/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F131%2F84c7b77059c996c089aca86e750524ef.jpg)
Чому США змінили позицію щодо ядерної зброї України в 90-х: правда від екс-нардепа
Про що сказав Костенко:
США виявилися неготовими до розпаду ядерного СРСР, що підтверджує промова експрезидента Джорджа Буша-старшого у Верховній Раді України 31 липня 1991 року — за кілька тижнів до проголошення незалежності. У своєму виступі він закликав українських депутатів відмовитися від суверенізації та підтримати перебудову Горбачова, назвавши прагнення України до незалежності "вбивчим націоналізмом", який США не підтримуватимуть. В інтерв’ю Главреду народний депутат п’яти скликань, голова Української народної партії та ексміністр охорони довкілля Юрій Костенко пояснив, чому США стали союзником РФ у питанні ядерного роззброєння України.
За його словами, ця промова свідчила про відсутність у США чіткої стратегії щодо подальшої долі ядерної зброї, яка після розпаду СРСР опинилася на території чотирьох республік: Росії, України, Казахстану та Білорусі.
"Однак, коли Верховна Рада України (ВРУ) почала формувати власну стратегію руху до без'ядерного статусу, цей процес передбачав поетапність знищення ядерної зброї. Саме знищення, а не передачі будь-кому. Ба більше, згідно з постановою Верховної Ради, ядерні матеріали після розбирання боєголовок мали залишатися на території України і використовуватися для виробництва ядерного палива", - сказав він.
Костенко зазначив, що США уважно стежили за рішеннями українського парламенту й уже наприкінці 1992 року, окрім пропозиції щодо вступу України в НАТО в обмін на ядерне роззброєння, почали пропонувати технології переробки високозбагаченого урану на паливо для українських АЕС. На той час країна була повністю залежною від постачання палива з Росії, яка могла будь-коли перекрити поставки, спровокувавши енергетичну кризу, адже понад половина електроенергії вироблялася на АЕС.
США підходили до ситуації через конструктивну співпрацю. Над питанням переробки урану для України працювала компанія General Atomics – одна з провідних корпорацій у сфері ядерних технологій.
"Коли ж у червні 1993 року Верховна Рада України відхилила пропозицію президента Леоніда Кравчука про негайну ратифікацію Договору СТАРТ-1 (про скорочення стратегічних наступальних озброєнь) і Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (НТО), США переглянули свою позицію. Кравчук пропонував ратифікувати ці договори як без'ядерна країна. На моє запитання як голови спеціальної комісії, чию ж тоді зброю ми знищуватимемо на своїй території, відповіді не було", - підкреслив політик.
Костенко також підкреслив, що після того, як парламент відхилив пропозиції Кравчука, прем’єр-міністр Леонід Кучма фактично підтримав стратегію робочої групи, яка передбачала поступове знищення ядерного арсеналу за участі США. Вашингтон, зі свого боку, пропонував різні варіанти співпраці.
Одразу після голосування в Україну прибув міністр оборони США Лес Еспін. Під час пресконференції він оголосив, що США змінюють підхід і більше не підтримуватимуть російську ініціативу щодо ліквідації української ядерної зброї шляхом її передачі Москві, яка володіла третім за величиною ядерним потенціалом у світі.
Вашингтон заявив про готовність до співпраці з Києвом, а міністр оборони США зазначив, що розглядається варіант збереження ядерних боєголовок в Україні під міжнародним контролем – ця ідея відповідала одній із пропозицій робочої групи.
"За кілька тижнів Сполучені Штати презентували комплексну програму співпраці з Україною щодо ядерного роззброєння. Вона включала і питання стратегічного партнерства між Україною та США, і питання енергетичної безпеки України, а головне - США обіцяли створення Міжнародного фонду фінансування ядерного роззброєння України. Це означало, що кошти на цей процес не мали б іти з українського бюджету. І головне - США також говорили про масштабну співпрацю з Україною як незалежною державою, щоб вона виходила з-під впливу геополітичних інтересів Росії і як самостійна держава інтегрувалася до НАТО та Європейського Союзу. Усі ці пропозиції були на столі в українського керівництва", - повідомив Костенко.
