Українські медіа говорять про дітей, але здебільшого мовою звітів і стереотипів. Дослідження ІМІ

Оригінал публікації — за посиланням на сайті ІМІ.

Тема дітей залишається однією з ключових і найчутливіших у медійному дискурсі, особливо в умовах збройної агресії. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну, що поєднує як кінетичні методи ведення війни, так і психологічно-інформаційний тиск, створює нові виклики для всього суспільства – передусім для його найвразливішої частини, дітей.

З огляду на особливу чутливість цієї аудиторії медіа мають ставитися до висвітлення тем, пов’язаних з неповнолітніми, з максимальною етичністю, точністю та обережністю. За результатами моніторингу, проведеного Інститутом масової інформації (ІМІ) у період із 3 до 13 березня 2025 року включно у 12 онлайн-медіа, діти найчастіше згадуються в контексті війни – у 28% матеріалів, де вони фігурують. Ще 24% таких публікацій стосуються тем освіти й медицини.

Діти в українських онлайн-медіа

Чому дітям бракує голосу в новинах про війну

Найчастіше діти в українських медіа згадуються в контексті війни Росії проти України. За результатами моніторингу ІМІ, 28% матеріалів, у яких фігурували неповнолітні, стосувалися саме теми війни.

Значна частина цих публікацій була присвячена російським обстрілам території України, внаслідок яких постраждали діти. Такі матеріали активно дублювалися в усіх медіа, що ввійшли до вибірки моніторингу.

• Російський удар по Кривому Рогу: в ОВА заявили, що серед постраждалих є діти (ТСН)
• Росіяни вдарили дроном по будинку в Запорізькій області: поранено підлітка (УП)

Переважна більшість цих матеріалів базується на офіційній інформації, не містить емоційних оцінок чи суб'єктивних суджень, що відповідає стандартам професійної журналістики. Матеріали, що потрапили до вибірки, також не містили графічних зображень потерпілих або шокувальних деталей, що відповідає етичним нормам подання інформації під час висвітлення трагічних подій.

На жаль, у таких матеріалах практично завжди відсутній "людський вимір" – коментарі місцевих жителів чи служб порятунку. Подібні матеріали суттєво покращились би, якби національні медіа використовували дані від регіональних журналістів, які часто є на місці подій. Місцеві редакції мають доступ до очевидців, до рятувальників, можуть оперативно перевірити інформацію і надати ґрунтовні коментарі, водночас не експлуатуючи тему. Це дозволило б аудиторії краще зрозуміти ситуацію, а не просто сприймати її як чергову абстрактну цифру в статистиці війни. Окрім цього, така співпраця підтримала б видимість регіональних медіа, які працюють у складних умовах.

Втім, варто зазначити, деякі медіа підсилюють і без того високу емоційну напругу таких матеріалів, додаючи до заголовків емоційно забарвлені епітети, що може впливати на сприйняття інформації аудиторією – наприклад, викликати тривожність і почуття провини в тих, хто нічим не може допомогти.

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Ще одним важливим аспектом медійних згадок про дітей у контексті війни Росії проти України є їхнє викрадення та примусове переміщення, а також зусилля України щодо їхнього повернення. 

Спроби України повернути незаконно вивезених неповнолітніх також знайшли відображення в медіа та були зафіксовані в межах моніторингу ІМІ.

• Україна повернула з російської окупації ще сімох дітей ("Кореспондент")
• Україна повернула з російської окупації ще чотирьох дітей ("Гордон")
• Викрали 46 дітей під час захоплення Херсону: заочно повідомлено про підозру очільникам кримського "минздрава РФ", – СБУ ("Цензор")

Такі матеріали спиралися на офіційні джерела інформації. Це коректне джерело, хоча бажано було б додати й інші джерела – від представників організацій, які сприяли поверненню, від громадських організацій, анонімізованих представників родин, розкрити роль іноземних партнерів у поверненні українських дітей. 

У таких новинах завжди варто додавати глибший контекст: нагадувати, скільки дітей  досі залишаються депортованими, скількох було повернено, як часто вдається повертати тощо. Водночас в усіх новинах на цю тему дотримано стандарту відділення фактів від коментарів, ситуацію описано стримано і без епатажу. 

Канікули, ГРВІ та статистика 

Як показав моніторинг ІМІ, 14% згадок про дітей у медіа стосувались освіти, ще 10% – медицини. У порівнянні з попереднім періодом частка таких матеріалів зросла на вісім процентних пунктів. Для порівняння: торік у цей самий період теми освіти й медицини разом охоплювали лише 16% згадок про дітей. 

У структурі медіаматеріалів, присвячених освіті, переважали повідомлення про весняні канікули та режим дистанційного навчання у зв’язку зі зростанням захворюваності на ГРВІ.

• "Весняні канікули у школах Житомирщини: коли та скільки відпочиватимуть учні – Cуспільне Житомир", – пише сайт Суспільного.
• "Для більшості шкіл Львівської МТГ весняні канікули почнуться 24 березня й триватимуть тиждень", – повідомляє сайт "Еспресо".

