Україна — Бельгія. Наші оцінки

Багато обережних думок і жодної конкретики — так готувались ми до першого матчу проти Бельгії цього разу, бо ніхто не знав, чого очікувати від оновленої команди Руді Гарсії. І вийшло в підсумку так, що всі ці розмови бельгійців про "нормалізацію внутрішнього стану всередині колективу" — це просто пил у вічі суперникам. Ну тобто нам, власне кажучи.

А насправді, як тільки виникли перші серйозні негаразди, "Червоні дияволи" просто зникли з поля. Або ж їх "прибрала" звідти команда Сергія Реброва, яка на камбеках уже не одного суперника долала за каденцію нинішнього тренера. І ні, ми не хочемо, щоб тільки так і здобувались перемоги. Але, якщо вже така справа... то ми й не надто проти. У неділю треба вдало закривати цю сторінку історії.

За підсумками голосування за підтримки національного спонсора збірної України, бренда "Львівське", приз "Лев матчу" у грі проти Албанії отримав захисник "синьо-жовтих" Ілля Забарний. Дуже цікавим та неоднозначним міг видатись матч для нашого гравця центральної ланки захисту, бо кілька разів він був на межі від утрати м’яча в небезпечній зоні. Однак у підсумку прізвище Забарного — у протоколі, і навіть у графі "Забиті м’ячі". Це варто уваги. Хоча й дуель проти Лукаку потребуватиме другого акту за кілька днів.

Football.ua оцінює гру футболістів збірної України у матчі на стадіоні Енріке Рока (за 10-бальною шкалою).

Україна

Андрій Лунін — 7,0. Рішення нашого тренерського штабу щодо вибору голкіпера на цей матч було однією з таємниць до останнього, і зрештою зупинились саме на Луніні. Одноклубник за мадридським Реалом на протилежному боці поля в рамці воріт? Вочевидь, і цей психологічний фактор брався до уваги. І зрештою Андрій цю дуель залишив за собою, бо, як жартували в коментарях, "Лунін пропустив від Лукаку, а от Куртуа — від Гуцуляка, Ваната та Забарного". Без жодних натяків і образ, звичайно. Поза тим, Де Брюйне своїми дальніми ударами нашого воротаря так і не пробив.

Юхим Конопля / Олексій Сич — 6,0. Це якась пошесть напала на наш правий фланг оборони, а інакше не скажеш, бо втратити в одному матчі одразу всіх прямих кандидатів на цю позицію в заявці — це доля явно повернулась до нас не тим місцем. Конопля відіграв у підсумку трохи більше за 20 хвилин, Сич — приблизно тайм ігрового часу. У кожного з них при цьому були як успішні та не надто вдалі дії в атаці, так і певні здобутки та програні дуелі в обороні. Але сенсу речей це не змінює — обох гравців у матчі-відповіді ми не побачимо.

Ілля Забарний (8,0) — Микола Матвієнко (7,5) — 7,5. Уболівальникам припав до душі виступ Забарного в цьому матчі, але й Матвієнко в захисті відігравав геть не останню роль. Можливо, не настільки помітно, бо в підсумковому протоколі його прізвища ми не побачили, але не менш значущу. Банально, лише один момент із пропущеним голом можна поставити під сумнів для наших центральних захисників, бо не перекрити Лукаку під час стандарту потрібно було ще додуматись. Але цей прикрий епізод дійсно не мав систематичного характеру.

Віталій Миколенко — 6,5. Наш лівий фланг у цій грі загалом був малоактивним у плані атаки, але коли в другому таймі всі побігли вперед забивати голи, той Миколенко з підключеннями не забарився. Поза тим, представник Евертона був більш сконцентрованим на діях у обороні, хоча й назбирав у підсумку приблизно стільки ж успішних епізодів боротьби, скільки обидва партнери на протилежному боці поля.

Іван Калюжний — 7,0. Знову Супер-Іван віддав усі сили заради результату команди, тому наприкінці гри вже просто звалився з ніг на газон. Чи був це яскравий матч для нашого опорника? Напевно, що ні — і це, насправді, на краще, бо свою частку боротьби він таки долучив до загальної справи, не програвши жодного єдиноборства "на землі".

