Харасмент в університетах. Які докази потрібні й куди звертатись?

«Прошу допомогти з розголосом випадків харасменту в університеті. Студентки під тиском і не знають, до кого ще звернутися по допомогу», — таке повідомлення отримала наша редакція від випускниці Донецького національного університету імені Василя Стуса, який базується у Вінниці.

Студенти із жовтня 2024 року вимагають звільнення професора Сергія Штовби, якого звинувачують у неналежній поведінці. Натомість реакцію адміністрації університету вважають недостатньою, пише видання hromadske.

Викладача відсторонили від роботи у жовтні через службове розслідування. У січні відсторонення продовжили через заяву одної зі студенток до поліції, а вже 20 березня професора допустили до аудиторних занять.

(Не)Театральне насильство. Сексуальні домагання в театральних закладах освіти: свідчення постраждалих

Водночас сам Штовба наполягає, що звинувачення — це наклеп і «зведення рахунків» з ним.

Тож що насправді відбувається у ДонНУ, як реагує Міносвіти на низку резонансних ситуацій із харасментом у вишах та що варто змінювати у системі освіти — читайте в матеріалі hromadske.

«Він запропонував мені роздягнутися»

Одна зі співробітниць кафедри інформаційних технологій Анна, яка попросила змінити її імʼя задля безпеки, зазначила, що вперше дізналася про скарги студентів 4 курсу торік восени з анонімного анкетування, яке проводять щосеместру. Вона зібрала старост, зʼясувала деталі й звернулася до керівництва.

А втім, за словами Анни, із жовтня ніякого рішення, окрім відсторонення Штовби, не ухвалили.

Сергій ШтовбаUkrainian Journal of Information Systems and Data Science

«Студенти не зверталися раніше, бо не вірили, що ситуація зміниться. На жаль, вони мали рацію, тому досі тягнеться розслідування з боку нашого керівництва», — каже жінка.

Студентка Оксана розповіла hromadske, що під час викладання професор «систематично створював емоційний дискомфорт в аудиторії». Вона пригадала, під час здачі лабораторної роботи Штовба у присутності іншої студентки запропонував Оксані «посидіти в нього на колінах», поплескуючи себе по них.

Також, за її словами, викладач запрошував дівчат до свого кабінету під час оцінювання робіт, хоч на це була виділена аудиторія.

«Крім того, під час здачі лабораторної роботи в кабінеті Штовби, коли ми були наодинці, він без жодного обґрунтування запропонував мені роздягнутися, через що я почувалася в небезпеці», — каже студентка.

Здобувачі освіти у грудні звернулися до МОН зі скаргою, у якій описали ці випадки. Університет провів службову перевірку після звернення Держслужби якості освіти та поліції.

Після опитування декана, кураторів і студентів Комісія з академічної доброчесності визнала, що професор Штовба справді дозволяв собі сексистські висловлювання й сексуалізовану поведінку. Однак факти сексуальних домагань комісія не підтвердила, бо студенти, яких це стосувалось, не надали свідчень. Копія цього листа є в розпорядженні hromadske.

Оксана теж не прийшла на засідання. Пояснює це тим, що була на той час в іншому місті, а запрошення отримувала ввечері напередодні, тож, мовляв, не встигла б скоригувати плани.

Сергій Штовба в коментарі hromadske назвав рішення етичної комісії наклепом, як і заяви студенток. За його словами, студентів «використовують».

«Це зведення зі мною рахунків. Я вважаю, що комусь треба зайняти більш вигідну позицію, а оскільки люди не відповідають вимогам, то вони позбуваються інших. Це щоб я не зайняв керівної посади. Озвучені звинувачення нібито стосувалися викладання весною 2024 року, протягом семестру не було скарг, а коли у вересні виникли внутрішні розбірки, то почалось», — сказав він.

Уточнювати, про які саме розбірки йдеться, не захотів, натомість скерував до адміністрації закладу.

Сексуальні домагання у театрах і вузах: купа випадків та всього дві кримінальні справи

«Ми [на кафедрі] не підозрювали, що він кудись мітив. Він і свою роботу професора не виконував, тому що методичних вказівок за чотири роки щодо жодної дисципліни не було. Що казати про посади? Він конфліктний, тому керівництво не висувало ні на які посади», — стверджує співробітниця кафедри.

Виконувач обовʼязків ректора Сергій Радіо відмовився відповідати на запит hromadske, чи були дисциплінарні стягнення щодо Штовби після рішення комісії. Сказав, що така інформація є службовою. Також відповів, що заклад не отримував скарги від Оксани.

Студентка ж стверджує, що зверталася до омбудсменки університету. А ще — було спільне звернення студентів до адміністрації та загальні зустрічі з ректором.

Днями Вчена рада університету опублікувала заяву, у якій повідомила, що «будь-яке звинувачення повинне бути забезпечене належною доказовою базою, а рішення про відповідальність ухвалюватися в суворій відповідності до чинного законодавства».

Деякі студенти та працівники ДонНУ стверджують, що Штовба раніше нібито мав схожі проблеми ще й у Вінницькому національному технічному університеті, де він також працює.