• "У Рівному продовжили дистанційне навчання для школярів", – інформує сайт "Еспресо".

Переважна більшість таких матеріалів була короткими оперативними повідомленнями, базувалася на офіційних джерелах, не містила коментарів інших джерел або глибшого контексту. Втім, не містила й порушень професійних стандартів. 

У такий самий спосіб медіа інформували випускників та їхніх батьків про початок  реєстрації на НМТ, яка триватиме до 3 квітня 2025 року. Українські медіа відповідально підійшли до цієї теми та розмістили велику кількість матеріалів з детальними роз’ясненнями для випускників.

Окремі матеріали висвітлювали зусилля з гарантування безпеки навчання, зокрема в прифронтових регіонах. Так, сайт 24 каналу повідомив про відкриття підземних дитячих садочків у Запорізькій області як елемент безпечного освітнього простору. В матеріалі подано лише думку посадовця, для збалансованості було б варто пошукати думку батьків, експертів з освіти чи безпеки. 

Загалом попри зростання частки згадок про освіту (14% серед усіх згадок про дітей) більшість матеріалів була за форматом короткими оперативними зведеннями з фокусом на розклад, карантинні обмеження або інфраструктурні рішення. Глибші питання доступності, якості освіти чи психоемоційної підтримки дітей під час навчання в умовах війни в медіа майже не порушувалися в моніторинговий період.

У матеріалах медіа, присвячених здоров’ю дітей, домінувала тема фізичного стану, зокрема захворюваності на гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ).

Діти найчастіше згадувалися в оперативних новинах, що базувалися на звітах Міністерства охорони здоров’я та обласних центрів контролю та профілактики хвороб.

Так, Суспільне, посилаючись на Київський обласний центр контролю та профілактики хвороб, повідомило про зростання кількості хворих на респіраторні інфекції. У період із 28 лютого по 2 березня на ГРВІ в регіоні захворіли 13 876 дітей віком до 17 років.

Майже всі згадки про здоров’я дітей були статистичними за характером і мали епідеміологічний контекст. Інші аспекти – такі як психічне здоров’я, доступ до медичних послуг у прифронтових регіонах чи довготривалі наслідки війни для здоров’я дітей – у моніторинговий період майже не фігурували.

• Зростає захворюваність на ГРВІ – Кіровоградщина (Cуспільне)
• У Львові стрімко зросла кількість хворих на грип та ГРВІ, – Козицький ("Еспресо")

Попри позитивну тенденцію до зростання частки згадок про дітей у контексті освіти та медицини (24% загалом) характер подання таких матеріалів залишається поверховим, технічним. Коментарі батьків, освітян, психологів у медіа майже відсутні – а саме через них можна було б почути голоси тих, кого ці зміни справді стосуються. Усе це створює ілюзію, що діти – лише цифри, об'єкти обліку в адміністративній системі, а не повноцінні особистості зі своїми проблемами й потребами. Попри формальне дотримання стандартів такий підхід свідчить про дефіцит глибини та редакційного фокуса під час підготовки матеріалів про дітей. 

Жертви, злочинці й "горе-матері": як кримінальні новини формують образ дітей у медіа

У 20% новин, де фігурують неповнолітні, йдеться про кримінальні події або надзвичайні ситуації. У попередній моніторинговий період цей показник становив 28%.

У матеріалах кримінального характеру діти майже завжди зображуються як жертви насильства, недбалості або дорожньо-транспортних пригод.

• "У Києві чоловік катував собаку на очах у дитини", – йдеться на сайті "Кореспондент".
• "На Дніпропетровщині водій напідпитку збив трьох дітей: загинув 11-річний хлопчик", – повідомляє сайт Суспільного.

До цієї чутливої теми деякі сайти теж додають емоційно забарвлені епітети на кшталт "шокувальні подробиці", "вражаючі факти".

Скриншот ІМІ із сайту ТСН

Жодних "шокувальних подробиць" чи фото новина не містила, невідомий вихопив у дитини телефон та втік, а фото смартфона, яким проілюстровано новину, важко назвати "шокувальним".

До моніторингової вибірки потрапили й новини про "горе-матерів", що формували гендерну упередженість. 

• "На Тернопільщині мати зачинила дитину у квартирі без їжі – хлопчик помер" (ТСН)
• "Залишила самого на три дні: на Тернопільщині матір отримала підозру через смерть важкохворого сина" (Українська правда)

Такий підхід репродукує стереотип, що діти – це "жіноча відповідальність", а чоловіки якщо й присутні, то ніби "за бажанням". У матеріалах про трагедії, пов’язані з дітьми, редакціям варто дотримуватися принципу гендерного балансу. Тобто не зосереджуватися виключно на відповідальності матері, а обов’язково з’ясувати й згадати роль батька, інших опікунів: чи були вони присутні в житті дитини, чи мали обов’язки, чи виявили бездіяльність? Такий підхід не лише забезпечує справедливе висвітлення, а й допомагає суспільству розвиватись і краще захищати права дитини, замість того щоб автоматично робити жінку єдиним об'єктом провини.

