Військовий меморіал біля Мархалівки: екологи б’ють тривогу, чиновники продовжують будувати кладовище

У липні минулого року тодішній в. о. міністра у справах ветеранів Олександр Порхун обіцяв, що перші поховання на Національному військовому меморіальному кладовищі почнуться восени 2024-го. Війна триває, герої гинуть, а замість українського Арлінгтону ми маємо скандали і суди. Найвеличніший і наймасштабніший ритуально-архітектурний проєкт ніби зурочили. Двічі він був перекреслений і от знову під загрозою зриву. Що відбувається - дізнавалася журналістка Коротко про.

Складова Emerald Network

На зиму 2023/2024 року філолог і філософ за освітою, а за покликанням – еколог Олександр Давиденко переїхав з Черкащини в рідну Мархалівку Київської області, неподалік від Фастова, щоб доглядати стареньку маму. Обоє важко перехворіли на коронавірус, а коли полегшало і прийшло весняне тепло, чоловік зазбирався до своєї пасіки. Та мусив затриматися.

- Перед від’їздом вирішив відновити форму – пробігтися лісом, який зі свого дитинства як п’ять пальців знаю. Дивлюсь, а там місцями арматура встромлена із якимись прапорцями, ніби готується спортивна гра. Почав розпитувати у наших хлопців із ТрО, вони сказали, що ніби будувати щось збираються, але ніхто нічого до пуття ще не розумів. А тут у сільському вайбері з’являються оголошення, що заїхала техніка і валить ліс. Просто зі стадіону туди забурилися і ріжуть дерева. Люди почали збігатися, ветерани наші на ковші кидатися. А увечері оголосили загальний збір, викликали поліцію, яка склала протокол, але й по тому. Просили, щоб вони представників організації-лісоруба викликали, до другої ночі чекали та не дочекалися, - розповідає Олександр.
Ліс біля Мархалівки не простий. Це частина Смарагдової мережі України, яка є складовою европейської Emerald Network – територій особливого природоохоронного інтересу. За проєктом, який у 2018 році розробили екологи, ця місцина мала входити до складу Національного природоохоронного парку «Приірпіння та Чернечий ліс».

Багато років ділянка Emerald біля Києва знаходилася у власності Національного університету біоресурсів та використовувалася з науково-дослідницькою метою. В кінці літа – на початку осені 2023-го землі передали у власність Київської держадміністраціі, а та змінила їх цільове призначення і передала Державній установі НВМК - Національному військовому меморіальному кладовищу.

- Внутрішніх законів про Смарагдову мережу у нас немає. Але Україна ще в 1996 році приєдналася до Бернської конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ, яка регулює поводження з Emerald. Законодавчо міжнародні договори превалюють над внутрішнім законодавством. Та й суд визнав, що територія, де провели вирубку, має природоохоронний статус, - наполягає Олександр.

Бабин Яр, Лиса гора, Биківня…

Меморіал загиблим воїнам на кшталт американського Арлінгтону на папері будують вже 14 років. Він був задуманий, ще коли війна вважалася лише страшним минулим. У 2011 році Верховна Рада ухвалила постанову про створення в Києві кладовища, на якому мали ховати ветеранів Другої світової, учасників подій в Афганістані, військових, які загинули на службі, видатних українців, які спочили за межами батьківщини і можуть бути перепоховані. Нового змісту ідея набула з початком АТО у 2014 році, у 2016-го створили спеціальний оргкомітет по розробці концепції меморіалу, але аж у липні 2021-го депутати ухвалили закон про військовий поховальний ритуал, який включав необхідність спорудження меморіалу.

Знову нічого не сталося, поки не розпочалась повномасштабна російська агресія і у всіх областях стали з’являтися могили з жовто-блакитними прапорами. Побудову НВМК – Національного військового меморіального кладовища - Верховна Рада законодавчо затвердила в травні 2022 року. Як майданчик для цього спершу розглядали Бабин Яр, потім знамениту Лису гору в Голосіївському районі. В жовтні Київрада навіть уже передала заповідник під будівництво. Екологи та історики спершу впали в ступор, а потім пішли у штики, бо під сокиру чиновники збиралися пустити вікові дуби, під бульдозери – землю, що берегла археологічні пам’ятки, була овіяна легендами про язичників та відьомські шабаші.

