Боротьба з суддівською мафією: хто допомагає суддям уникати відповідальності

Невідомо, як обшуки за участю 20 людей з раннього ранку можуть змінити суть справи, де Тандир збив насмерть людину. Але це провадження в перспективі може дозволити зберегти свої посади низці одіозних суддів.

Наприкінці минулого тижня працівники ДБР прийшли з обшуками додому до заступника Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Омельяна у межах розслідування щодо можливого введення в оману суду. Йдеться про те, що Омельян нібито міг дати неправдиві свідчення в суді по справі судді Тандира. Провадження відкрито за заявою нардепа Максима Бужанського. Як – читайте в матеріалі Цензор.НЕТ.

Але почнемо здалеку. Судова реформа – це те, що найменше вдалось в Україні. Не існує жодної іншої гілки влади, чиї представники так успішно зберігали б свої місця.

Чого тільки варто те, що такі одіозні судді як Сергій Вовк та Оксана Царевич після Майдану лишились на своїх місцях.

Одним з елементів реформи судів мала стати Вища кваліфікаційна комісія суддів, яка б мала провести “ревізію суддів” через кваліфікаційне оцінювання та відібрати нових кандидатів у судді.

Ця реформа не сильно вдало почалась ще за часів Петра Порошенка. Однак з приходом команди Володимира Зеленського парламент розпустив ВККС у жовтні 2019-го, висловлюючи незгоду з реформою попередньої влади.

Процес переформатування ВККС завис на три роки, що призвело до того, що в країні були вакантними понад 2500 посад суддів.

У листопаді 2023 комісія поновила роботу. На її порядку денному було оцінювання понад 1800 суддів. В серпні 2024 був обраний голова ВККС. Ним став експредставник НАЗК Андрій Пасічник, а його заступником – Олексій Омельян, на той момент мобілізований до Держприкордонслужби.

За час роботи ВККС звільнила 60 суддів, це практично кожен третій, кого було оцінено.

Наступними в черзі були судді Печерського суду та одіозного ОАСК (останній хоч і розформований, судді продовжують значитись суддями). Вони мали проходити психологічну експертизу та далі співбесіду.

Зокрема, рішенням Комісії від 07 березня 2025 року № 47/зп-25 призначено тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, зокрема суддів Окружного адміністративного суду міста Києва (Аблов Є.В., Вовк П.В., Кузьменко А.І., Скочок Т.О., Соколова О.А., Амельохін В.В.) та інших адміністративних судів, суддів Печерського районного суду міста Києва (Білоцерківець О.А., Вовк С.В., Григоренко І.В., Кицюк В.П., Козлов Р.Ю., Константінова К.Е., Підпалий В.В.).

Тестування мало відбутись 17 березня 2025 року. Однак із 41 судді, які мали прийти, прибуло лише 8. З них 2 з ОАСК, і жодного з Печерського суду.

Натомість одразу після вказаного оголошення в ВККС прийшли слідчі ДБР. Спочатку 10 березня відбулись обшуки в приміщенні самої комісії, в рамках кримінального провадження, зареєстрованого 25 липня 2024 року “за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376-1 Кримінального кодексу України (незаконне втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя)”.

Йдеться про випадок, коли в судді Павла Вовка задвоїлись питання під час тестування. ВККС не знайшла ознак зовнішнього втручання. Скоріше, це був збій програми. Але провадження завели.

Завели, та й завели. От тільки чомусь результати злочину шукали не в серверній, а в кабінеті заступника голови ВККС Олексія Омельяна. Перший обшук відбувся 10 березня. А вже 14 березня зранку гості з ДБР були в нього вдома. У вже згаданій справі за заявою Бужанського. Там щось про те, що Омельян збрехав про свій відпочинок в компанії, де був і суддя Олексій Тандир, який потім збив насмерть військового Національної гвардії Вадима Бондаренка.

Просуддівські телеграмканали, на кшталт Под мантией (як же, як не російською має бути названо канал) натякають, що Омельян був в одному автомобілі з Тандиром.

