Подготовка трибунала для РФ, АЭС в договоре о ресурсах, проблемы с миротворцами: новости дня

Україна готується до переговорів у Саудівській Аравії і готова "бути дуже швидкою і дуже предметною".

Президент Франції вже пропонує створити місію для захисту майбутньої мирної угоди між Україною і РФ під егідою ООН, але перспективи цієї ідеї виглядають примарними.

У Німеччини затвердили зміни до Конституції, які дозволять значно посилити оборону країну і відкривають можливість для додаткового посилення ЗСУ.

Тим часом топдипломатка ЄС продовжує захищати свою ініціативу, завдяки якій Україна може отримати в цьому році до 40 млрд євро військової допомоги.

В Ісландії міністерка пішла у відставку через секс з неповнолітнім 36 років тому, а в Італії усунули від роботи виховательку дитсадка через акаунт на Only.

Все важливе і цікаве за п’ятницю, 21 березня – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

"Готові бути швидкими і предметними".

У Міністерстві закордонних справ України розповіли, що на майбутній зустрічі між українською та американською делегаціями у Саудівській Аравії мають обговорити деталі і імплементацію рішень щодо припинення вогню.

"Там будуть обговорюватися деталі і імплементація рішень, які на політичному рівні вже ухвалені…Тобто мають зустрітися фахові люди з українського і американського боку, які зможуть з'ясувати всі деталі, як це має виглядати.

Треба розуміти, як це буде працювати, хто це буде контролювати, яким чином буде відбуватися моніторинг", – пояснив речник українського МЗС Георгій Тихий.

За словами президента України Володимира Зеленського, до української делегації увійдуть "технічно-професійні люди" і команда буде "на високому рівні".

"Також окремо буде міністр оборони.

І я думаю, що ми будемо готові бути дуже швидкими і дуже предметними", – розповів Зеленський.

Спецпосланник президента США Кіт Келлог раніше заявив, що представники України та Росії під час переговорів у Саудівській Аравії можуть сидіти в різних кімнатах, а американська делегація ходитиме між ними.

У Білому домі раніше анонсували, що 23 березня у Саудівській Аравії відбудеться новий раунд перемовин щодо мирного врегулювання.

В ніч на п'ятницю, 21 березня, Росія здійснила чергову атаку дронами на українські міста.

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова засудила російські удари і заявила, що це свідчить про те, як виглядає мир, обіцяний Кремлем.

"Тепер ми всі знаємо, який насправді вигляд має "русский мир", обіцяний президентом Путіним президенту Трампу", – написала вона у Facebook.

А вчора президент Чехії Петр Павел відвідав Одесу, яка в цей день також зазнала масованої атаки російськими дронами.

"Ми виїхали з Одеси поїздом за 20 хвилин до першого вибуху…Який висновок можна зробити? Справді, потрібно бути циніком, щоб декларувати бажання вести переговори про мир або перемир’я і водночас здійснювати таку масштабну атаку по цивільній інфраструктурі", – зазначив Певел.

За його словами, ймовірно, потрібно суттєво збільшити тиск на РФ, щоб вона змінила свій підхід до мирних переговорів.

"Судячи з того, що ми можемо бачити і чути, поки що не схоже, що російська сторона має намір укладати якесь перемир'я.

Мабуть, буде потрібно застосувати той тиск, про який говорив американський президент (Дональд Трамп), і який має бути досить відчутним для Росії, щоб вона відреагувала", – наголосив Павел.

З Одеси президент Чехії Петр Павел поїхав до Києва.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив останні атаки дронів РФ на українські міста, заявивши, що Кремль таким чином не поділяє прагнення до миру, про яке він нібито заявляє.

"Минулої ночі Росія вкотре показала, що щиро не поділяє прагнення до миру", – підкреслив він.

АЕС в угоді про копалини.

США хочуть змінити умови угоди про надра на менш вигідні для України, пише Financial Times.

Сполучені Штати в межах угоди нібито хочуть розширити власність на інші економічні активи України, наприклад атомні електростанції.

Українські офіційні особи заявили, що вони стурбовані тим, що на них чиниться тиск з метою домогтися невигідних умов у ширшій угоді.

Особливо після того, як Вашингтон тимчасово призупинив постачання зброї та обмін розвідданими з Києвом на початку цього місяця.

Речник українського МЗС Георгій Тихий повідомив, що Україна та США продовжують працювати над тим, щоб підписати рамкову угоду щодо корисних копалин.

Проблеми з миротворцями.

Ще однією складовою гарантій безпеки для України, окрім угоди з США про надра, розглядають і відправку в Україну європейських миротворців.

Але, схоже, з цим є проблеми.

Як пише The Telegraph, в четвер на саміті ЄС президент Франції Емманюель Макрон оголосив вже ідею створення місії для захисту майбутньої мирної угоди між Україною і РФ під егідою Організації Об'єднаних Націй.

Але навіть видання зазначає, що перспективи цієї ідеї виглядають примарними, оскільки і РФ, і потенційно США виступатимуть проти цього в Радбезі ООН.

Згодом на цю новину відреагував і президент України Володимир Зеленський.

"При всій повазі ООН нас не захистить від окупації або бажання Путіна прийти знову.

Ми не бачимо ООН як альтернативу контингенту, або гарантіям безпеки.

Ми підтримуємо розумні, логічні стосунки з Організацією Об’єднаних Націй..

але ООН не може бути альтернативою гарантіям безпеки", – зазначив Зеленський.

