НАТО попросить Європу й Канаду збільшити військовий потенціал на 30% — Bloomberg

НАТО планує звернутися до європейських союзників і Канади з закликом збільшити їхні запаси озброєнь і техніки приблизно на 30% протягом наступних кількох років, повідомляє Bloomberg, посилаючись на слова високопоставленого чиновника Альянсу.

Наразі обговорюються нові цільові показники військового потенціалу країн-членів НАТО, які мають оновити рівні, встановлені до вторгнення Росії в Україну, щоб ухвалити їх до початку червня, коли міністри оборони країн Альянсу зберуться у Брюсселі.

Досягнення цих нових показників вимагатиме значних фінансових зусиль від більшості європейських союзників і Канади, в той час як витрати США не потребуватимуть змін.

НАТО намагається реагувати на зростання загрози з боку Росії, а також на прагнення американського президента Дональда Трампа перекласти більшу відповідальність у питанні оборони з США на решту членів Альянсу.

За словами одного з високопосадовців, нові цілі вимагатимуть збільшення на 30% обсягу озброєнь у всіх секторах, причому деякі конкретні категорії зростуть значно більше або менше, ніж інші.

За словами високопосадовця НАТО, нові цілі, на реалізацію яких піде від 5 до 15 років, мають зробити європейські й канадські сили в НАТО значно міцнішими й менш залежними від США.

Штати, як вважається, здебільшого зможуть досягти нових цілей за рахунок обладнання, яке вже мають. Але більшості членів Альянсу доведеться збільшити витрати на оборону до понад 3% ВВП — рівень, який лідери країн Альянсу планують встановити як нову мету витрат, коли зберуться на саміт НАТО в Гаазі наприкінці червня.

П'ять основних сфер, на які буде спрямована робота — це системи протиповітряної оборони, можливості ведення вогню на великі відстані, логістика, комунікаційні й інформаційні системи, а також можливості наземного маневру. Вони будуть підкріплені збільшенням запасів озброєнь і запасних частин. Системи протиповітряної оборони особливо підкреслені як сфера, що вимагає більших можливостей від усіх членів Альянсу, в тому числі й від США.

Навіть у той час, коли Європа зміцнюватиме власні сили й засоби, Штати залишатимуться важливою опорою, особливо у сферах, які вимагають високої бойової потужності, як розвідка, логістика й атомні підводні човни.

Трамп неодноразово звинувачував членів НАТО в тому, що вони користуються перевагами Вашингтона, витрачаючи недостатньо коштів на оборону. Він погрожував, що США відійдуть від своєї традиційної ролі гаранта безпеки в Європі, і вимагав від союзників витрачати 5% ВВП на оборону — мета, яку багато хто вважає нереалістичною і якої поки не досягли навіть Штати.

Як наслідок, члени Альянсу очікують, що США скоротять свою військову присутність у Європі, оскільки пріоритети Вашингтона змістяться в Індо-Тихоокеанський регіон.

З поверненням Трампа до Білого дому європейські країни намагаються збільшити витрати на оборону й переосмислити свою військову роль.

Раніше FT писала, що найбільші військові держави Європи розробляють плани перебрання на себе більшої відповідальності за оборону континенту “на заміну” США, в тому числі можуть запропонувати адміністрації Трампа ідею здійснення “керованої передачі повноважень” протягом наступних п'яти-десяти років.

Відносини США з головними союзниками істотно охолонули, зокрема, намітився розкол між Штатами та Європою. Здається, американський президент відмовляється від почесної ролі лідера вільного світу. Підсумки перших кроків Трампа на міжнародній арені в статті “Здогадайтесь, про кого це: батіг — для друзів, пряники — для ворогів” аналізував Петро Герасименко.