Віктор Циганков — 7,5. Атакували ми в цьому матчі з дуже великим акцентом саме на правий фланг, тож Циганкову просто долею було призначено стати одним із провідників нашого нападу. Гольовий пас міг прийти до Віктора ще на початку гри, але Яремчук свою нагоду змарнував, тоді як Ванат у другому таймі — ні. Та й загалом із трьома пасами на загострення за гру півзахисник Жирони зробив достатньо для того, аби тренерський задум таки вдалось утілити в життя.

Олександр Зінченко — 7,0. Центральний півзахисник (або взагалі правий захисник — і такий виклик підкинула доля) провів два різні тайми, як і вся команда. І коли це було потрібно, саме Зінченко взяв на себе лідерські обов’язки та потягнув команду вперед. Фактично з його пострілу із штрафного в праву стійку й розпочалось шоу тих гольових моментів біля володінь Куртуа після перерви.

Микола Шапаренко — 6,0. Коли вся команда побігла, то побіг і Шапаренко, але внесок нашого півзахисника в цю гру був усе одно не настільки значущим, як хотілося б це бачити. Бо в першому таймі про присутність Миколи на полі взагалі згадок не було, а в другому емоції вже настільки брали гору, що можна було й прогледіти його залучення до другого гольового епізоду з нашого боку.

Георгій Судаков — 7,0. Із Судаковим, якому довелось зрештою пригадувати свої початкові етапи кар’єри, ми таки вгадали під час передбачення стартового складу збірної України. Але функціональна роль Георгія, особливо — у першому таймі, була явно не настільки значущою, як за інших обставин у попередніх матчах. Акцент на протилежний бік атаки та зменшення вільного простору не давали особливо розвернутись, але в другому таймі, коли вже й Судакова посунули ближче до центру, то була геть інша справа. Дві попередні до гольових дії з його боку не можемо не відзначати.

Роман Яремчук — 6,0. Один момент — один гол. Так мають працювати нападники проти суперників подібного рівня, і якщо Ванат цю тезу осягнув, то Яремчук був близьким на початку матчу до забитого м’яча, але таки не переграв Куртуа. А потім ми поступались суперникам у динаміці, і зрештою форварда зняли з гри посеред другого тайму.

Єгор Ярмолюк — 6,5. Таки підтягнули одного з наших представників АПЛ до дебюту в лавах національної збірної, хоча й передумови для цього були не найкращі. Зрештою, Ярмолюк лише раз помилився під час передач на партнерах, що вже було гідним показником, і загалом стабільно відпрацював у центрі поля. Далі буде…

Владислав Ванат — 7,5. 11 хвилин за забитий м’яч, той самий "один момент — один гол". Які ще можуть бути питання до нападника, який з’являється на полі на заміну, коли його команда програє? Чому не забив другий? Ну, трохи не встиг, коли летів у підкаті за черговим прострілом Циганкова, із ким не буває. На сім дотиків до м’яча, які загалом зробив Ванат у цьому матчі, — це дуже солідна ефективність. І місце в стартовому складі на матч-відповідь у якості призових, вочевидь, також.

Олексій Гуцуляк — 7,5. Усі ці 3:1 ж насправді почались із того, що на полі з’явився гравець і першому ж епізодів не посоромився зжерти суперника, як тільки той забарився на прийомі м’яча. Саме цього й не вистачало в першому таймі — щоб хтось робив рух уперед, а не вичікував, доки бельгійці просунуться в завершальну третину. Гуцуляк на радощах від дебютного м’яча за збірну й за другим одразу побіг, але краще той удар не згадувати — зіпсує загальну картину.

Єгор Назарина — остання заміна замість знесиленого Калюжного, і в підсумку Назарина лише раз устиг доторкнутись до м’яча. У тому, що Єгор може дати геть не менший обсяг роботи за Івана в матчі-відповіді, немає жодних сумнівів. Та чи дасть йому можливість проявити себе Ребров із перших хвилин? От тут ситуація вже неоднозначна.

Бажаєте дізнаватися про головні футбольні новини першими? Підписуйтесь на наш канал у Telegram! Слідкувати за нашим сайтом ви також можете у Facebook, Instagram та Twitter.