Блудні сини в рясах․ Скільки релігійних діячів виїжджають за кордон і не повертаються

61 представник релігійних організацій, який виїхав за кордон за сприяння ДЕСС із початку повномасштабного вторгнення, досі не повернувся в Україну. Це дані, отримані журналістами 24 Каналу, станом на початок березня 2025 року, і аналіз наявного законодавства показує: шансів притягнути їх до відповідальності не так уже й багато.

У цьому матеріалі ми пояснимо, що таке ДЕСС і як ця структура допомагає релігійним діячам виїжджати за межі країни. Покажемо ексклюзивну статистику та наведемо приклади судових справ, коли та за що саме "блудних синів" ловили правоохоронці.

Тема надзвичайно важлива з юридичного погляду. Як зазначають правники, наразі не існує жодних нормативно-правових актів, які б чітко регулювали виїзд за кордон релігійних діячів. Законодавство, як і в багатьох інших сферах, суперечить реальній практиці та потребує суттєвих змін.

Як священники виїжджають за кордон

Справедливо можна подумати, що листи для виїзду за кордон священникам видає Міністерство культури (або як зараз воно називається – Міністерство культури та стратегічних комунікацій). Але – ні. У МКСК у відповіді на наш запит відповіли, що це не їхня сфера відповідальності, і "якщо хтось і видає такі листи, то це ДЕСС".

Насправді згадки про ДЕСС можна побачити в новинах не так уже й рідко. Служба фіксувала порушення з боку московських попів на території Києво-Печерської Лаври, коли їх звідти почали видворяти. З останнього – ДЕСС затверджувала норми щодо бронювання від мобілізації священників.

Припущення, яке озвучили в Мінкульті, зрештою підтвердилось. ДЕСС справді видає листи сприяння щодо виїзду за кордон для релігійних діячів, скеровуючи ці звернення до Державної прикордонної служби України. Про це 24 Канал дізнався з відповіді на офіційний запит. Також ДЕСС надала статистику по роках стосовно кількості цих листів. Згідно з нашим аналізом, у мережі відповідні дані публікуються вперше.

Скільки листів сприяння щодо виїзду за кордон видає ДЕСС щороку / Інфографіка 24 Каналу

Як засвідчують дані, понад 9 тисяч чоловіків, які є представниками релігійних організацій, упродовж 2022 – 2024 років могли виїхати за кордон за сприяння ДЕСС. Станом на початок березня 2025 року йдеться про більш як 570 таких звернень: динаміка хоч і зросла, проте несуттєво.

Власне, поки нічого не вказує, що цей рік буде аномальним – ДЕСС видасть набагато більше листів сприяння, аніж роками раніше.

Прогалини в законі, до яких є питання

Перший заступник голови ДЕСС Володимир Войналович наголошує, що не всім представникам релігійних організацій вдавалось виїхати за кордон за відповідними листами. З його слів зрозуміло, що такі звернення до Держприкордонної служби мають рекомендаційний характер – прикордонники можуть відмовити в перетині кордону, ніяк це не пояснюючи.

Остаточне рішення (щодо виїзду за кордон – 24 Канал) ухвалює Держприкордонслужба, яка керується власними приписами. Якщо прикордонники відмовляють у перетині, вони не зобов'язані пояснювати нам причини такого рішення, і ми сприймаємо це як належне.

Адвокат, кандидат юридичних наук та керівник однойменного адвокатського центру Жанна Грушко підтверджує, що так звані "листи сприяння" від ДЕСС не можуть бути офіційною підставою для виїзду за кордон для релігійних діячів, адже вони справді мають винятково рекомендаційний характер. За її словами, прикордонники повинні вносити релігійних діячів у систему "Шлях", аби ті мали можливість виїхати з України.

Наразі, якщо релігійний діяч є чоловіком віком від 18 до 60 років, то права на виїзд він не має. І будь-яких винятків стосовно того, що ця особа має статус релігійного діяча, також немає. Законодавча підстава для виїзду може бути тільки тоді, коли такого релігійного діяча внесли в систему "Шлях".

У ДЕСС виправдовуються, що змушені керуватися внутрішніми нормативно-правовими актами, відповідно до яких видають листи сприяння для виїзду за кордон священнослужителям. Хоч і де-юре це лише рекомендація, але де-факто такі листи стають підставою для перетину кордону. Відмовитися від такої практики у Службі, вочевидь, не можуть, адже, як зазначає представник ДЕСС Войналович, священнослужителі мають чимало місій за кордоном.

Їхня присутність за межами України необхідна, щоб:

• здійснювати гуманітарну допомогу;
• проводити адвокаційні місії;
• налагоджувати зв'язок із закордонними церковними центрами.

Серед документів, які релігійна організація має зібрати, аби отримати "лист сприяння" для свого діяча, є:

• клопотання релігійного центру із зазначенням мети закордонної службової поїздки;
• запрошення від закордонної сторони;
• копія закордонного паспорта;
• згода на обробку персональних даних.

ДЕСС просить подавати відповідний пакет документів не пізніше, аніж за 15 днів до дня, коли потрібно перетнути кордон. Знову ж таки, керуючись винятково власними нормативно-правовими актами, а не прийнятому на рівні уряду постановою.

Що очікує тих, хто не повертається

У Державній службі з етнополітики та свободи совісті кажуть: щойно фіксують випадок неповернення – блокують розгляд усіх подальших клопотань від тієї релігійної організації. Вимагають також, щоб ця організація повідомила про зниклого представника Нацполіцію й передала копію заяви до ДЕСС.

