Таємниця, що зберігається з пелюшок: у нашому мозку виявили замкнені спогади про дитинство

Згадати перші роки свого життя у фарбах бажали б багато хто. І нещодавно вчені виявили, що пам'ять про початок життя не стирається, а надійно зберігається в нашій свідомості.

Між розмитими уривками дитинства і зяючою порожнечею в нашій пам'яті, в якій мають перебувати ранні спогади, давно існує загадка, що спантеличує як учених, так і батьків. Вони вже давно намагаються з'ясувати, чому люди не можуть згадати перші кілька років свого життя. Ідея про те, що дитинство — це час душевної порожнечі, залишалася практично незаперечною досі. Але нове дослідження спростовує цю думку, показуючи, що немовлята можуть бути не такими вже забудькуватими, як вважалося раніше, пише IFLScience.

У Фокус.Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найцікавіші новини зі світу науки!

Дослідження, опубліковане в журналі Science і проведене під керівництвом Ніка Терк-Брауна, професора психології з Єльського університету, дало змогу вченим знайти незвичайне рішення для цієї непростої загадки. Оскільки немовлята не вміють говорити і насилу виконують інструкції, традиційні тести на пам'ять не підходять. Замість цього команда звернулася до єдиної навички, якою володіє кожне немовля: дивитися по сторонах.

Важливо Рак атакує їх із самого народження: вчені знайшли нову небезпеку для немовлят та їхніх матерів

За допомогою функціональної магнітно-резонансної томографії вони спостерігали за мозком немовлят, коли ті лежали нерухомо і дивилися на пари зображень — одні знайомі, інші абсолютно нові. Їхня мета була проста: якщо немовлята довше затримувалися на раніше баченому зображенні, це свідчило про впізнаваність, а разом з ним і про наявність пам'яті.

Те, що вони спостерігали, перевернуло колишні теорії з ніг на голову. Активність у гіпокампі, центрі пам'яті мозку, підвищувалася, коли немовлята впізнавали зображення. Це було особливо важливо, оскільки довгий час вважалося, що ця область у немовлят занадто незріла, щоб підтримувати епізодичну пам'ять, яка використовується для спогадів про особистий досвід.

Також вони з'ясували, що ця активність відбувалася саме в тій частині гіпокампу, яка використовується мозком дорослої людини для зберігання епізодичних спогадів, що натякає на те, що цей механізм пам'яті може бути запущений набагато раніше, ніж вважається.

Хоча ефект був сильнішим у дітей, старших за рік, його можна було виявити й у немовлят більш раннього віку, а це означає, що ще до свого першого дня народження малюки закладають спогади. Але це зовсім не означає, що вже незабаром люди згадуватимуть свою першу зміну підгузка, адже для вчених залишається незрозумілою причина, через яку з віком ці ранні спогади зникають або стають недоступними.

Терк-Браун і його команда підозрюють, що ці спогади не зникають, а навпаки, виявляються замкненими десь глибоко в мозку, недоступні дорослому розуму. Можливо, у міру дорослішання в мозку відбуваються зміни в способах зберігання спогадів або доступу до них, або ж інструменти, необхідні для їхнього вилучення просто ще відсутні, що робить ці ранні спогади прихованими від нас.

Ще одним шаром у цій головоломці є можливість того, що ці спогади можуть продовжувати жити в нас, впливаючи на поведінку та емоції без усвідомлення. Так, деякі дослідники вважають, що запахи, пережиті в ранньому дитинстві, наприклад запах батьків, можуть спричиняти емоційні реакції через роки — навіть якщо людина не пам'ятає про нього.

У міру того як дослідження вчених тривають, уявлення про те, що раннє дитинство — це чистий аркуш у психіці, можливо, доведеться відправити на перегляд, звільнивши місце для складнішого і багатшого на пам'ять початку наших життів.

Раніше Фокус писав про виявлення рідкісного гена, що дає надію на лікування хвороби Альцгеймера. Відкриття колумбійця, який десятиліттями не піддавався хворобі Альцгеймера, незважаючи на генетичну схильність, призвело до інтригуючих відкриттів у нашому розумінні цього захворювання.

Також Фокус писав про сім простих звичок, що поліпшують роботу мозку. Від щоденної навігації вулицями до спілкування з підлітками — мільйони щоденних активностей непомітно покращують його продуктивність.

Цей матеріал має виключно інформаційний характер і не містить порад, які можуть вплинути на ваше здоров'я. Якщо ви відчуваєте проблеми, зверніться до фахівця.