Режим «Дія.City»: переваги й недоліки «кремнієвої долини» в Україні

У лютому 2022 року влада спробувала зробити в Україні такий собі аналог «кремнієвої долини» — підприємствам ІТ-галузі було надано низку податкових преференцій. Звичайно, війна внесла свої корективи, й більшості ІТ-компаній було не до того, щоб вникати у нюанси та починати свій шлях до резидентства «Дія.City».

Утім, економіка працює, а час не стоїть на місці. І, зважаючи на річницю роботи «Дія.City», ми нагадаємо критерії для набуття статусу резидента цього режиму і покажемо суттєві плюси й мінуси цього статусу.

Отже, за яких умов ІТ-компанія може стати резидентом «Дія.City»?

Перш за все резидентом «Дія.City» може стати саме компанія, тобто юридична особа. Відповідно, якщо ви ведете бізнес через ФОП, використання зазначеного режиму для вас неможливе.

Щоб набути статус резидента «Дія.City», компанія має здійснювати діяльність у сфері ІТ. Що це за діяльність? Закон про «Дія.City» (а точніше, Закон «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні») у статті 5 містить деталізований перелік таких видів діяльності. Там аж 12 пунктів. І не всі вони є класичною ІТ-діяльністю.

Це зокрема:

комп’ютерне програмування;
консультування з питань інформатизації;
видання комп’ютерних ігор та іншого програмного забезпечення;
обробка даних;
освітня діяльність у галузі інформаційних технологій;
послуги, пов’язані з обігом віртуальних активів;
організація кіберспортивних змагань;
забезпечення кібербезпеки.

Крім того, перелік видів діяльності для «Дія.City» може розширювати й Кабінет міністрів. І, що важливо, на сьогодні Кабмін дозволив стати резидентами «Дія.City» компаніям — виробникам безпілотників, а також компаніям-розробникам, які займаються проєктуванням БПЛА чи їхнім обслуговуванням.

Ще один критерій. Частка доходу від надання вищезазначених ІТ-послуг має бути не нижчою за 90 % від суми загального доходу (кваліфікований дохід). Цей критерій має бути виконаний за результатами перших трьох місяців діяльності компанії після її реєстрації резидентом «Дія.City» та за результатами кожного року.

Тепер щодо працівників. Середньооблікова кількість працівників та гіг-спеціалістів має бути не менш як дев’ять осіб. Причому необов’язково мати дев’ять штатних працівників. У цю кількість включаються й гіг-спеціалісти, тобто фізичні особи, які за цивільно-правовими договорами є для ІТ-компанії підрядником або виконавцем.

Далі — критерій винагороди. Розмір середньомісячної винагороди працівників компанії та гіг-спеціалістів має бути не нижче 1200 євро в гривневому еквіваленті.

Обрати режим «Дія.City» також може стартап або невелика компанія. Для цього мають бути дотримані такі вимоги:

здійснення одного із зазначених вище видів діяльності;
отримання 90% доходів від здійснення таких видів діяльності;
реєстрація юридичної особи не раніше як за 24 місяці до дня подачі заяви про набуття статусу резидента «Дія.City»;
обсяг річного доходу не перевищує 8 285 700 грн (тобто 1167 мінімальних заробітних плат за попередній рік).

Однак такі компанії можуть перебувати в статусі резидента «Дія.City» лише до 31 грудня року, наступного за роком, в якому набуто статус. Наприклад, якщо статус резидента «Дія.City» отримано в березні 2025-го, то останнім днем перебування в цьому статусі буде 31 грудня 2026 року. Якщо після закінчення цього терміну компанія відповідатиме всім основним вимогам для перебування в статусі резидента «Дія.City», її перебування подовжується.

Переваги, які надає ІТ-компанії режим «Дія.City»

ІТ-компанія, яка стане резидентом «Дія.City», користується такими преференціями.

