Нацгвардія зможе розганяти акції протесту вогнепальною зброєю? В Раді зареєстровано законопроєкт, який нагадує про «закони 16 січня» – ЦПК

Законопроєкт №10311 значно розширить повноваженя Національної гвардії України

Законопроєкт № 10311, зареєстрований у Верховній Раді України, викликав значний суспільний резонанс. Його мета – внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» для правового застосування сили військовим Нацгвардії. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Верховну Раду України.

Основні положення законопроєкту

Законопроєкт №10311 передбачає низку змін, які значно розширюють повноваження Національної гвардії України (НГУ). Серед ключових нововведень:

1. Розширення прав на застосування сили:

• Військовослужбовцям Нацгвардії надається право використовувати вогнепальну зброю, сльозогінний газ, електрошокери, безпілотники та інші засоби впливу під час масових заворушень.
• Застосування зброї дозволяється після попередження через гучномовці або електронні табло.

2. Використання спеціальних засобів:

• Законопроєкт дозволяє застосовувати засоби обмеження рухливості, такі як наручники, сітки для зв’язування, а також спеціальні фарби для маркування правопорушників.

3. Контроль на блокпостах:

• Військовослужбовці отримують право застосовувати примус для затримання осіб, які намагаються уникнути перевірки на блокпостах.

4. Обмеження для окремих категорій осіб:

• Законопроєкт передбачає заборону застосування примусових заходів щодо вагітних жінок, літніх людей, дітей та осіб з інвалідністю. Однак ця заборона знімається у випадках групового чи збройного нападу.

5. Використання безпілотників:

• Нацгвардії дозволяється використовувати дрони для спостереження, маркування правопорушників та інших оперативних завдань.

Наступного тижня парламент планує розглянути до другого читання законопроект, який фактично пропонує запровадити жорсткі обмеження громадянських свобод під час масових заворушень. Народні депутати з правоохоронного комітету Верховної Ради під головуванням Сергія Іонушаса погодили цей проєкт.

Задекларована мета законопроєкту №10311  – підвищення ефективності Нацгвардії у виконанні завдань із забезпечення громадського порядку та захисту держави в умовах війни. Та попри це суспільство вже активно критикує пропоновані зміни. Центр протидії корупції зауважив, що законопроект нагадує про «закони 16 січня» та ситуацію з ліквідацією «Беркута».

«Все це – в закритому від суспільства режимі та під соусом надання Нацгвардії більше повноважень «для захисту держави». Натомість нові правки від комітету надають Нацгвардії більше повноважень «ефективно» розганяти мітинги», – зазначили в ЦПК.

Громадськість обурюється тим, що розширення повноважень Нацгвардії може призвести до надмірного застосування сили, особливо під час акцій протесту. Використання вогнепальної зброї та сльозогінного газу проти цивільного населення – практика, яка викликає ще більший спротив під час мітингів чи акцій. Також у законопроєкті відсутні чіткі межі застосування сили, що може призвести до зловживань. Наприклад, поняття «масові заворушення» не має однозначного визначення, що створює ризик суб’єктивного трактування.

У Головному науково-експертному управліннІ Верховної Ради висловили зауваження щодо недостатнього обґрунтування розширення повноважень НГУ.

«На нашу думку, розширення підстав застосування заходів примусу щодо окремих категорій осіб для військовослужбовців НГ (що будуть ширшими навіть за застосування таких заходів поліцейськими) потребує додаткового обґрунтування. Також на нашу думку, застосування зброї до особи, яка намагається здійснити втечу навіть під час вчинення нею злочинного діяння, проте не чинить збройного опору або не завдає шкоди життю чи здоров’ю військовослужбовця або іншим особам, навряд чи можна вважати необхідним заходом», – зауважили у висновку ГНЕУ.

Запропоновані зміни в Україні значно розширюють повноваження Нацгвардії порівняно з міжнародною практикою, що викликає занепокоєння. Так, наприклад у США Національна гвардія може бути залучена до забезпечення громадського порядку лише за рішенням губернатора штату або президента. У країнах ЄС використання сили під час акцій протесту суворо регламентується, і військові підрозділи рідко залучаються до таких завдань.