Однак, якщо прочитати репортажі з залу суду, то вийде дещо інша історія. Омельян, з його власних свідчень, був запрошений на риболовлю, де знав господаря та Тандира. Вони разом з Тандиром їхали в автомобілі до Петрушок. І Омельян сказав, що не бачив, щоб під час застілля хтось вживав.

“Ми приїхали у будиночок, потім було ще дві чи три людини. Я займався тільки тим, що намагався нарізати продукти і повечеряти. За моїм підрахунком, за столом було 6 чоловік. Я нікого не знав окрім Ярослава І Олексія Тандира. Я не бачив, що за столом хтось вживав алкогольні напої”, – заявив Омельян у суді, повідомляє Watchers.

Але ж, за версією слідства, Тандир був у стані сп’яніння.

Матеріал з суду вказує, що Омельян поїхав із застілля “набагато раніше”. Теоретично, він дійсно міг і не бачити вживання алкоголю. А якщо збрехав, то на це можуть вказати тільки інші гості або записи камер.

Але зараз звернемо увагу на інший нюанс. Значно важливіший в нашій історії. Омельян був доповідачем по Оксані Царевич, чию діяльність мала оцінити ВККС. Він же готував всі запити щодо неї.

Для тих, хто забув, доведеться нагадати, хто така Оксана Царевич.

Царевич у 2010 році указом президента Віктора Януковича була призначена на посаду судді Печерського райсуду Києва. До цього вона була помічницею Інни Отрош.

Свою першу славу вона здобула під час слухань у справі Юрія Луценка, де входила в одну колегію з суддею Сергієм Вовком. Далі вона була суддею в досудовому розслідуванні по справі про нібито причетність Юлії Тимошенко до вбивства Євгена Щербаня. Обидві справи на той момент вважались політичним замовленням влади Януковича.

Але це було не найгірше. Під час революції гідності Царевич ухвалила неправосудне рішення щодо чотирьох людей, які брали участь у поїздці “Автомайдану” в Межигірʼя 29 грудня 2013 року. Згідно з показаннями свідків жоден з людей не був зупинений біля Межигір’я за порушення правил дорожнього руху. Кілька людей були в інших місцях. А один чоловік взагалі не був за кермом. Але їх позбавили водійських прав на пів року.

29 вересня 2016 року президент Петро Порошенко підписав указ про її звільнення з посади судді після того, як Вища рада юстиції рекомендувала звільнити Царевич за порушення присяги, зокрема через “неправомірні рішення” у “справах Майдану”.

Втім, у квітні 2021 року Верховний суд виніс постанову щодо скасування указу про звільнення Оксани Царевич з посади судді Печерського райсуду Києва.

І для неї історія атестації пішла по новому, але за спрощеною процедурою.

Тому максимально дивовижно, що обшуки в Омельяна стались перед розглядом саме справи Царевич, де він готував всі документи.

“Ця система збудована на об’язах. Ці судді, ухвалюючи свої рішення, отримували гарантії, що їх за це не покарають. І зараз звільнення – це було б доказом неспроможності тих, хто ці гарантії давав”, – каже співрозмовник Цензор.НЕТ, обізнаний в роботі системи.

Але відтермінування розгляду справи Царевич та суддів ОАСК – це лише вершина айсберга.

Щоб взяти дозвіл на обшуки, слідчі ДБР мали сходити в Печерський суд.

Тепер, ці ж судді можуть казати, що в комісії ВККС буде конфлікту інтересів, коли дійде до їхніх співбесід.

Крім того, у понеділок, частина членів комісії сходила на допит в ДБР. А відповідно щодо них також можна буде сказати, що в них теж в майбутньому буде конфлікт інтересів щодо суддів, чиє оцінювання вони робитимуть.

Як каже, юристка Центру протидії корупції Олена Щербан, все це казуїстика, щоб просто зупинити атестацію суддів.

“Все це – про затягування та блокування кваліфікаційного оцінювання суддів. В першу чергу Печерського суду, а надалі не виключено, що такими ж методами впливатимуть на конкурс в апеляційні суди”, – сказала вона в коментарі Цензор.НЕТ.

