Ера роботів і монополія Nvidia: як компанії з виробництва чипів стали новими техгігантами

Щоразу, коли ви запитуєте щось у ChatGPT чи його численних конкурентів, ви, можливо, навіть не здогадуєтесь, що цим робите ще багатшими кілька глобальних гігантів.

Сьогодні ринок штучного інтелекту контролюють всього чотири компанії. Практично всі сучасні чат-боти працюють на чипах Nvidia, яка утримує близько 92% ринку компонентів, що називають ШІ-акселераторами. А виготовлення цих мікросхем залежить від трьох ключових постачальників: південнокорейської SK Hynix, тайванської TSMC і нідерландської ASML. Кожна з цих компаній має настільки ж міцні ринкові позиції, як і сама Nvidia, а інколи – навіть ще сильніші.

За інших обставин така монополізація викликала б антимонопольні розслідування та загрози примусового поділу. Але в технологічній галузі домінування гігантів стало майже нормою – від епохи мейнфреймів і персональних комп'ютерів до браузерів, пошуковиків, соцмереж і мобільних платформ.

Чи зможе штучний інтелект повторити історію попередніх технологічних революцій? Чи настане його "iPhone-момент" – прорив, який змінить розміщення сил на ринку? Чи ж ШІ-революція не виправдає очікувань, і нинішній ажіотаж виявиться лише черговою бульбашкою? Поки що головні гравці ринку, серед яких Nvidia та її партнери, зміцнюють свої позиції. Але конкуренти вже витрачають мільярди, щоб зламати їхнє домінування.

Читайте в матеріалі 24 Каналу про те, як виглядає нова ера технологічних монополій та які виклики стоять перед лідерами ШІ-індустрії.

Як компанії з виробництва мікросхем стали технологічними гігантами

Ще десятиліття тому американська компанія Nvidia асоціювалася більше з геймінгом, ніж зі штучним інтелектом. Компанія спеціалізувалася на розробці графічних процесорів (GPU), які забезпечували реалістичну візуалізацію в іграх на кшталт Call of Duty. Але головною особливістю цих чипів була технологія паралельних обчислень: замість послідовного вирішення завдань, як у традиційних комп'ютерах, GPU могли опрацьовувати багато обчислювальних процесів одночасно.

На початку 2010-х група дослідників випадково виявила, що така архітектура ідеально підходить для глибокого навчання (deep learning) – моделі, яка імітує роботу людського мозку та стала основою сучасного буму штучного інтелекту.

Генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг вчасно зрозумів потенціал цього відкриття. У 2016 році він відправив перші AI-чипи на суму 129 000 доларів у тоді ще невелику лабораторію OpenAI. Це був ризикований, але вдалий крок.

Спочатку це було майже випадковістю. Але Nvidia змогла грамотно скористатися цією випадковістю,
– наводить Bloomberg слова професора економіки Гарвардського університету Джейсона Фурмана.

Ще до початку ШІ-революції Nvidia розробила бібліотеку програмного коду для своїх GPU, створивши унікальну мову програмування Compute Unified Device Architecture (CUDA). Вона стала стандартом для роботи з графічними процесорами компанії. Завдяки цьому більшість інженерів зі штучного інтелекту звикли працювати саме з CUDA, а спроби конкурентів – навіть таких гігантів, як Google чи Intel – вийти на цей ринок не дали відчутних результатів.

18 березня 2025 року Хуанг представив нову лінійку потужніших чипів і програмного забезпечення під назвою Dynamo, назвавши її "операційною системою ШІ-заводу".

Які є ключові гравці у виробництві ШІ-чипів

Для роботи GPU необхідна потужна пам'ять, яка зберігає та обробляє величезні обсяги даних. Nvidia закуповує її у SK Hynix – корейської компанії, яка контролює близько 80% ринку передової високошвидкісної пам’яті (HBM). Довгий час SK Hynix залишалася в тіні свого конкурента Samsung. Але у 2019 році її інженери розробили нову технологію пакування чипів пам'яті, яка дозволила ШІ-системам обробляти більше даних без перегріву. Samsung поки не змогла запропонувати аналогічне рішення.