Натомість підлітки в новинах уже фігурують часто в ролі суб'єкта, який вчиняє протиправні дії. Особливу увагу медіа приділяють темі вербування українських неповнолітніх ворожими спецслужбами для участі в терористичній діяльності проти власної держави.

У зв’язку зі зростанням таких випадків журналісти також висвітлюють ініціативи з протидії, зокрема освітні заходи, спрямовані на підвищення обізнаності підлітків щодо ризиків вербування. Наприклад, після інциденту в Івано-Франківську, коли двоє підлітків, завербованих російськими спецслужбами, вчинили теракт і самі постраждали від вибухівки, у Львові анонсували серію профілактичних тренінгів для старшокласників (джерело: Еспресо).

Тема надзвичайних ситуацій також охоплювала інші типові сюжети, зокрема повідомлення про дітей, які загубились або провалилися під кригу. Такі матеріали зазвичай мають короткий новинний формат і не містять подальшого аналізу причин або механізмів реагування з боку суспільства чи інституцій.

Хто піарився на темі війни та дітей

Тема дітей, постраждалих від війни, залишається емоційно чутливою й водночас привабливою для інформаційного піару. У межах моніторингу було зафіксовано низку матеріалів, що мають ознаки замовності – насамперед на користь Фонду Ріната Ахметова. Загалом 5% усіх публікацій, у яких фігурували діти, мали характер прихованої реклами або PR-матеріалів.

Так, згідно з публікацією на сайті "Гордон", 10 березня 2016 року фонд започаткував програму "Рінат Ахметов – Дітям. Реабілітація поранених дітей", яка має опікуватися фізичною й психологічною реабілітацією дітей після поранення з усієї країни.

Схожі матеріали фіксувались і на сайті  OBOZ.UA:

• "Родини з дітьми у Добропіллі отримали допомогу від Фонду Ріната Ахметова | Новини. Суспільство", – пише OBOZ.UA.
• "Поранене дитинство: як Фонд Ріната Ахметова вже 9 років допомагає з реабілітацією дітей | Суспільство", – повідомляє OBOZ.UA.

Ознаки замовності також простежуються в матеріалах на тему здоров’я дітей. Так, ті самі видання повідомляли про допомогу фонду у встановленні слухових апаратів дітям з порушенням слуху.

Незважаючи на соціальну важливість заявлених ініціатив, формат подання цих публікацій часто не відповідав журналістським стандартам: матеріали були побудовані однобічно, без незалежних джерел, з надмірною увагою до імені благодійника й без критичного контексту. Це посилює загальну проблему використання теми вразливих груп, зокрема дітей, як інструмента для формування позитивного іміджу політичних або бізнесових структур.

Конструктивна журналістика: поради замість паніки

Метою конструктивної журналістики є створення матеріалів, які не лише констатують проблеми, а й пропонують шляхи їхнього розв’язання, надаючи аудиторії всебічний огляд фактів та варіанти дій. Такий підхід особливо важливий у висвітленні вразливих тем, зокрема ситуації з дітьми під час війни.

У межах моніторингу ІМІ приблизно 10% публікацій, де фігурують діти, можна зарахувати до конструктивної журналістики. Ці матеріали містять конкретні поради для батьків і дітей, що сприяють ухваленню рішень у складних або нестабільних умовах.

Зокрема, в темі освіти медіа активно інформували про те, як, де й коли зареєструватися на Національний мультипредметний тест (НМТ), а також публікували інструкції щодо дій у разі зміни місця проживання або переходу на дистанційне навчання.

Також фіксувалися матеріали з порадами щодо дитячого харчування, збереження психоемоційної стабільності, формування стійкості в дітей під час тривог, переїздів і втрат. 

На думку експертів ІМІ, конструктивні матеріали не лише виконують просвітницьку функцію, а й позитивно впливають на психічну стійкість суспільства. По-перше, вони дають змогу аудиторії перемкнутися з фокуса постійного стресу, пов’язаного з війною, на сферу контролю й дій. По-друге – містять прикладні поради, які допомагають діяти ефективніше в умовах невизначеності.

Для зміни медійного фокуса з травматизації та сенсаційності на системне висвітлення дитинства в умовах війни потрібна цілеспрямована редакційна політика. Вона має ґрунтуватися на принципах конструктивної журналістики, етики, фокусі на правах дитини та залученні експертних джерел. Без цього тема дітей і надалі залишатиметься тлом для емоційних ефектів, піару чи статистичних згадок, замість того щоб стати предметом серйозного суспільного діалогу.

*Моніторинг проводився в період із 3 до 13 березня 2025 року включно. До моніторингової вибірки потрапили всі матеріали стрічок новин 12 популярних онлайн-медіа України: "Українська правда", "Кореспондент", "24 канал", "Цензор", РБК-Україна, Obozrevatel, NV, ТСН, "Гордон", УНІАН, Суспільне, "Еспресо".

Фото: Pexels