Протести у Туреччині: чи втратить Ердоган владу і що це означатиме для України

Попри превентивно введене владою табу на масові демонстрації до 23 березня включно, десятки тисяч людей вийшли цими днями на вулиці Стамбула на знак протесту проти взяття під варту 54-річного мера міста Екрема Імамоглу. Він був заарештований 19 березня одразу за кількома звинуваченнями: стамбульського градоначальника підозрюють у корупції та тероризмі через нібито зв’язок з Робочою партією Курдистану, яка в Туреччині визнана терористичною організацією.

Головна акція на підтримку пана Імамоглу відбулася 19 березня безпосередньо біля приміщення муніципалітету. Тим часом, тисячі студентів влаштували марш до будівлі Стамбульського університету, який буквально за кілька годин до затримання мера оголосив про рішення анулювати його диплом. Тут важливо зауважити, що без підтвердженої вищої освіти політик за законом не має права брати участь у президентських виборах. Демонстрації на підтримку Екрема Імамоглу відбулися і в турецькій столиці Анкарі.

Вельми показово, що арешт мера Стамбула відбувся за кілька днів до з’їзду Республіканської народної партії (РНП), під час якого політика збиралися обрати кандидатом у президенти на виборах 2028 року. З урахуванням останніх подій, деякі турецькі оглядачі вважають, що існує висока вірогідність того, що вибори глави держави у країні відбудуться достроково.

Затримання головного опонента чинного президента Туреччини стало предметом критики не лише в самій країні, а й за кордоном. Зокрема, дії пана Ердогана вже засудила ціла низка західних політиків, включаючи голову Єврокомісії Урсулу фон дер Ляйєн. "Затримання провідного опозиційного політика є тягарем для демократії в Туреччині, але безперечно і тягарем для відносин між Європою та Туреччиною", — зазначила вона.

Тим часом сам Реджеп Тайїп Ердоган, коментуючи затримання мера Стамбула, заявив, що влада не витрачатиме час на маніпулятивні "шоу" опозиції. "Вони (опозиція — ред.) намагаються представити внутрішні чвари або боротьбу із законом, як проблему всієї країни. Їхні політичні амбіції буквально захопили їхній розум", — резюмував 71-річний Ердоган, який, до речі, у 90-х також був мером Стамбула.

Чи зміниться позиція Туреччини в російсько-українській війні

Підкресливши, що у Туреччині вже протягом тривалого часу ведеться боротьба між консервативною частиною суспільства, яку намагається уособлювати Ердоган і проєвропейської в обличчі того ж таки затриманого мера Стамбула, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Петро Олещук у розмові з Фокусом констатував: "Екрем Імамоглу — це політик нової генерації і багато хто з турецьких аналітиків вважав, що на останніх виборах у 2023 році опозиції слід було висувати саме його в якості альтернативи Ердогана. Шанси Імамоглу на перемогу тоді оцінювалися, як дуже і дуже високі. Втім, зрештою, його так і не висунули, але сьогодні всі розуміють, що саме Імамоглу є найбільш очевидною альтернативою діючому президенту".

Підкресливши, що за часи правління Ердогана з одного боку була врешті-решт придушена традиція турецьких військових переворотів, а з іншого — відбувається достатньо помітний розворот від США, політолог наголосив: "Хай там як, але Туреччина – це та держава, яка, хто би там не опинився біля владного керма, радикально свої підходи, які визначаються передусім геополітичним розташуванням між Заходом і Сходом, не змінюватиме. Не слід забувати про те, що Туреччина наразі вступає в достатньо гостре протистояння з Ізраїлем за Сирію і загалом — за панування на Близькому Сході. Тобто, факторів і компонентів, які визначатимуть позицію Анкари є багато. Але в принципі, я думаю, що для України було б краще, якби владно-політична погода у Туреччині була більш-менш стабільною. Маємо розуміти, що ні з ким у Туреччині у нас не можуть бути мега дружні стосунки, а з Ердоганом Україна співпрацює доволі ефективно".

Прагматичність Ердогана, зауважує Петро Олещук проявилася в активній співпраці Туреччини з українським військово-промисловим комплексом (ВПК): "Ця співпраця, що дуже важливо, розпочалася незадовго до повномасштабного вторгнення. Тобто, коли весь Захід нас списував, Туреччина активно співпрацювала з Україною, зокрема, продаючи "Байрактари" в той час як, наприклад, Німеччина блокувала продаж снайперських гвинтівок".

Важливо Кінець імперії Ердогана: чому владу в Туреччині забирають спадкоємці Ататюрка

Загалом, на переконання експерта, для України було б краще, аби найближчим часом при владі у Туреччині все ж таки залишався Реджеп Тайїп Ердоган. "Туреччина зараз набуває все більшої ваги, формує альтернативу постачання російського газу і нафти до Європи, тощо. Тобто, попри торгівлю з РФ, Анкара все більше стає геополітичним конкурентом Росії. Тому, та Туреччина, яку будує Ердоган, для України — далеко не найгірший варіант", — підсумовує Петро Олещук.

Чому відхід від влади Ердогана несе певні ризики для України

Своєю чергою виконавчий директор центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Можлива зміна влади у Туреччині в перспективі несе для України одночасно і ризики, і можливості. Політика Ердогана, який, в тому числі, активно співпрацює з РФ, скажімо так, комбінована, але прогнозована. До речі, маємо віддати йому належне в тому сенсі, що він на самому початку війни допоміг Україні "Байрактарами", коли весь світ лише починав втягуватися у процес допомоги. Крім того, Ердоган незмінно стоїть на позиціях територіальної цілісності України, зокрема й щодо Криму, спокійно обіймаючись при цьому з Путіним. Я вважаю, що будь-яка зміна влади у Туреччині може хитнути ситуацію як в проєвропейський бік, що передбачатиме більш активну протидію Анкари російській агресії, так і в зворотну сторону, що для нас несе серйозні ризики".

Важливо Від Москви до Вашингтона: три причини розвороту Ердогана. Якими будуть контакти США та Туреччини

І якщо Ердоган, констатує політолог, наразі вибудовує регіональну наддержаву, то якими будуть стратегічні геополітичні підходи його потенційних наступників, спрогнозувати вкрай важко. Відштовхуючись від зазначеного, Олександр Леонов резюмував, що для України, з урахуванням триваючої війни з РФ, більш вигідним є "авторитарний режим Ердогана", аніж "стратегічна невизначеність" ймовірної нової влади Туреччини, яка несе Києву радше ризики, аніж можливості.