Нацгвардія отримає право застосовувати зброю проти цивільних: що відомо

Певні положення законопроєкту можуть бути небезпечними для громадян.

Правоохоронний комітет Верховної Ради схвалив законопроєкт №10311, який дозволяє Нацгвардії застосовувати вогнепальну зброю та сльозогінний газ проти цивільних під час "масових заворушень". Парламент планує розглянути його до другого читання наступного тижня.

Законопроєкт викликав суспільний резонанс через можливе порушення прав і свобод громадян через розширення повноважень Нацгвардії.

Що відомо про нововведення та які наслідки вони можуть мати – читайте у матеріалі ТСН.ua.

Ініціатори законопроєкту

Законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді ще 1 грудня 2023 року. У травні 2024 року його прийняли у першому читанні, згодом 11 лютого 2025 року – включили до порядку денного.

Ініціатори законопроєкту:

• Максим Павлюк ("Слуга народу"),
• Микола Галушко ("Слуга народу"),
• Олег Колєв ("Слуга народу"),
• Григорій Мамка (ОПЗЖ),
• Максим Бужанський ("Слуга народу"),
• Володимир Захарченко ("Слуга народу").

Головою Комітету, що вніс додаткові правки на друге читання був Сергій Іонушас ("Слуга народу").

Що передбачає законопроєкт

Законопроєкт №10311 передбачає низку змін, які значно розширюють повноваження Національної гвардії України (НГУ). Серед яких:

• розширення прав на застосування сили;
• використання спеціальних засобів;
• обмеження для окремих категорій осіб;
• маркування порушників;
• використання безпілотників (для спостереження, маркування правопорушників та інших оперативних завдань);
• контроль на блокпостах.

У законопроєкті йдеться про те, що окрім вогнепальної зброї, Нацгвардія зможе використовувати гумові та пластикові кийки, сльозогінний газ та електрошокери для контролю над учасниками "масових заворушень". Застосовувати зброю будуть після попередження через гучномовець або електронне табло.

Законопроєкт також передбачає можливість маркування порушників під час масових заворушень, до прикладу – фарбою. Зокрема, дозволяється застосування  засобів обмеження рухливості, такі як наручники чи сітки для зв’язування.

Військовослужбовці отримують право застосовувати примус для затримання осіб, які намагаються уникнути перевірки на блокпостах.

Законопроєкт передбачає заборону застосування примусових заходів щодо вагітних жінок, літніх людей, дітей та осіб з інвалідністю. Однак заборона знімається у випадках групового чи збройного нападу.

"Закони 16 січня"

У Центрі протидії корупції зазначають, що здекларована мета законопроєкту – начебто надати НГУ більше прав та інструментів у звʼязку з тим, що Нацгвардія бере участь у захисті держави під час повномасштабного вторгнення.

Проте частина нових повноважень, які надаються НГУ у законопроєкті – немає жодного відношення до більш ефективного захисту держави, а лише надає повноваження розганяти мітинги у стилі ліквідованого підрозділу “Беркут”.  

Заступниця виконавчого директора ЦПК та адвокатка Олена Щербан зауважує, що положення законопроєкту №10311 нагадують так звані "закони 16 січня".

“Якщо говорити простою мовою, Нацгвардії дозволяють застосовувати вогнепальну зброю після попередження на електронному табло, або маркувати потенційних правопорушників спеціальною фарбою, аби відловити тих, хто зміг втекти”, – зазначила Щербан.

У ЦПК також зазначають, що певні положення законопроєкту є небезпечними для громадян.

Зокрема, у новому законопроєкті нардепи надають НГУ права на використання вогнепальної зброї, які не мають чітко окреслених меж і можуть призвести до надмірного застосування сили та порушення прав людини. 

Також, попередження про застосування примусу через гучномовці та інформаційні табло можуть бути недостатньо ефективним у шумних або хаотичних умовах масових заходів.

"Таким трактуванням законопроєкт фактично дозволяє застосувати вогнепальну зброю на відстані, що може призвести до надмірного застосування сили проти невинних осіб серед  цивільного населення", – зауважують у ЦПК.

Право Нацгвардії використовувати гумові/пластикові кийки, сльозогінний газ та електрошокери під час масових заворушень також викликають занепокоєння:

• електрошокери можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю або навіть призвести до смерті
• їхнє застосування в натовпі неефективне та може бути вибірковим, що створює ризик надмірної жорстокості.

Окрім того, у ЦПК зазначають, що маркування порушників під час заворушень етичні норми та права людини. Існує ризик помилкового маркування невинних осіб, що може призвести до неправомірних затримань.

А використання безпілотників без чітких обмежень може призвести до масового стеження під час протестів, порушуючи право на приватність та створюючи ризик зловживань.

Що кажуть у МВС

У Міністерстві внутрішніх справ зазначили, що законопроєкт не розширює повноваження нацгвардійцям, а впорядковує.

Там розповіли, що військовослужбовці Нацгвардії керуються різними нормативними актами, зокрема законами про поліцію, постановами КМУ, статутами та інструкціями. Це вимагає одночасного застосування норм із різних документів.

У відомстві наголошують, що проєкт закону №10311 пропонує уніфікувати ці норми в одному законі, який регулює діяльність Національної гвардії.

Окрім того, у МВС зазначили, що згідно з постановою КМУ №1024 від 20 грудня 2017 року, нацгвардійці можуть і зараз застосовувати гумові кийки, електрошокові пристрої, засоби примусової зупинки транспорту.

Діючим законодавством та новим законопроєктом визначено, що застосування заходів примусу – це крайній захід, який може використовуватися лише у чітко визначених межах із попередженням.

У МВС зауважують, що гвардійці мали та мають право застосовувати фізичну силу, спеціальні засоби, зброю та зупиняти авто для виконання завдань, таких як виявлення ДРГ, припинення незаконного обігу зброї чи затримання злочинців.

У запропонованому законопроєкті деякі норми майже повністю продубльовані із Законів України "Про Національну поліцію", "Про Державну прикордонну службу України", "Про військову службу правопорядку у Збройних Силах України", з урахуванням особливостей виконання покладених на Національну гвардію завдань та функцій.

"Загалом зміни в закон спрямовані на деталізацію повноважень Національної гвардії та забезпечення чіткого нормативного визначення її діяльності. Закон може зазнавати змін і доповнень на етапі розгляду та прийняття", – зауважують у відомстві.

• В Україні 17-річних юнаків внесуть до реєстру призовників: подробиці закону
• Рада ухвалила зміни до Закону "Про військовий обов'язок і військову службу": що відомо
• Відповідальність для працівників ТЦК і ВЛК: нардеп назвав недолік законопроєкту

Підписуйтесь на наші канали у Telegram та Viber.