Філіппінці та в'єтнамці їдуть до України: як 400 000 мігрантів будуть рятувати український ринок праці

В Україні два мільйони безробітних, хоча в низці галузей не вистачає кадрів. Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин знов порушувати питання необхідності трудових мігрантів для України. За його словами, структурний дефіцит робочої сили спостерігається в робітничих спеціальностях і логістиці, особливо бракує водіїв, водночас великий надлишок в економічних, юридичних спеціальностях або журналістиці.

Тому експерт вважає, що Україні потрібно буде завозити по 400 тисяч трудових мігрантів на рік, щоби збалансувати ринок. В країні зараз величезне структурне безробіття.

Трудові мігранти в Україні: хто приїде на заробітки

В розмові з Фокусом Олег Пендзин нагадує, що на Закарпатті вже є вдалий приклад залучення трудових мігрантів: державне підприємство "Ламелла", яке спеціалізується на виготовленні меблів, подали заявку на отримання дозволу на працевлаштування 150 мігрантів з Бангладеш. Тобто цей показує що в Україні є механізми залучення трудових мігрантів.

"Основні регіони залучення робочої сили в Україну – Південно-Східна Азія (серед яких Філіппіни, В'єтнам, Бруней тощо) та Близький Схід. Мігранти живуть у гуртожитку безпосередньо на підприємстві. Тобто тут немає проблем з їх розташуванням, відповідаючи на питання де вони будуть жити. Питання в іншому: це лише перші кроки, але якщо трудова міграція в Україну набере обертів, це може значно змінити національний склад суспільства. А питання інтеграції мігрантів у Європі, особливо з тих самих регіонів, вже має багато складнощів", — говорить Пендзин.

Також виникає ще одне, логічне, питання: чому не створити такі умови, щоб українці самі заповнили вакансії? Але на думку експерта, сьогодні важко знайти кваліфікованого працівника: водія, токаря чи представника іншої робітничої спеціальності. Роботодавці відкривають компанію, починають робочий день — і вже за пів години стикаються з мобілізаційними викликами для своїх працівників. Це створює великі ризики для бізнесу.

"Міністерство економіки заявляє, що Україні потрібно 4,5 мільйони працівників. Але з 6,8 мільйона українців, які виїхали за кордон, близько 4 мільйонів уже інтегрувалися в нові країни. Опитування показують, що 30% з них точно не повернуться, ще 30% – переважно люди пенсійного віку, а решта сумніваються у поверненні. Для того, щоб залучати робочу силу самої зарплати недостатньо. Важливі три основні фактори: безпека – мирні умови, відсутність мобілізаційного тиску; якість життя – не лише зарплати, а й доступ до медицини, освіти, соціальних гарантій; робочі місця – інвестори не поспішають вкладати гроші в країну під час війни, а у держави немає достатніх коштів для створення нових робочих місць", — продовжує Пендзин.

На його думку, за відсутністю цих факторів повернути українців, котрі виїхали за кордон під час війни — буде дуже складно або не можливо. Навіть після закінчення бойових дій інвестиційний клімат не покращиться миттєво, і черга охочих вкладати кошти в Україну не з’явиться одразу.

Водночас для, наприклад, жителів Бангладеш, міграція в Україну може стати розв'язання грошових питань. Адже за словами експерта, ця країна одна з найбідніших у світі й в Україні показники заробітної плати набагато вищі. Таким мігрантам буде дуже важко потрапити у Європейський Союз, а Україна, навіть попри воєнний стан, може бути одним з варіантів вирішення для них цих питань.

Мігранти з Азії допоможуть Україні?

Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник також вважає, що Україна неминуче стикається з питанням залучення трудових мігрантів. Але експерт скептично ставиться до можливостей країни у боротьбі за мігрантів.

"Міграційні потоки спрямовуються до країн із вищим рівнем життя. Наприклад, мінімальна заробітна плата в Польщі становить близько 47 тисяч гривень, у Німеччині – понад 100 тисяч гривень, тоді як в Україні цей показник не перевищує 8 тисяч гривень. Навіть громадяни Узбекистану, де населення за останні 30 років зросло на 80%, обирають Німеччину, яка активно розвиває програми залучення працівників", — розповідав Фокусу експерт.

На думку Воскобойника, на рівні держави має бути створена стратегія міграційної політики, що включатиме не лише повернення українців із-за кордону, а й поступове залучення іноземних спеціалістів.

З огляду на демографічні реалії, експерт бачить кілька шляхів виходу з кризи. Серед них:

• Залучення до ринку праці людей старшого віку та осіб з інвалідністю. Але ця стратегія має короткостроковий ефект, адже природна смертність скорочує кількість працездатного населення;
• Розширення можливостей для жінок у традиційно "чоловічих" професіях — далекобійники, шахтарі, працівники важкої промисловості;
• Створення умов для повернення українців із-за кордону — через покращення рівня життя та економічні стимули;
• Формування нової міграційної політики — не лише для повернення громадян, але й для залучення іноземних фахівців.

"Однак без покращення рівня життя, свободи підприємництва та державної підтримки нових ініціатив конкурувати за трудові ресурси буде складно", — наголошує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування.

Також, раніше демограф, заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та проблем якості життя НАНУ Олександр Гладун розповідав Фокусу, що світовий досвід свідчить, що неконтрольована імміграція може створювати соціальні проблеми. Європа вже зіткнулася з труднощами інтеграції мігрантів, що призвело до формування паралельних суспільств. Крім того, це може призвести до того, що ще більше наших громадян виїде за кордон, зокрема до Західної Європи, де вони зможуть знайти роботу. Це своєю чергою сприятиме швидкій зміні етнічного складу населення України.

Тому демограф скептично ставиться до ідеї масового завезення мігрантів у нашу країну, адже це може призвести до її внутрішнього руйнування. А походження, етнічна та релігійна приналежність цих мігрантів залишаються відкритими питаннями

Крім того, на його думку, якщо розглядати це питання лише з точки зору ринку праці, то ніхто не зважає на витрати, які будуть необхідні. Завезення 3–4 мільйонів людей вплине не лише на ринок праці, а й на ринок житла, що спричинить зростання орендних цін, і громадяни України від цього постраждають.

Нагадаємо, Фокус розповідав як змінюється вартість квартир на первинному ринку і що будують.