навіть назвав конкретні цифри та етапи: І – з 1 січня – на 10%; II – з 1 квітня – на 12,6%. Однак довгоочікуваного підвищення оплати праці педагоги тоді не дочекалися.

Цікаво! Оксен Лісовий зазначав: середня зарплата вчителів в Україні – близько 15 тисяч гривень. Мінімальна у середньому – близько 9,5 тисячі гривень. МОН розробило сценарії підвищення зарплат учителів, але грошей на це немає.

Незадовго до кінця року посадовці, аби втримати вчителів у професії, вирішили з 1 січня 2025 року в Україні запровадитищомісячну вчительську доплату до зарплати у розмірі 1000 гривень. З 1 вересня 2025 року ця сума збільшиться до 2000 гривень. Однак це лише доплати, зокрема на час воєнного стану, але не підвищення посадового окладу.

Учителі все ж очікують на суттєве підвищення зарплат / Freepik

На навчання… за кордон

Ще однією проблемою, яку вдалося розв'язати частково за час головування в МОН Лісового, став дозвіл хлопцям-студентам перетинати кордон. Торік Міносвіти України дозволило частині студентів брати участь у програмах академічної мобільності для навчання за межами нашої країни. Таку можливість надали на один семестр студентам віком від 18 до 22 років, які навчаються на бакалавраті або в магістратурі медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування та виконують відповідні вимоги. Міністр розповідав, що проблем із поверненням хлопців на Батьківщину немає.

Однак перед чинним міністром, як і всією нашою системою освіти, постала ще одна схожа проблема – виїзд старшокласників за кордон. Міністр сам зізнався, що чимало українських учнів 10 – 11 класів, зокрема хлопців, виїжджає за кордон.

У МОН вважають, що треба запропонувати таким школярам якісну професійну, передвищу та вищу освіту, аби вони залишилися. Але перетинають школярі кордон через страх майбутньої мобілізації (часто батьківський). Ситуація з відтоком школярів лише загострюється. І це насправді досить серйозна проблема, наслідки якої вся держава відчує згодом.

Обіцянки в дії

Все ж, попри всі виклики та труднощі, команда міністра концентрується на тих сферах, у яких має повноваження для серйозних змін. Тим паче що Лісовий два роки тому озвучив конкретні зміни, які планував зробити реальністю. І здебільшого дотримує слова. Щоправда, не завжди без критики з боку.

Що важливо, бюджет на сферу освіти за останні 2 роки таки зріс на 35% – зі 143 до 194 мільярдів гривень. Це посприяло втіленню потрібних змін та виконанню обіцянок власними силами або з допомогою інших структур та благодійників.

Пріоритет навчання – безпека. У значній кількості шкіл вже працюють офіцери Служби освітньої безпеки, зокрема на територіях, де підвищений рівень небезпеки під час війни. Також в Україні будують підземні школи в регіонах, які розташовані географічно близько до Росії. Це дає можливість дітям вчитися очно і не турбуватися про безпеку. Також триває будівництво нових та модернізація старих укриттів у закладах освіти, без яких неможливе очне навчання.

Підземна школа у Запоріжжі / фото Запорізької ОВА

Плани щодо зменшення навантаження на учнів-біженців та зарахування їхніх академічних результатів в Україні також втілили у життя. Зокрема, МОН запровадило скорочені освітні програми з українознавчих предметів для дітей, які очно вчаться за кордоном та водночас дистанційно здобувають освіту в Україні. Діти можуть вивчати лише ті предмети, яких немає в іноземній школі.
Офлайн-навчання та якісна онлайн-освіта там, де очний формат неможливий. З вересня минулого року понад 100 тисяч дітей повернули до очного навчання. В уряді планують збільшити цю цифру до 300 тисяч.
Профтехосвіта – у пріоритеті. МОН справді популяризує профтехосвіту, а уряд виділяє сотні мільйонів на цю галузь, зокрема на модернізацію майстерень у закладах освіти. Усе задля того, аби у майбутньому в Україні були кваліфіковані фахівці, які відбудовуватимуть країну.
Модернізація окремих шкільних предметів. За каденції Лісового таки триває осучаснення навчальних програм окремих предметів. Зокрема, реформують історію України, захист України, інформатику.

Захист України. Старшокласники в Україні тепер вивчають предмет за оновленою програмою, зважаючи на повномасштабну війну. Важлива частина – навички надання першої медичної допомоги, реагування в стресових, надзвичайних ситуаціях, вміння управління безпілотними засобами тощо.

Міністр Лісовий у навчальному осередку / Фото: Роман Балюк

Уроки щастя та фінансова грамотність. Українські учні 1 – 7 класів з вересня 2024 року також відвідують "Уроки щастя". Їхня мета – допомагати дітям боротися зі стресом та розвивати психологічну стійкість. А учні 8 – 9 класів опановуватимуть обов'язковий курс "Підприємництво і фінансова грамотність".

Єдиний курс історії. МОН також працює над об'єднанням в один курс історії України та всесвітньої історії. Зокрема, пропонували сформувати загальноосвітній україноцентричний курс історії з позицій викликів сучасності (можливі назви: "Історія: Україна і світ", "Історія України і світу") тощо.