«Під час захисту курсових він заводив студенток по одній до свого кабінету, де було темно, міг зачинити двері на ключ. Сідав навпроти тебе, вмикав лампу, як на допиті, і ставив питання, дивно посміхаючись. На перездачу відправляв виключно дівчат, принаймні у моїй групі по 4-5 разів. І наступний прийом відбувався так само», — згадує одна з випускниць ВНТУ.

Ректор ВНТУ Віктор Біліченко на запит hromadske відповів, що скарги від студентів і викладачів щодо поведінки Штовби не надходили. Так само щодо нього не було засідань етичних комісій.

У Вінницькому райвідділку поліції відповіли, що справді отримували звернення від однієї зі студенток ДонНУ щодо можливих неправомірних дій з боку професора. Проте правоохоронці не знайшли у цій справі складу кримінального злочину.

Що кажуть у Міносвіти?

За останні місяці в українських університетах спалахнуло відразу кілька резонансних скандалів, пов’язаних зі звинуваченнями в домаганнях. Наприклад, звинувачення лунали в бік Андрія Білоуса (Університет Карпенка-Карого), Михайла Поплавського (КНУКіМ) та Йосипа Лося (Львівський університет). У грудні з КНУ імені Тараса Шевченка звільнили викладача Микиту Василенка, якого неодноразово звинувачували в сексизмі.

Коментуючи хвилю звинувачень з боку студентів, у МОН заявили, що засуджують будь-які прояви сексизму й дискримінації. Однак наголосили, що заклади вищої освіти мають автономію щодо кадрових питань. Відповідальність за управління університетом, якість роботи викладачів і дисциплінарні заходи покладаються на ректора.

«Водночас, щоб забезпечити дотримання етичного кодексу в закладах вищої освіти, створено Комісії з питань етики, які ухвалюють рішення щодо поведінки членів колективу та посадовців, розглядають проблеми проявів сексизму та неповаги до особистості», — йдеться у відповіді на запит hromadske.

Крім того, у МОН зазначили, що в університетах запровадили навчальні дисципліни, спрямовані на протидію насильству, дотримання прав людини та психологію стосунків. Це є частиною реформи освіти, спрямованої на інтеграцію загальнолюдських цінностей у навчальний процес.

Сексуальне насильство за зачиненими дверима інституцій культури та освіти

Якою може бути відповідальність за домагання?

Координаторка лінії правничої допомоги «ЮрФем» Юлія Нікітіна в коментарі hromadske пояснила, що за сексуальні домагання передбачена адміністративна відповідальність.

До таких дій належать:

дотики без згоди;
непристойні коментарі й жарти сексуального характеру;
небажані розмови про секс.

З грудня 2024 року ці порушення регулює нова стаття 173-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання за перше порушення може становити:

штраф до 2720 гривень;
до 40 годин громадських робіт;
до місяця виправних робіт.

Кримінальна відповідальність настає за зґвалтування (будь-які дії сексуального характеру з проникненням у тіло без згоди) або сексуальне насильство, яке може включати:

небажані дотики до статевих органів;
демонстрацію оголеного тіла;
примушування до сексу.

Які докази потрібні й куди звертатись?

Юлія Нікітіна наголошує: навіть якщо інших доказів, окрім свідчень потерпілої особи, немає — це не означає, що правопорушення не можна довести.

Якщо ж поруч були свідки, варто записати їхні контакти, щоб вони могли підтвердити обставини події. Крім того, важливо фіксувати будь-які дії кривдника: зберігати скриншоти повідомлень, відео- або аудіозаписи, фотографії.

У разі сексуального домагання можна звернутись до адміністрації університету та/або подати заяву до поліції. Якщо є докази у вигляді скриншотів чи відео, їх варто додати до заяви.

Якщо правоохоронні органи не реагують як слід, є можливість оскаржити їхні дії в суді чи прокуратурі. Важливо також мати підтримку людей, яким довіряєш, — це можуть бути друзі або викладачі, додала юристка.

Безоплатну юридичну допомогу з таких питань можна отримати, звернувшись до «ЮрФем» за номером: 068 145 55 90 або 0 800 30 55 90. Також є можливість написати у Viber чи Telegram або залишити заявку на сайті.

Статевий “гігант” з університету ім. І. Карпенка-Карого. Студентки та акторки звинувачують керівника Молодого театру в сексуальних домаганнях

Чому постраждалі часто обирають мовчати?

Психологиня платформи «Розмова» Яна Чижанькова пояснює, що не всі постраждалі від харасменту готові говорити про пережите, оскільки суспільство досі схильне звинувачувати жертв, а не кривдників.

«Постраждалі можуть боятися, що їхні слова поставлять під сумнів, що почнуть аналізувати їхню поведінку, засуджувати. Крім того, багато хто не довіряє системі правосуддя — вона має захищати, але для багатьох здається незрозумілою та байдужою машиною», — зазначає Чижанькова.

Вона наголошує, що університети повинні залучати до роботи кваліфікованих психологів, соціальних працівників і юристів, які зможуть надавати професійну підтримку.

Юлія Нікітіна також підкреслює важливість навчання як для працівників, так і для студентів щодо того, що саме вважається сексуальними домаганнями та як можна захистити себе в таких ситуаціях.