"Містика – це не жарти": шоуранер Володимир Москалець про зйомки серіалу "Злі духи" на 2+2

Головним героям доведеться розплутувати клубок інтриг та корупції. Слідчий з Києва Маркіян Сич (Олександр Яцентюк) після поранення приїздить на реабілітацію в мальовниче карпатське село Ясени. Замість спокійного відпочинку він опиняється у вирі загадкових подій та долучається до розслідувань низки смертей. Місцевий дільничний Басюк (Олександр Ярема) хоче швидше закрити справу, а місцеві мешканці звинувачують у всьому злих духів. Маркіян з’ясовує, що всі довкола приховують правду, мають свої секрети та бояться говорити про минуле. Шоуранер проєкту Володимир Москалець розкрив ексклюзивні подробиці зйомок, розповів про містичні випадки на майданчику та виклики для акторів.

За сюжетом, події стрічки розгортаються в Карпатському селі, де саме проходили зйомки?

Процес тривав майже три місяці. Він відбувався в Київській області та в Національному природному парку "Сколівські Бескиди", що розташований у Львівській області. Ми дуже вдячні, що нам дозволили працювати саме в цьому унікальному місці і передати таку неймовірну красу в кадрі.

Загалом, підготовчий етап тривав майже пів року, ми їздили в експедиції Карпатами, шукали найкрутіші локації, працювали над тим, щоб органічно додати в стрічку національний колорит, з легендами, традиціями, мовою, поведінкою героїв. Допомагало те, що я сам родом з цих місць, тож з дитинства був занурений в цю атмосферу. Актор Олександр Яцентюк також зі Львівщини, тож теж допомагав колегам. Адже ще на етапі написання сценарію перед нами стояло завдання дуже детально вивчити та закласти в сценарій місцеві звички, традиції, побут і навіть діалект.

Як Олександру Яремі, який зростав у Херсоні, дався карпатський діалект?

Він – чудовий актор, який вміє дуже глибоко й тонко передавати персонажів. І в ролі Басюка був дуже органічним. Коли ми приїхали в Карпати, Олександр дуже багато спілкувався з місцевими, аби зануритися в атмосферу. І ми дуже здивувались, коли вже за кілька днів Саша спілкувався так, що люди в селі сприймали його за свого.

Які декорації створювали спеціально для зйомок?

Будинок мольфара "створювався" та "обживався" фактично з нуля. Наша художниця Олеся Бондар та її команда зібрали справді унікальні автентичні речі. Там все настільки продумано до найменших дрібниць, ми навіть не могли повірити, що це не справжня хата, настільки вийшло атмосферно й детально.

Правда, що в серіалі знімався справжній мольфар?

Актор Олекса Городенко, як тільки потрапив до нас на проби, почав розповідати нам з режисером Денисом Тарасовим про те, що деякі із написаних в сценарії ритуали проводити категорично не можна. Приміром, одну з героїнь герой, карпатський Мольфар, мав відмолювати певними молитвами та жестами. Як виявилось, подібні ритуали проводять лише над покійниками, тож з живими акторами подібне робити категорично не варто. Як виявилось, Олекса - з роду мольфарів, тож знається на давніх ритуалах. Але особливо хочу зазначити, що образ Мольфара в серіалі "Злі духи" - це швидше не про чаклунство, а про знахарство, допомогу людям, зв'язок з природою, давні традиції, фольклор.

Які містичні моменти виникали на майданчику?

Під час роботи над проєктом, ми переконалися, що містика – це не жарти. Колись я багато читав про те, що відбувається на зйомках містичних фільмів, про те, що відбувалось, приміром, на Івано-Франківщині, коли тут знімали "Вій" за Гоголем. Проте, чесно, дуже скептично ставився до подібних історій - швидше вважав їх "байками". Проте після зйомок "Злих духів" я кардинально змінив своє ставлення - у нас на знімальному майданчику повторилася саме така містична подія, яку ми вигадали для героїв у сценарії. І це було доволі моторошно.

Проте все завершилось добре, і не в останню чергу завдяки професіоналізму нашої знімальної команди. Бо ж приміром, працювати нам доводилось в не зовсім стандартних умовах - у гірській місцевості, де ми знімали, зовсім не було зв’язку. В умовах великого проєкту з великою кількістю завдань - це справді проблема. Найбанальніше - це ризик загубити когось з команди. Проте ми впорались із усіма викликами містичних Карпат.

До речі, акторка на одну з ключових ролей з’явилась у нас також магічним чином. Нам дуже хотілося, щоб цю роль виконала не "популярна та всім відома" зірка, а абсолютно нова людина. Проте знайти таку, яка б точно потрапляла в образ, не вдавалось доволі довго. Аж раптом просто в готелі побачили дівчину, яка там працювала. Вона не вірила, що так буває і що вона ось так випадково може потрапити в кіно та зіграти в команді відомих акторів. Так чи інакше, її образ вийшов дуже колоритним і магічним. Художниця спеціально створила неймовірний образ героїні - його глядачі зможуть побачити ближче до фіналу стрічки.

З якими викликами стикалися актори на майданчику?

Ми знімали в горах, на скелі. Щоб дістатися до локації, акторам та групі щодня доводилося долати пішки по декілька кілометрів крутих підйомів. Бо в деякі локації дістатися на машинах було неможливо. Тож було нелегко, особливо тим, хто не готовий до таких фізичних навантажень, та ще й у спеку.

Проте всі працювали з повною віддачею, докладали максимум зусиль, щоб створити якісний проєкт. Попри всі складнощі, не скаржилися, багато жартували та підтримували одне одного. За сценарієм місцевий слідчий Басюк найбільше противився тому, щоб лізти на скелю через його забобони, тож Олександр Ярема, який його зіграв, мав виглядати в кадрі м’яко кажучи замученим та невдоволеним. Тож йому майже не довелося грати (сміється). А якщо серйозно, то я безмежно вдячний Олександру за його витримку й професіоналізм!

Також на майданчику було непросто актору Івану Залуському, який зіграв Славка. Йому у спеку довелося зніматися в складному пластичному гримі - це така складна деталь образу, яка й без того постійно ускладнює роботу актора, а тут Іванові доводилося ще й виконувати каскадерські трюки та бійки.

А ще хочу відзначити, що завдяки професіоналізму режисера Дениса Тарасова та оператора-постановника Андрія Поливаного-Бухтіярова нам вдалося зняти неймовірно естетичне кіно. Вони зуміли передати не лише красу Карпат, але й повністю занурити глядача у цю чарівну атмосферу. Пригадую, як кожного ранку о п’ятій оператор виходив з готелю "полювати" за хмарами, які піднімаються з підніжжя гір.

А кому "пощастило" лежати в гірській річці в ролі трупа?

Так, це було справжнє випробування, проте актори достойно впорались із цим завданням. Попри літо, вода в гірському потоці була справді крижаною. Актор Назар Ян Божик першим взяв на себе цю місію. І йому найдовше довелося лежати в крижаній воді, бо було багато дублів, ми шукали правильну технологію зйомки цих сцен. Звісно, використовували термокостюм, створювали максимально комфортні умови, але померз він добряче.

Хочу підкреслити, що у стрічці немає другорядних ролей, всі герої - максимально занурені. Бо ж містична історія, яка відбувається в невеликому карпатському селі, пов’язала чи не всіх його мешканців. І кожному з них точно є що приховувати. Завдяки цьому напруга тримає до самого фіналу, який для глядача стане справжньою несподіванкою.