Що ж може зробити поліція? За словами юристів, зокрема адвокатки Дар'ї Тарасенко, наразі немає такого закону чи іншого нормативно-правового акту, який би дозволив притягнути до адміністративної чи кримінальної відповідальності саме за несвоєчасне повернення військовозобов'язаного з-за кордону.

Байдуже, про кого ми зараз говоримо – про релігійного діяча чи, скажімо, чоловіка, який супроводжує за кодон свою тещу з інвалідністю. Процедура не регламентована. Притягнення до відповідальності неможливе.

Проте заяви чиновників трохи суперечать тому, про що кажуть юристи. Відійдемо від релігії до культури, адже там все працює так само. Коли не так давно спалахнув скандал з виїздом артистів за кордон та їхнім неповерненням, радник міністра культури Дмитро Золотухін у своєму фейсбуці констатував, що не повернулося понад 500 чоловіків, які виїхали за допомогою "листів сприяння" Мінкульту.

Журналістам 24 Каналу у Єдиному державному реєстрі судових рішень вдалось знайти декілька кримінальних проваджень за статтею 332 Кримінального кодексу – незаконний перетин кордону, – про яку згадував Дмитро Золотухін у контексті неповернення артистів. Однак у кожному з відповідних кримінальних проваджень не йшлося про притягнення до відповідальності саме через те, що людина не повернулася зі з-за кордону у встановлений строк.

Кожен з таких кейсів має "свої обставини", здебільшого корупційні.

• Справа #638/2212/24 – слідство стверджує, що секретар однієї з єпархій звертався до Державної служби з етнополітики та свободи совісті із проханням посприяти у виїзді до Іспанії трьох осіб: керівника єпархії, священнослужителя і так званого "співробітника єпархії". ДЕСС задовольнила прохання. Згодом правоохоронці з'ясували, що "співробітник єпархії" не є ніяким "співробітником єпархії", не обіймає в ній жодної посади та не має довіреності на представлення її інтересів.
• Справа #461/3601/24 – один чоловік, прагнучи незаконно заробити грошей, погодився за 20 тисяч євро організувати незаконний виїзд за кордон для військовозобов'язаного громадянина. Він обіцяв виготовити документи, які б дозволили безперешкодно виїхати з країни. Оскільки в судових рішеннях згадується ДЕСС, можна припустити, що саме "лист сприяння", виготовлений Державною службою з етнополітики та свободи совісті, мав би стати тим "щасливим документом". Поліція стверджує, що затримала зловмисника після передачі йому повної суми – майже 850 тисяч гривень. Кошти конфіскували.
• Справа #444/4019/23 – єдина з наведених, яка закінчилась вироком (два роки випробувального терміну) і про яку писали інші ЗМІ. Засновник дніпровського благодійного фонду "Живи серцем" у період від листопада 2022 до серпня 2023 року незаконно переправив через державний кордон України з десяток військовозобов'язаних під виглядом членів різних релігійних громад, які насправді такими не були. Здійснювати переправлення вдавалось якраз-таки завдяки "листам сприяння" від Державної служби з етнополітики та свободи совісті.

Як ми бачимо з реальних прикладів судових ухвал та слів юристів, реальної серйозної відповідальності саме за неповернення зі з-за кордону немає. Поліція може відкрити кримінальне провадження лише в тому разі, якщо особа, яка перетнула кордон з листом від ДЕСС, дала комусь хабар або сфальсифікувала документи.

Проте, якщо ви як релігійний діяч, отримавши листа від ДЕСС, виїхали й не повернулись, то, скоріш за все, до кримінальної відповідальності вас не притягнуть. Хоча адвокат Жанна Грушко зазначає, що все ж в окремих випадках можлива адміністративна відповідальність. Здебільшого йдеться про штраф у декілька тисяч гривень.

Чого потрібно вимагати від влади

Наявна ситуація з "листами сприяння" для священників від ДЕСС абсолютно збігається з хаосом, який існував у законодавстві щодо виїзду за кордон артистів з листами від Міністерства культури. Адвокатка Дар'я Тарасенко констатує, що лише декілька тижнів тому уряд чітко прописав процедуру отримання дозволів для виїзду за кордон для представників культурного сектору.

Було б логічно очікувати від уряду, що і для релігійних діячів запровадять чіткі правила – схожі на ті, які ми з вами бачимо для діячів культури. На сьогодні таких правил немає. На мій погляд, виїзд за кордон на підставі "листів сприяння", не передбачених нормативно-правовими актами, – суперечить принципам, які наразі проголошує Україна.

Перший заступник голови ДЕСС Володимир Войналович стверджує, що Державна служба з етнополітики та свободи совісті неодноразово зверталась до Кабінету Міністрів з пропозиціями, аби врегулювати перетин кордону представниками релігійних організацій. За його словами, уряд з незрозумілих причин поки не присвятив належну увагу цьому питанню.

Що стосується відсутності фактичної відповідальності за неповернення в Україну, то ще на початку повномасштабного вторгнення депутати внесли цілий ряд законопроєктів на цю тему. Різні ініціативи передбачали кримінальну відповідальність для тих, хто незаконно перетнув кордон, а також 10-денний строк на добровільне повернення. Проте за жоден з цих законопроєктів депутати так і не голосували. Аналітики та експерти вказували на суттєві недоліки в таких "жорстких ініціативах".