Дивіться відео інтервʼю Юрія Костенка Главреду:
За його словами, зміна політики США щодо України відбулася після того, як Росія, застосовуючи свої звичні методи, замінила керівництво урядової делегації на переговорах із Москвою.
"Мене замінили на віце-прем'єра Віталія Шмарова, оскільки я відмовився парафувати угоду, яка передбачала передачу Росії ядерних боєголовок. Шмаров, буквально через тиждень після свого призначення, парафував цю угоду. Сполучені Штати Америки отримали від Росії відповідь, що більше немає предмета для подальшої співпраці з Україною щодо ядерного роззброєння", - наголосив він.
Екс-нардеп зазначає, що до цього президент США Білл Клінтон і президент Росії Борис Єльцин досягли домовленості про тристоронній формат переговорів за участю України, США та Росії щодо ядерного роззброєння. Однак після підписання угоди Шмаровим російська сторона оголосила, що подальші переговори в такому форматі більше не потрібні.
Після парафування угоди Шмаровим її офіційно підписали у вересні в Криму разом із низкою інших домовленостей, зокрема щодо Чорноморського флоту. Саме після цього США переглянули свій підхід до співпраці з Україною. Згодом це вилилося в проєкт "Партнерство заради миру", у межах якого Росія фактично отримала статус неформального члена НАТО з можливістю накладати вето на рішення Альянсу, що стосуються її безпеки.
"Ось так стався розворот політики США на 180 градусів, коли країна, яка спочатку розглядала Україну як партнера в цьому питанні, фактично стала на бік Росії, підтримавши передачу ядерної зброї України росіянам", - резюмував Юрій Костенко.
Ядерна зброя в Україні – останні новини за темою
Нагадаємо, як раніше повідомляв Главред, колишній міністр навколишнього природного середовища України, голова Української народної партії та народний депутат п’яти скликань Юрій Костенко брав безпосередню участь у процесі ядерного роззброєння України. Він розповів, які країни найбільше тиснули на Київ із вимогою відмовитися від ядерної зброї.
Також Костенко прокоментував перспективу створення так званої "ядерної парасольки" та зазначив, що Європейський Союз нарешті усвідомив свою відповідальність за безпеку. Він наголосив, що гарантії США у сфері ядерного захисту не є беззаперечними й можуть зникнути в будь-який момент.
Хто такий Юрій Костенко
Юрій Іванович Костенко (нар. 12 червня 1951, Нова Ободівка, Вінницька область, УРСР) — український політик. Голова Української Народної Партії з грудня 1999 року.
1990–1994 — народний депутат України I скликання;
Березень 1990 — жовтень 1992 року — заступник голови, з жовтня 1992 року — член Комісії з питань екології.
Входив до Народної Ради.
З жовтня 1992 року — Міністр охорони навколишнього природного середовища України.
1994–1995 — Народний депутат України II скликання, член Комісії з питань ядерної політики та безпеки. Член депутатської фракції НРУ.
Колишній міністр охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Був членом ради СБУ, членом Ради національної безпеки при Президентові України, членом Ради національної безпеки і оборони України з серпня 1996 по вересень 1998 року, членом Комісії з питань ядерної політики і екологічної безпеки при Президентові України з грудня 1997 по липень 2000року, членом Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи з липня 1997 по липень 2001року. 4 жовтня 1997 року у Відні на сесії Генеральної конференції МАГАТЕ підписав від імені уряду України Конвенцію про безпеку поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим паливом.
1998–2002 — народний депутат України III скликання. (НРУ, № 5 в списку). Заступник голови Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки з липня 1998 року.
Очолював тимчасову Комісію з питань розробки концепції національної безпеки, очолював спеціальну роботу депутатської групи з підготовки до ратифікації Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, брав участь у роботі тимчасової Комісії з розслідування дій посадових осіб під час ДКНС, очолював українську делегацію на переговорах з Росією з проблем ядерного роззброєння.