Цікаво! Nvidia сама не виробляє свої GPU-чипи. У неї немає власних заводів. Усе виробництво вона доручає TSMC – тайванській компанії, яка спеціалізується на випуску мікросхем за чужими проєктами. TSMC створила цю модель бізнесу та довела свою майстерність до рівня, який залишив конкурентів далеко позаду.

Її проривом став контракт з Apple у 2013 році, коли виробник iPhone відмовився від послуг Samsung на користь тайванців. Відтоді Intel та Samsung роками намагаються зруйнувати монополію TSMC на виробництво чипів – безуспішно. За оцінками самої компанії, у 2024 році вона випустила 99% усіх AI-акселераторів у світі.

Але навіть TSMC – не найбільший монополіст в ШІ-галузі. Це звання належить ASML – нідерландській компанії, розташованій у невеликому містечку Велдховен. ASML – єдиний у світі виробник надсучасних машин для створення напівпровідників, які використовують TSMC та інші виробники. Її установки з екстремальною ультрафіолетовою літографією (EUV) мають розміри автобуса та коштують близько 380 мільйонів доларів за одиницю.

Попри очевидне домінування, компанії уникають слова "монополія" та запевняють, що їхнє лідерство – результат чесної конкуренції. У Nvidia наголошують, що вони працюють на ринку поряд з іншими постачальниками, хмарними сервісами та ШІ-компаніями.

Клієнти цінують наше комплексне рішення та можливість використовувати Nvidia в будь-якій хмарі чи локальній інфраструктурі,
– прокоментували Bloomberg у компанії.

TSMC, SK Hynix і ASML від коментарів для видання відмовилися.

Та чи є ці компанії монополіями? Nvidia контролює понад 70% ринку графічних процесорів, що формально можна вважати монополією, особливо з урахуванням високого бар'єру входу для конкурентів. Однак питання в тому, чи компанія зловживає цим становищем.

Ціни на чипи Nvidia зросли до 90 000 доларів за останні два роки, а виробники ключових компонентів, зокрема SK Hynix, також підвищили ціни через відсутність альтернатив. Як наслідок, Nvidia досягає маржі понад 70% – надзвичайно високого показника навіть для технологічної галузі. Водночас вартість AI-сервісів, як-от ChatGPT і Microsoft Copilot, поки що не зросла, оскільки техногіганти готові покривати витрати, аби зберегти лідерство.

Близько 41% доходу Nvidia припадає на чотирьох клієнтів – Microsoft, Google, Amazon і Meta. Всі вони зіштовхуються з дефіцитом GPU, оскільки попит на обчислювальні потужності для AI стрімко зростає. Втім, компанії також розробляють власні ШІ-чипи, щоб зменшити залежність від Nvidia: Amazon інвестує у кастомні чипи, Microsoft підтримує AMD, а OpenAI замовляє виробництво чипів у TSMC.

Хоча деякі постачальники Nvidia займають провідні позиції на ринку, це не означає, що вони мають повний контроль. Наприклад, у 2024 році компанія SK Hynix була майже єдиним виробником найсучасніших чипів HBM3E. Але оскільки її головним клієнтом була саме Nvidia, це створювало певний баланс у відносинах. У той же час Samsung і американська Micron Technology активно розробляли власні альтернативи, тож SK Hynix не могла встановлювати надто високі ціни. У результаті Nvidia схвалила чипи HBM3E від Samsung і Micron, і це лише посилило конкуренцію на ринку.

Як на Nvidia впливає Трамп

Генеральний директор Nvidia Дженсен Хуанг заявив, що компанія витратить кілька сотень мільярдів доларів на виробництво напівпровідників та електроніки у США протягом наступних чотирьох років.

Цей крок свідчить про спроби Nvidia переналаштувати свій ланцюг постачання, зменшуючи залежність від Азії на тлі загрози тарифів, які може запровадити Дональд Трамп. За словами Хуанга, загалом Nvidia закупить електроніки на пів трильйона доларів, і значна її частина буде виготовлена у США.

Політика "Америка передусім" вже впливає на бізнес-інвестиції, змушуючи навіть такі гіганти, як Nvidia, переглядати свою глобальну присутність. Компанія, що стала ключовим гравцем у сфері штучного інтелекту, досягла ринкової капіталізації 2,9 трильйона доларів завдяки буму на ШІ. Однак її залежність від тайванських виробників, зокрема TSMC та Foxconn, робить ланцюг постачання вразливим через торгові війни та загрозу Китаю щодо Тайваню.

