Залякують та вимагають гроші: як анонімні Telegram-канали заробляють на цькуванні українських дітей

Щодня сотні українських дітей зазнають публічного цькування онлайн через діяльність анонімних каналів у месенджері Telegram.

Адміністратори таких спільнот зароблять на кібербулінгу, змушуючи жертв платити за видалення образливого контенту. При цьому творців каналів не завжди можна встановити і притягти до відповідальності.

Про це йдеться в розслідуванні журналістів "Суспільного".

Як анонімні канали з тисячами підписників щоденно цькують дітей?

Журналісти виявили декілька анонімних Telegram-каналів, в яких щоденно публікують дописи про підлітків з образами.

"Часто автори анонімних публікацій намагаються зачепити жертву, оприлюднюючи подробиці з її життя, нюанси про сім’ю чи про певні вади.

При цьому автори використовують нецензурну лексику, образи та брехню щодо малолітніх, звинувачуючи їх, наприклад, у розповсюдженні інтимних зображень чи сексуальній активності", – стверджують журналісти.

Автори розслідування виявили, що пік активності таких спільнот припав на 2024 рік, хоча вони існували й раніше. Багато з них мають ідентичні назви, що містять слово "сущность" та назви міст.

До того ж, деякі канали, наприклад "Зеркало" з більш ніж 12 тисячами підписників, створюють одні й ті самі автори. Вони об'єднують спільноти, пов’язані з цькуванням, у різних містах, зокрема і в Росії.

Потрапити до каналу будь-кому не вдасться, адже подекуди вони не відображаються за пошуком в месенджері – отримати доступ можна лише завдяки посиланню.

Крім того, адміністратори спільнот часто ухвалюють рішення про те, чи допускати користувача до каналу. Відтак доступ до нього можна отримати після надсилання запиту, який розглядає творець спільноти.

У Telegram-каналів формально є правила, які закріплені в їхніх описах. У них вказано, що відповідальність за опубліковані дописи несуть їхні автори, а не адміністратори спільноти. Правила також заборонять надсилати контент сексуального характеру, розголошувати особисті дані чи закликати до будь-яких дій.

Натомість їх порушують і адміністратори, і учасники спільнот. Часто на каналах можна натрапити на дописи із закликами до фізичного насильства, як-от "Побачите – бийте ногами" або "Побачите – плюйте обличчя". Крім того, в коментарях поширюють особисті дані жертв цькування.

"Ціль – ліквідувати тебе": з чим стикаються постраждалі від цькування

Через діяльність таких спільнот постраждала десятикласниця Іванна, образливий допис про яку опублікували на одному з таких каналів у січні 2025 року. Тоді дівчина отримала посилання на публікацію з цькуванням від своєї подруги.

"Я у цьому Telegram-каналі взагалі не була, не знала про нього. Відкрила посилання і там написані дуже, ну дуже нехороші слова: що я селючка, не можу дійти до залу, дівчина легкої поведінки та інші образи. Мені було дуже неприємно", – розповіла журналістам школярка.

Тоді дівчина зв'язалася зі спеціальним ботом, через який модерують канал. Виявилося, аби видалити допис з каналу, потрібно заплатити 200 гривень на карту. За додаткову плату можна дізнатися автора булінгу.

Через сумніви в тому, що образливу публікацію дійсно видалять, дівчина відмовилася платити. Згодом Іванна почала отримувати погрози, наприклад "ти ще не зрозуміла, що догралась" та "ціль – це ліквідувати тебе".

Крім того, школярці грозилися опублікували компромат на неї, якщо та не заплатить. Дівчина відмовилася надсилати кошти, після чого на каналі з'явилися нові публікації з цькуванням. Також дописи з образами розмістили щодо подруги Іванни, яка намагалася захистити її в коментарях.

Від діяльності таких каналів страждають і дорослі. У 2024 році з цим зіткнулася вчителька математики зі Звягеля на Житомирщині Ірина Мороз.

"Мені знайома просто написала, скинула у Telegram, що щось про мене написали, що у нас медколедж весь гуде, бо у групі й учні були. Мене аж почало трясти.

Там була фотографія взагалі шестирічної чи семирічної давності з конкурсу "Найкращий вчитель року". І знайшли це фото (на якому Ірина тримає грамоту — ред.), і домалювали там "Z". Написали, що я підтримую і спонсорую рашистів, що якщо хтось побачить, "плюньте на неї", – розповіла освітянка.