Виплати фахівцю, з яким укладений гіг-контракт або трудовий договір, оподатковують ПДФО за ставкою 5% і військовим збором за ставкою 5%. Умова — їхній розмір не перевищуватиме еквівалент 240 тис. євро на рік.

Проте, увага, при цьому компанія сплачує ЄСВ із мінімальної заробітної плати. Тут можна зробити висновок, що доходи такого фахівця оподатковують приблизно на одному рівні із доходами ФОП на єдиному податку третьої групи.

Тому й власник компанії має змогу одержувати білий дохід із низьким податковим навантаженням. Наприклад, у вигляді заробітної плати, якщо він буде працевлаштований у компанії.

Однак тут є свої винятки. Наприклад, лікарняні за трудовими договорами резидента «Дія.City» оподатковуються за ставкою 18% або, якщо за гіг-контрактом певні виплати гіг-спеціалісту не належать до його винагороди, такі суми також будуть оподатковуватися за ставкою 18% ПДФО.

Також до плюсів можна віднести те, що компанія має змогу залучати гіг-спеціалістів без жодних ризиків визнання таких відносин трудовими. Адже, відповідно до положень закону про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні, гіг-контракт є цивільно-правовим договором.

Далі. Резидент «Дія.City» має змогу укладати договір про нерозголошення та договір про відмову від вчинення конкурентних дій. Ці договори можна укладати з працівниками, гіг-спеціалістами та ФОПами, залученими до проєктів компанії. Також компанії — резиденти «Дія.City» можуть укладати подібні угоди між собою. Важливо, що такий договір обов’язково є відплатним.

І ще один плюс: резиденти «Дія.City» мають змогу застосовувати опціони для персоналу.

Передбачалося, що окремою перевагою режиму «Дія.City» буде стійкість до змін у законодавстві. Умови ведення бізнесу резидентами цього режиму не можуть бути погіршені протягом 25 років. Принаймні таку гарантію закріплено в законі. Проте ми вже стали свідками підвищення ставки військового збору до 5%, яка не оминула і резидентів «Дія.City».

Що стосується оподаткування, то IT-компанія, яка стала резидентом «Дія.City», може обрати один із доступних варіантів:

бути платником податку на прибуток і сплачувати цей податок на загальних підставах за ставкою 18 %;
стати платником податку на прибуток на особливих умовах і сплачувати так званий податок на виведений капітал, до якого належить у тому числі й виплата дивідендів. Якщо компанія стане платником податку на виведений капітал, то її прибуток залишається в її розпорядженні, і його не оподатковують. Компанія сплачує податок за ставкою 9% лише під час виплати дивідендів та інших виплат, передбачених законодавством.

І ще одним очевидним плюсом набуття статусу резидентства «Дія.City» є те, що такий статус є ключовим критерієм для отримання ІТ-компанією критичності і, відповідно, реалізації нею можливості бронювати своїх працівників.

Проте існують і недоліки такого статусу:

складна система оподаткування, що призводить до додаткового навантаження на бухгалтера;
потреба суворо дотримуватися вимог законодавства для резидентів «Дія.City». Якщо цього не робити, то компанія ризикує втратити цей статус або пільги зі сплати податків;
обов’язковий щорічний аудит. Компанія — резидент «Дія.City» має надавати звіт про відповідність усім вимогам. Вона мусить це робити за підсумками перших трьох місяців, а потім щороку. Кожен звіт має бути підтверджений незалежним висновком аудитора. А це, відповідно, додаткові витрати на аудиторські послуги.
обмеження на співпрацю з платниками єдиного податку;
брак усталеної судової практики. «Дія.City» — це відносно новий правовий режим. До того, як буде сформовано судову практику, бізнес, податкова та Мінцифри можуть неоднаково тлумачити положення законодавства про «Дія.City». Це може призвести до небажаних судових витрат.

Тож, перш ніж стати резидентом «Дія.City», власникам ІТ-компаній варто як мінімум придивитися та прицінитися до такого варіанта ведення бізнесу, щоб потім, уже прийнявши відповідальне рішення, не пошкодувати.