Хуанг запевнив, що Nvidia готова до будь-яких викликів, включаючи геополітичні ризики та природні катаклізми.

Ми маємо достатньо диверсифіковану мережу виробництва і знаємо, що можемо виготовляти чипи в США,
– заявив керівник Nvidia.

Співзасновник Nvidia також зазначив, що адміністрація Трампа може суттєво зміцнити американську індустрію ШІ на тлі зростаючої конкуренції з Китаєм. Зокрема, він назвав Huawei "найбільш грізною технологічною компанією Китаю", яка успішно освоює нові ринки попри спроби США обмежити її розвиток.

Важливу роль у зміцненні виробничих потужностей у США відіграє 100-мільярдне інвестування TSMC, завдяки якому флагманські чипи Nvidia Blackwell виробляються на території США. Це, за словами Хуанга, є значним посиленням стійкості ланцюга постачання.

Що буде далі з Nvidia

Антимонопольні заходи проти Nvidia малоймовірні, вважають у Bloomberg – такий крок міг би виглядати як покарання за успіх. Проте регулятори аналізують, як компанія так швидко виросла і чи були порушення.

Торік Мін'юст США почав розслідувати, чи Nvidia надавала особливі умови клієнтам, які купували її продукти виключно в комплексі. Також увагу привернуло її придбання ізраїльської Run:AI, яка розробляє ПЗ для керування ШІ-чипами. Компанія заперечує будь-які порушення та заявляє, що зробить Run:AI відкритим кодом.

Стратегію Nvidia можна порівняти з підходом Apple – створення "закритої екосистеми", що змушує клієнтів використовувати лише її рішення. Водночас США та ЄС схвалили угоду з Run:AI, хоча в Європі традиційно жорсткіші вимоги до монополій.

Важливо! Президент Трамп підтримує лідерство США у сфері ШІ й тісно співпрацює з Кремнієвою долиною, що знижує ймовірність санкцій проти Nvidia. У січні її CEO Дженсен Хуанг зустрівся з Трампом, обговоривши технологічне лідерство країни.

Схожа ситуація у TSMC, SK Hynix і ASML – вони є ключовими гравцями у своїх країнах. Їхня перевага базується не лише на можливих антиконкурентних діях, а й на масштабах і величезних інвестиціях у R&D. Вихід на ринок напівпровідників вимагає мільярдних витрат, що підвищує бар’єри для нових гравців. Втім, довести ринкові зловживання складно без конкретних доказів монопольного ціноутворення чи нав’язування послуг.

Чи можливе виробництво чипів для ШІ в Україні

Україна планує відродити напівпровідникову галузь у межах стратегії цифрового розвитку до 2030 року. Важливою частиною цього процесу є залучення міжнародних технологічних партнерів, зокрема Nvidia. У березні 2025 року Мінцифра підтвердила контакти із Nvidia у сфері ШІ-чипів через новостворений центр WINWIN. Це може стати першим кроком до інтеграції України у світову екосистему напівпровідникових технологій.

Ключовим завданням є створення виробничих потужностей для випуску напівпровідників, мовиться у коментарях Мінцифри для 24 Каналу. Для цього необхідно залучити інвестиції, побудувати сучасну інфраструктуру та інтегруватися у глобальні ланцюги постачання. У профільному міністерстві зазначають, що триває розробка секторальної стратегії, яку планують оприлюднити в першій половині 2025 року.

Наразі головні виклики для України – це створення сучасних виробничих потужностей, пошук інвестицій та інтеграція у світовий ринок. Водночас країна має потужний людський капітал, збережені науково-дослідні інституції та потенціал для створення інноваційного кластера, який об’єднає університети, стартапи та технологічні компанії.

Будівництво фабрики з виробництва напівпровідників разом із прийняттям відповідного законодавства стане ключовим етапом реалізації цих планів. Залучення ж міжнародних інвесторів, співпраця з Nvidia та розвиток власного виробництва можуть стати першими кроками до відновлення позицій України на глобальному ринку напівпровідників.