Оцінюючи те, що відбулось в ВККС, вона назвала це по суті тиском на членів комісії.

“По-перше, обшуки – це прояв тиску. Особливо, коли такі заходи відбувають одночасно і синхронно у кількох справах, а дозволи на обшуки дають судді, яких вже завтра ВККС має оцінювати на відповідність посаді. І здебільшого йдеться про суддів, на яких немає де ставити клеймо”, – зазначила юристка.

“По-друге, практика показує, що для ДБР необгрунтовані підозри – це зовсім не проблема. Якщо потрібно буде вибивати членів ВККС з процесу підозрами та відсторонювати, то це цілком реалістичний сценарій. Результат – комісія не матиме голосів на те, щоб приймати будь-які рішення”, припускає Щербан.

“По-третє, банально обшуки – це вилучення документів. Всі важливі дані про зашкварених суддів можуть бути вилучені, стануть таємницею досудового розслідування. Інший бік медалі – це створення штучного конфлікту інтересів по суддях, які пишуть заяви на членів ВККС або дають санкції на ці сумнівні обшуки”, – наголошує представниця ЦПК.

На її думку, окрім самих суддів в такому розвитку подій може бути зацікавлений Офіс президента. “Бо це сигнал усій судовій системі, що судова реформа “під контролем” і якщо співпрацювати з ОП і продукувати потрібні рішення, то ніякі оцінювання не загрожують”, – зазначила Щербан.

“Знову ж таки. Без згоди і вказівки з ОП ДБР ніколи б не наважилося на таку атаку. Про ВККС – це бажання або приручити або заблокувати. Про суддів – це повісити на гачок”, – зазначила юристка.

Зазвичай судді коментарів не дають.

Щоб збалансувати думку Щербан, подам тут цитату з анонімного телеграм-каналу, який вочевидь пишеться з позиції суддів. І які звинувачують ВККС в “узурпації влади”.

Сама Вища кваліфікаційна комісія суддів України розцінює дії Державного бюро розслідувань “посяганням на інституційну незалежність Комісії як органу суддівського врядування з метою дестабілізації її роботи та перешкоджання у виконанні покладених завдань”.

“Такі дії можуть призвести до зриву конкурсів до Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів, а також завершення кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, що ставить під загрозу євроінтеграційні прагнення України”, – йдеться в заяві.

Але ще один ризик в роботі ВККС, про який варто принагідно згадати.

Як ідеться в заяві ВККС, за наявною інформацією, Державним бюро розслідувань також проводиться досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, з приводу ухвалення Комісією рішень в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Господарського суду міста Києва Отрош І.М. (донька колишньої очільниці Печерського суду), звільненої з посади за рекомендацією Комісії.

Отрош-молодшу звільнили тільки наприкінці 2024. Однією з причин стало те, що після початку збройної агресії Росії у 2014 році вона регулярно відвідувала територію т.о. Криму, а також двічі територію Російської Федерації, зокрема Санкт-Петербург.

На співбесіді із ВККС Інна Отрош заявляла, що в Криму не було бойових дій, держава не протидіяла російській окупації, а тому вона, як “звичайний громадянин”, може їздити туди відпочивати.

Водночас є рішення Верховного Суду про незаконність звільнення судді Дмитра Усатова.

Суддю звільнили у 2021 році за п’яну ДТП, яку він скоїв ще у 2018. Водночас Вища рада правосуддя звільнили Усатова лише 9 січня 2024 року. А вже 13 червня Велика Палата Верховного Суду визнала незаконним звільнення Усатова, пославшись на те, що висновок Громадської ради доброчесності по ньому надійшов вже під час його атестації ВККС.

В останньому звіті Єврокомісії на 29 сторінці згадується це рішення ВС як таке, яке може призвести до підриву кваліфікаційного оцінювання.

Джерела Цензор.НЕТ не виключають, що наступною, хто може скористатись такою практикою ВС, буде Інна Отрош-молодша, яку звільнили минулого року з Господарського суду.

***

Вища рада правосуддя на днях повідомила, що суддю та ексголову ліквідованого Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка звільнено з посади.