Педагогиня зізнається, що публікації завдала їй психологічної травми та спровокувала плітки серед учнів попри те, що вона активно підтримує Сили оборони, а її чоловік на той час служив у зоні бойових дій.

Неправдиву інформацію про себе жінка спростувала в суді. Однак на той час канал видалили, тому встановити адміністраторів та автора образливого допису не вдалося.

Як адміністратори каналів зароблять на кібербулінгу?

Журналісти встановили, що анонімні адміністратори каналів намагаються залучити до спільнот якомога більше людей. Для цього створюють чати для спілкування, групи з платним доступом, організовують онлайн-ігри та проводять розіграші, участь в яких можна взяти після запрошення на канал від друзів.

Крім того, розслідувачі з'ясували, що одна тепер видалена спільнота пропонувала грошову винагороду за публікацію рекламних відео в TikTok та Instagram.

За даними "Суспільного" ,спільноти мають різні прайси за видалення образливого контенту. Також деякі з них пропонують "додаткові послуги" з викриття автора допису чи гарантію, що про вас більше не з'являтимуться публікації.

Вартість таких послуг становила від 100 до 600 гривень, які треба було надіслати на банківську карту.

Джерелами заробітку також є реклама та так звана "застава" від 1500 до 2000 гривень, яку мають сплатити охочі стати адміністратором каналів.

Наприклад, у спільноті "Хроніки Четвертого", яка має майже 26 тисяч підписників, обіцяють до шести тисяч гривень заробітку на тиждень. Однак майбутніх модераторів за доступ до керування каналом просять заплатити "заставу", яку обіцяють повернути після "звільнення".

Чи можна притягти до відповідальності винних?

Кіберполіція намагається блокувати спільноти з кібербулінгом. Попри припинення діяльності деяких із них, адміністратори завбачливо створюють резервні спільноти, в які переходять колишні підписники.

"Зупинити цей потік складно, оскільки організатори маскують діяльність: використовують віртуальні або "чисті" телефонні номери, зареєстровані у різних країнах, для створення анонімних акаунтів у телеграмі, не залишають особистих даних, часто використовують криптогаманці, що робить їх практично невловимими", – кажуть журналісти.

Українське законодавство передбачає адміністративну відповідальність за булінг, але якщо його вчинили діти у віці до 16 років, покарання будуть нести їхні батьки.

У 2023 та 2024 роках по всій країні сотні людей, зокрема батьки дітей, що постраждали від кібербулінгу, зверталися до поліції зі скаргами на діяльність таких Telegram-каналів. Про це свідчать відповіді від головних управлінь Національної поліції на запити "Суспільного".

Часто заявники скаржилися на порушення прав дітей, висвітлення особистої інформації, просування ненависті, вимагання коштів та насильство.

Однак часом звинувачення були більш серйозними – на Херсонщині правоохоронці отримали скаргу на канал "Сущность Херсон". Заявники стверджували, що діяльність спільноти нібито "доводить до суїцидальних дій", а її адміністратор "пише про вживання наркотиків та яка [їхня] ціна".

Подекуди справи про такі канали переростали в кримінальні провадження, в межах яких розслідували:

• вимагання;
• шахрайство;
• погрозу вбивством;
• порушення недоторканності приватного життя;
• несанкціоновані дії з інформацією;
• одержання доступу до дитячої порнографії;
• ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості;
• расову, національну чи релігійну нетерпимість та дискримінацію.

Подекуди правоохоронцям вдавалося вийти на слід причетних до діяльності таких спільнот, однак виявлялося, що за ними стоять діти. За національним законодавством, до кримінальної відповідальності підлітків можуть притягти за певні тяжкі та особливо тяжкі злочини.

Попри те, що за період 2023-2024 років поліціянти отримали щонайменше 368 скарг, за ними розпочали лише 13 кримінальних проваджень, частину з яких згодом закрили.

Нагадаємо у ході соціологічного дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), яке провели у 2023 році, 22% українських підлітків заявили, що протягом останніх місяців зазнавали цькування онлайн.

При цьому майже половина респондентів віком від 11 до 17 років (49%) відповіли, що були свідками цькування інших протягом останніх пів року, з них чверть (25%) спостерігала за булінгом регулярно.