Лису Гору відбили. У травні 2023-го Рада ухвалила новий закон про комплекс на 50 000 поховань з колумбарієм, ритуальними приміщеннями, музеєм, автостоянками біля “Биківнянських могил” у Деснянському районі Києва, де поховані жертви сталінських репресій. І знову спалахнув скандал, президент наклав на закон вето. З одного боку, на протести виходили жителі селища Биківня, які вирахували, що могили будуть ледь не впритул до їхніх будинків. З іншого – матері і дружини загиблих воїнів, які берегли урни з прахом і вимагали негайно розпочати будівництво. Вирішальним став голос Українського інституту національної  пам’яті: територія ще не досліджена на предмет поховань часів тоталітаризму, місця для нового кладовища бракує.

Стрілку компасу розвернули втретє: меморіал перенесли в район селища Гатного під Києвом – на ділянку тої самої Смарагдової мережі. І знову почались протести місцевих жителів. Найзатятішою виявилася Мархалівка, що належить до Глевахівської громади. Тижнів за два після тракторної атаки на ліс селяни зареєструвати громадську організацію «Мархалівка. Підтримка» (MARKHALIVKA.SUPPORT), зібравши коло себе експертів з природоохорони і адвокатів. Активістів підтримав Київський еколого-культурний центр.  Окрім мітингів та спроб достукатися до чиновників, захисники Смарагдової мережі почали писати позови до суду.

«Вони вивезли грунт. 30 гектарів пустелі…»

Через затятий спротив будівництву військового кладовища мархалівців не раз звинувачували у непатріотизмі. Вони мають на це свій аргумент: «Ми боремося за гідне місце для поховання героїв». Невеличке село не менше інших страждає від війни. В березні 2022 року дві бомби, скинуті з російського літака, зруйнували та пошкодили 25 будинків, були поранені люди, одна жінка загинула. Зараз чоловіки з Мархалівки, як і інших міст та сіл, боронять Україну на фронті.

Патріотизм тут ні до чого. Ділянка біля Гатного розглядалася як можливе місце для меморіалу ще у 2016 році, але була відхилена через високий рівень ґрунтових вод. Українському Арлінгтону загрожувало підтоплення, як це вже частково сталося з Південним кладовищем у Віта-Поштовій. А колодязям, звідки місцеві беруть питну воду, – отруєння.  Після скандалу з Биківнею про це вирішили забути.

- Ми хотіли зробити свою гідрологічну розвідку, та в Україні ніби всі експерти вимерли. Але навіть та розвідка, яку державні інституції визнали прийнятною у 2023 році, показала, що із 60 свердловин більше половини мають рівень води, вищий за два метри, - каже Олександр Давиденко. – За усіма будівельними і санітарними нормами в жодному разі не можна розбивати кладовище на місці, де хоч в одній свердловині більше двох метрів. Коли ми почали здіймати галас на всю Україну, автори проєкту за місяць  зробили доповнення, що передбачало водовідведення. В Інституті водних проблем і меліорації, де знали цю історію, нам сказали, що над таким проєктом треба працювати рік. А вони впоралися за місяць і закопали купу труб. Тобто воду ніби відвели, а куди відвели – то питання.

Найстрашніша історія не з порубаними деревами, каже голова мархалівського руху.

-  Ліс можна відновити, якщо є куди саджати дерева. Але ж вони вивезли весь ґрунт, цінні торфяники. Просто вивезли, назвавши будівельним сміттям. Доказом тому у нас є гігабайти відео. В проєкті показували, що могили будуть між деревами, а зараз ділянка, де хочуть робити перші поховання, нагадує інопланетний пейзаж – все зрізано аж до породи, замість ґрунту - бетон і пісок. 30 гектарів пустелі посеред Київської області!

Виграні суди і розподілені мільйони гривень

З боку природозахисників готувалися чотири судові процеси. Один з ключових вже виграно в двох інстанція, другий – у першій. Вирубка лісу та чагарників під військове кладовище відбувалася на підставі спеціально виданої 1 березня 2024 року постанови Кабінету міністрів (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/225-2024-%D0%BF#Text). 25 вересня Київський окружний адміністративний суд задовольнив позов Київського еколого-культурного центру про визнання урядового документу протиправним та нечинним. 16 лютого цього року таке рішення набуло чинності після затвердження в апеляції.

– А 5 березня Київський окружний адміністративний суд за позовом ГО «Мархалівка. Підтримка» скасував  розпорядження обласної держадміністрації про передачу великої земельної ділянки під будівництво військового кладовища. Це близько 360 гектарів, зміна призначення яких також визнана незаконною, - каже  адвокат Юлія Рибіцька.