Водночас український президент додав, що допомогу від ООН майбутньому контингенту Україна готова обговорювати.

За словами британського прем’єра Кіра Стармера, вони переходять в "оперативну фазу", але поки що незрозуміло, як цей план буде реалізовано.

Крім того, The Telegraph пише, що винищувачі британських військово-повітряних сил можуть забезпечувати прикриття потенційного миротворчого контингенту в Україні з повітря.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що готовий відправити війська в Україну у рамках потенційної миротворчої місії після припинення вогню.

"Ми говоримо про дуже конкретну кількість наших військовослужбовців, але має бути зобов'язання всіх країн коаліції надати цю підтримку", – сказав він.

Додаткові кошти Німеччини на ЗСУ.

Верхня палата парламенту Німеччини (Бундесрат) схвалила боргову реформу і фонд на 500 млрд євро, що відкрило можливість для виділення додаткових коштів на підтримку України.

Сьогодні же бюджетний комітет німецького Бундестагу схвалив виділення 3 млрд євро додаткової військової допомоги Україні у 2025 році та ще 8,3 млрд євро в період з 2026 до 2029 року.

"Німеччина здатна діяти в ці часи і бере на себе відповідальність за безпеку в Європі.

Ми продовжуємо тісно стояти на боці України", – заявив один з лідерів Соціал-демократичної партії Німеччини Ларс Клінгбайль.

Міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок привітала рішення бюджетного комітету Бундестагу.

"Давно пора було це зробити: військова ситуація в останні місяці стає дедалі складнішою для України.

Країні терміново потрібно більше зенітних ракет, артилерійських боєприпасів, запасних частин і систем озброєння, щоб продовжувати протистояти російській агресії", – підкреслила німецька міністерка.

Тим часом у Німеччині відбулись обшуки через можливу контрабанду зброї з і до України.

Основне розслідування ведеться за підозрою в порушенні німецького Закону про контроль над військовими озброєннями.

У межах слідчих дій відбулись обшуки за пʼятьма адресами у Нижній Саксонії.

Також слід додати, що, за даними Der Spiegel, німецька митниця конфіскувала танкер Eventin із російського "тіньового флоту" разом із близько 100 тисячами тонн сирої нафти вартістю у 40 млн євро.

До речі, Сполучені Штати, як повідомляє Bloomberg, зменшили свою участь у боротьбі з обходом санкцій проти Росії.

Крім того, в Угорщині кажуть, що США продовжили їй дозвіл купувати російський газ.

Каллас захищає свою ініціативу.

Пропозиція головної дипломатки Європейського Союзу Каї Каллас стосовно скерування мільярдів євро для військової допомоги Україні загальмувала через відсутність конкретних планів її втілення.

Про це йдеться в матеріалі "Європейської правди".

Пропозицію Каллас щодо мільярдів євро на підтримку України зброєю уперше презентували на позачерговому саміті ЄС 6 березня, причому пізніше глава дипломатії ЄС назвала число в 40 мільярдів євро.

Натомість у Європейському Союзі у 2025 році можуть скерувати на військову допомогу Україні до 9 млрд євро у межах підтримки, яка надається за рахунок заморожених російських активів.

При цьому речниця Єврокомісії Аніта Гіппер наголосила, що висока представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас продовжує обговорення з державами-членами ЄС своєї ініціативи з військової підтримки України на 40 млрд євро, і сподівається на її затвердження.

А ще ЄС готує пакет підтримки для незалежних медіа України на 10 млн євро.

А Естонія закупить у своєї промисловості військову техніку для України на 100 млн євро.

Підготовка трибуналу для Путіна.

Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе оголосив, що Група держав (Core Group) зі створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України завершила підготовку технічних і юридичних документів для його запуску на базі Ради Європи.

За підсумками засідання Core Group завершила технічну роботу над трьома проєктами документів: проєктом двосторонньої угоди між Україною та Радою Європи про заснування спецтрибуналу; проєктом статуту спецтрибуналу; проєктом розширеної часткової угоди про управління спецтрибуналом.

Тепер ці три документи будуть винесені на політичний розгляд держав-учасниць групи.

Велика пожежа у Лондоні.

У лондонському аеропорту "Гітроу" вночі на п’ятницю сталася масштабна пожежа на електропідстанції, яка вплинула на понад 1300 рейсів.

Ввечері аеропорт почав поступово відновлювати роботу.

Контртерористична поліція веде розслідування пожежі.

До речі, в Британії чоловік отримав 37 років в'язниці за плани підірвати авіабазу.

Решта новин.

Данія закликає трансгендерних громадян консультуватися перед поїздками до США, а Гренландія фіксує зростання туризму завдяки резонансній увазі Трампа.

Польща призупинить право на притулок для мігрантів, що прибувають з Білорусі.

Ексчемпіон MMA Конор Макгрегор хоче стати наступним президентом Ірландії.

У Сербії зросла кількість жертв смертельного обвалу на вокзалі, який стався в листопаді 2024 року.

У Стамбулі тисячі людей третій день поспіль протестують через затримання опозиційного мера.

В Угорщині заборонили вхід до парламенту депутатам, які хотіли зірвати заборону гей-прайдів, а в Австрії арештували 15 людей через кампанію ненависті проти ЛГБТ.

В Ісландії міністерка пішла у відставку через секс з неповнолітнім 36 років тому, а в Італії усунули від роботи виховательку дитсадка через акаунт на Only.