Архітектурна трансформація радянських шкіл. Віцепрем'єр Михайло Федоров вже презентував концепцію змін. Спочатку запланували реконструкцію 5 шкіл, пошкоджених війною, з метою створення комфортних умов для навчання та розвитку учнів.

Приклад трансформації школи / Фото: МОН

Лісовий також повернув історію України у список обов'язкових для складання предметів на НМТ. За його головування у МОН у держави нарешті знайшлись гроші на фінансування науки та дослідження молодих учених. Міністерство також запустило сервіс, через який можна повідомляти про випадки булінгу в школах.

Конкретні кроки реформування

Тепер детальніше про головні реформи та зміни, які тривають чи запланували у МОН.

Дошкілля. З 1 січня 2025 року набув чинності Закон України "Про дошкільну освіту". Він передбачає створення альтернативних дитячих садочків, зокрема мобільних, сімейних, мінісадків та спеціальних садків для дітей з особливими освітніми потребами. А з 1 вересня 2026 року вивчення англійської мови дітьми старшого дошкільного віку стане обов'язковим. Змінять також формулу нарахування зарплат вихователям тощо.

Все ж у Раді були незадоволені роботою МОН щодо імплементації цього закону. Міністра Лісового навіть викликали через це до парламенту. Можливо, тому у МОН замінили профільну заступницю міністра: Анастасія Коновалова прийшла на заміну Євгенії Смірновій.

НУШ. Реформування Нової української школи відновили та продовжили. Цьогоріч стартує пілотування профільної реформи старшої школи. 25 українських шкіл погодилися першими розробляти й випробувати нові освітні моделі та надавати рекомендації щодо впровадження реформи. Ці школи надалі стануть менторами для пілотних академічних ліцеїв, які почнуть апробовувати профільну середню освіту з 2025 року. До 2027 року планують створити мережу академічних та професійних ліцеїв, адже цього року і стартує реформа. Детально про те, чого очікувати від реформи, читайте тут.

До речі, торік міністр освіти і науки України Оксен Лісовий отримав ще одну заступницю – Надію Кузьмичову. Вона відповідатиме саме за шкільну освіту. Тим паче що МОН має намір створити комплексну політику "Освіта для життя", яка є частиною реформи НУШ. А також – впроваджувати стратегію "Школа офлайн".

Профтехосвіта. Міністерство також має намір змінити правові засади функціонування системи професійної освіти. До парламенту вже подали новий законопроєкт. Також в Україні триває осучаснення майстерень у профтехах та коледжах та їхня популяризація. Уряд на це виділяє сотні мільйонів гривень. Загалом МОН має намір реорганізувати чинну мережу закладів фахової передвищої та професійно-технічної освіти. Задля цього розробили проєкт рекомендацій щодо формування мережі профтехів і коледжів на 2026 – 2028 роки.

Оновлені майстерні у профтехах / МОН

Трансформації у вищій освіті

У сфері вищої освіти також відбувається багато змін та новацій. Торік Верховна Рада погодилаважливі зміни у цій галузі, відповідно до яких студенти вишів в Україні зможуть індивідуалізувати освітні траєкторії за допомогою міждисциплінарних програм. А ті, хто навчається на контракті, ще й обирати, скільки років здобувати освіту. Зміни стосуватимуться не лише студентів, а й викладачів та фінансування вишів. Загалом університети в Україні матимуть більшу автономію. А про основні новації, які вже діють, розповідаємо детальніше.

Модернізація мережі ЗВО. Це потрібно через зміну демографічної ситуації, кажуть у МОН. Реорганізовані виші отримуватимуть інвестиції на суму від 1 до 1,5 мільйона доларів. Відбулося вже близько 10 об'єднань вишів.

Гранти на навчання у вишах. На здобуття першої вищої освіти першокурсникам на контрактній формі навчання торік почали видавати гранти. Розмір гранту залежить від спеціальності та результатів НМТ-2024. Сума гранту була від 15 тисяч до 37,5 тисячі гривень. Вступники отримують гроші та самі обирають виш та спеціальність. У межах цьогорічної вступної кампанії система грантів також діятиме.

Що цікаво, в Україні триває процес зміни ректорів у вишах, зокрема там, де вибори не відбувалися протягом 10 – 20 років. Також при ЗВО почали створювати наглядові ради, які обиратимуть ректора, розроблятимуть стратегію розвитку університету, залучатимуть інвестиції.

Які проблеми залишаються

Все ж чимало проблем у сфері освіти і науки досі потребують розв'язання. Нові виклики також підкидає війна. Тож від міністра та команди надалі очікують на подолання проблеми академічної недоброчесності та корупції у вишах, реального підвищення зарплати вчителям, викладачам та стипендій студентам, які були анонсовані.

Також МОН має простежити або ж допомогти громадам облаштувати укриття в закладах освіти, аби діти мали можливість вчитися очно у час війни. Важливо і не забути владнати питання невідповідності змісту навчальних програм, на які часто скаржаться батьки та вчителі, та процедури перевірки підручників. І це геть не весь перелік викликів та реформ, за які взявся Оксен Лісовий зі своєю командою під час війни.