Найстаріша бариста країни: як і де 100-річна жінка працює 365 днів на рік

Анна Поссі не брала відпустку від 1950-х років і працює без вихідних.

Щоранку, рівно о 7:00, у маленькому італійському містечку Небб'юно, що над озером Маджоре, відчиняються двері Bar Centrale. За стійкою — Анна Поссі, яку тут знають як Нонну Анну. Їй 100 років і вона є найстарішою баристою Італії. Уже 67 років вона не брала відпустки, а її кав'ярня працює 365 днів на рік.

Про це пише SCMP.

Історія Анни Поссі почалася у сусідньому містечку Веццо. Після Другої світової війни вона працювала у ресторані на березі Женевського озера, де й зустріла свого майбутнього чоловіка Рене, швейцарця. Разом вони вирішили оселитися в Італії й купили кафе в Небб'юно. Так 1958 року почалася історія Bar Centrale.

Відтоді кожен день Анни починається з того, що вона розставляє столи, розпалює піч, рубаючи дрова власноруч, і готує каву для своїх постійних клієнтів. Взимку зачиняється о 19:00, а влітку — о 21:00.

Попри офіційний вихід на пенсію 1984 року, вона й не думала зупинятися: "А чому я маю зупинятися? Мій бар для мене набагато більше, ніж робота. Це моє життя".

Працювати їй допомагає донька Крістіна, яка мешкає в квартирі над кав'ярнею. Але вона не має наміру продовжувати справу матері.

І хоча Бар Нонни Анни — не прибутковий бізнес (кава коштує 1,20 євро, капучино — 1,50 євро, а деякими вечорами в касі залишається не більше 40 євро), це її улюблена справа.

"Люди хочуть пити свою каву і на Різдво", — сміється вона.

Її остання відпустка була ще у 1950-х — вісім днів у Парижі. Але вона не шкодує.

Нонна Анна уникає лікарів. Востаннє вона була у медзакладі два з половиною роки тому. Вона майже не приймає ліків, лише одну пігулку від високого тиску.

"Але я завжди приймаю лише половину пігулки. Не треба вірити всьому, що каже лікар", — каже вона з хитрою усмішкою.

Її зір досі хороший, хоч для слуху іноді потрібен апарат. Але вона переконує, що він "ніколи не працює".

Попри любов до роботи, Нонна Анна розуміє, що її бар не переживе її.

"Коли мене не стане, не стане і мого бару", — зазначає вона.

Вона сподівалася, що донька Крістіна продовжить справу, але та відмовилася. Отже, Bar Centrale закриється разом із Нонною Анною.

А поки що вона в'яже у перервах між замовленнями та жартує: "Раніше люди сиділи тут, розмовляли, грали в карти. А сьогодні всі просто дивляться у свої мобільні телефони. Я хотіла б ще раз поїхати до Парижа. Але, мабуть, цього не станеться. Та це не має значення — французи все одно не розбираються в каві".