Юристка нагадує, що березнева ухвала Київського окружного адміністративного суду ще чекає на розгляд в апеляції.

- Ми подавали клопотання про забезпечення позову, тобто припинення робіт до рішення другої інстанції, однак в таких категоріях справ суди, як правило, відмовляють.  На сьогодні ситуація така, що рубати ліс більше не мають права, але саме будівництво може продовжуватися.

Отже, події можуть розвиватися у двох напрямках.

Варіант 1

- Якщо громадська організація виграє апеляцію, можна ставити питання про подання ще одного позову, в якому просити визнати незаконними дії державної установи і просити привести земельну ділянку до попереднього стану. Тобто зривання всього, що було зроблено, відновлення ґрунту, висаджування дерев, - продовжує Юлія Рибіцька.

Однак вона ж визнає, що це буде неймовірно складний процес. Дуже важко порахувати збитки. Державне підприємство НВМК у своєму звіті за 2024 рік (https://nmmc.mva.gov.ua/new115.html)  стверджує, що 1200 кубічних метрів зрізаної деревини були передані ЗСУ для облаштування фортифікацій. Захисники лісу підозрюють, і ніби мають тому докази, що принаймні частина вирубки велась без обліку, цінні породи дерев могли йти на продаж. Так само, як і зрізаний родючий ґрунт.  

Варіант 2

На рішення про визнання постанови Кабміну нечинною подана касація. Рішення про незаконну передачу землі чекає на апеляцію. На засіданні 23 лютого цього року Кабмін затвердив порядок використання 515 мільйонів гривень, передбачених у держбюджеті на будівництво та функціонування меморіалу в 2024 році. Мархалівці можуть програти битву.

- Ця ділянка найскладніша з усіх можливих, що розглядалися під будівництво кладовища, і наслідки можуть бути дуже важкими. Це плато найвище в Київському регіоні, тут витоки трьох річок - Петілі, Притварки і притоку Сіверки. Їх вода тектиме отруєна, а це мертві пляжі, мертві ставки, заборона на риболовлю. І це вже будуть не мільйонні, а мільярдні витрати на очисні роботи та споруди, - пророкує еколог Олександр Давиденко.

Що скажуть у Європі

Терміни поховань на Національному військовому меморіальному кладовищі переносяться з року в рік. Болісно, що така благородна і необхідна справа не може знайти компромісне рішення, дискредитуючи саму ідею скандалами. З останнього: Київський еколого-культурний центр повідомив про намір Міндовкілля позбавити Мархалівський ліс статусу міжнародної Смарагдової мережі. І хоч в самому міністерстві це ніби спростовують, директор КЕКЦ Володимир Борейко повідомив Коротко про, що особисто бачив документи про підготовку розпорядження Кабміну.

- Місце для будівництва вибрали не тому, що воно підходить під кладовище. Поряд з Мархалівським лісом є більш зручні ділянки, де вже провели вирубки і нічого роботам не заважає. Місце вибрали тому, що можна рубати ліс і його продавати, - переконаний Володимир Борейко. – Чиновники не були готові до того, що люди розпочнуть боротьбу.  Так само було з Лисою горою, де частина території мала йти під кладовище, а частина – під котеджі. Так було з Биківнею, де теж збиралися рубати ліс.

Еколог каже, що завдяки суду вдалося підняти документи на погодження робіт у Мархалівському лісі.

- Зауваження Мін’юсту на 30 сторінках до проєкту постанови Кабміну не були взяті до уваги. Наприклад, Мін’юст запитував, чому в постанові пишеться, що зрубані дерева можуть бути передані на потреби ЗСУ, чому не сказано, що деревина надається на потреби ЗСУ. Ми ж розуміємо, що коли «можуть бути», то можуть і не бути. Тому вони рубають ліс і продають.

Тим часом скандал уже виходить за межі України. ГО «Мархалівка. Підтримка» веде листування з Постійним комітетом Бернської конвенції про охорону дикої флори й фауни. Незабаром має відбутися засідання, на якому розглянуть проблему Мархалівського лісу. Володимир Борейко зауважує, що Україну можуть оштрафувати або обмежити її участь у конвенції як договірної сторони. В будь-якому разі це буде удар по іміджу.

До речі, в грудні 2022 року за клопотанням України Бернський комітет обмежив участь в конвенції Білорусі, яка надала свою природну територію для розміщення російських ракет та дозволила окупантам вдертися через свій кордон у заповідну Чорнобильську зону.