Орбан знову зробив це. Є чотири способи його зупинити

Віктор Орбан знову зробив це: минулого четверга Угорщина заблокувала підсумковий документ саміту Євросоюзу на підтримку України.

Зрештою 26 голів держав і урядів країн ЄС ухвалили декларацію, в якій закликали «негайно активізувати зусилля для задоволення нагальних військових та оборонних потреб України». Угорщина вже накладала вето на документ, пов’язаний із підтримкою України, на саміті Європейської ради 6 березня. Тоді декларацію теж було ухвалено від імені 26 країн. До цього Будапешт заблокував виділення військової допомоги Україні від Євросоюзу на 20 млрд євро.

Водночас Угорщина пропонує створити з України буферну зону між ЄС і Росією. «Ми не вважаємо, що інтеграція України в оборонні структури ЄС сприятиме безпеці Європи. Натомість ми бачимо необхідність у створенні буферної зони між Росією та європейськими оборонними структурами, що відповідало б інтересам як Європи, так і Росії», — заявив у інтерв’ю The Financial Times міністр у справах Євросоюзу Янош Бока.

Раніше через заперечення Угорщини так і не було відкрито першого переговорного кластеру щодо вступу України до ЄС. Радник угорського прем’єра Балаж Орбан заявив, що Будапешт блокуватиме відкриття цих кластерів, доки не проведе «консультацій» із населенням стосовно цього питання. Нагадаємо, що Віктор Орбан анонсував референдум в Угорщині щодо підтримки угорцями членства України в ЄС. Референдум не матиме юридичної сили, але стане для Орбана засобом політичного тиску на ЄС.

Голова угорського зовнішньополітичного відомства МЗС Петер Сіярто заявив, що його країна не зніме вето на прийняття України до ЄС, допоки угорській меншині в Закарпатті не повернуть права, яких її позбавили. Та коли Київ пропонує Будапешту обговорити кроки, які зробила Україна на виконання 11 пунктів угорського списку, що стосуються захисту прав національних меншин, то угорська сторона відмовляється. «Україна хоче говорити з Угорщиною. Але угорці не зацікавлені в діалозі по суті», — сказав ZN.UA співрозмовник із українських органів влади.

Що ж відбувається? Навіщо Орбан руйнує єдність Євросоюзу?

Одне з пояснень — Україна стала інструментом тиску на ЄС.

Зміцнення авторитаризму, порушення прав людини, ігнорування верховенства права, обмеження незалежності судової влади та свобод ЗМІ, зростання корупції — таких рис набула Угорщина за півтора десятка років правління Орбана. Посилюючи свою владу, він використовує антибрюссельську риторику: заявляє про захист національного суверенітету, критикує «ліберальну» політику ЄС, закликає вигнати «агентів Сороса» з Єврокомісії.

Внутрішня політика угорського прем’єра спричиняє протести з боку Брюсселя й призвела до того, що ЄС вводить санкції проти Будапешта, включно із заморожуванням частини фінансування з євросоюзівських фондів. Аби зміцнити позиції Угорщини в Європі, домогтися поновлення виділення грошей, Орбан часто використовує питання України, її фінансової та військової підтримки як інструмент тиску на Євросоюз.

Ще одне пояснення того, що відбувається, — Віктор Орбан грає на внутрішню угорську аудиторію.

До парламентських виборів залишився рік. І Орбана не може не турбувати падіння власної популярності та рейтингів його політичної сили. Згідно з даними березневого опитування Інституту Medián, за опозиційну партію «Тиса» на чолі з Петером Мадяром проголосувало б 46% респондентів, водночас за партію влади «Фідес» — лише 37%. Крім того, 56% заявили, що вітали б зміну уряду, тоді як 35% воліли б, аби кабінет Орбана продовжив роботу й після виборів.

Мадяр обіцяє боротьбу з корупцією, падіння інфляції, збільшення соціальних виплат, зміцнення свободи слова та демократичних інститутів, а також відновлення відносин Угорщини з Євросоюзом. Але стосовно Росії та України головний опонент Орбана займає обережну позицію. Так, улітку минулого року він повідомив, що виступає проти відправлення угорських військ або зброї до України, хоч і вважає Росію агресором. А нещодавно Мадяр заявив, що в України немає жодних шансів стати членом ЄС у найближчі кілька десятиліть.

Підготовка до передвиборчої кампанії вже ведеться. На останній мітинг опозиції в Будапешті прийшли десятки тисяч людей, які прагнуть змін у політиці своєї країни. І не тільки внутрішній, де згортається демократія, а автократичні тенденції набирають сили, а й зовнішньої, де Угорщина свариться з Євросоюзом і зближається з Росією. І це лякає Орбана, який за багато років звик до прем’єрського крісла.

Намагаючись усіма способами зберегти свою владу в Угорщині та зміцнити свої позиції в протистоянні з ЄС, Орбан використовує Україну як засіб втримати популярність, звинувачуючи нашу країну в обмеженні прав угорців, які проживають у Закарпатті. Він вимагає негайного укладання миру між Києвом і Москвою, перебільшує витрати, яких зазнають Угорщина та угорська економіка через війну Росії проти України, й наполягає на скасуванні санкцій проти РФ.

«Євросоюз без України», — один із дванадцяти пунктів списку вимог угорського прем’єра до Євросоюзу від імені «угорської нації», опублікованого ним у соціальній мережі Х. У своїх численних інтерв’ю Орбан змальовує жахи, які очікують угорців у разі вступу нашої країни до ЄС, і лякає тим, що сільськогосподарські субсидії для угорських фермерів буде скорочено в рази, а членство України коштуватиме 500 тис. форинтів (близько 1,35 тис. дол.) на родину на рік.

Якщо раніше Угорщина виступала тільки проти членства України в ЄС, то тепер Будапешт блокує всі питання, що стосуються нашої країни. Ще якийсь час тому в Євросоюзі вважали, що знають, як боротися з угорською фрондою: європейські лідери та функціонери Єврокомісії гадали, що зможуть домовитися з Орбаном, довідавшись, чого він хоче, й частково задовольнивши його бажання. Але нині його мотиви є незрозумілими для європейців. І це посилює підозри, що він діє в координації з Москвою.

Поведінка Угорщини руйнує ЄС, який і так переживає непрості часи. Але як Україна та Євросоюз можуть запобігти саботажу Угорщиною ухвалення рішень, що стосуються нашої країни? Як вони можуть завадити маніпуляціям Орбана, внаслідок яких українці та європейці стають заручниками дій угорського прем’єр-міністра, а Кремль отримує змогу впливати на ЄС? У Євросоюзу не так багато можливостей протистояти шантажу Орбана.

Кілька тижнів тому, коли через позицію Угорщини під загрозою опинилося подовження санкцій ЄС проти РФ, саме дзвінок держсекретаря Марка Рубіо до Петера Сіярто змінив позицію кабінету Орбана. Але Брюссель не може покладатися на Вашингтон, аби стримувати Будапешт. Тим паче тоді, коли США зближаються з Росією та конфліктують із ЄС. Тим часом Орбан постійно бравує своїми особливими стосунками з Дональдом Трампом і намагається зіграти на цьому, представляючи себе адвокатом американського президента в ЄС.

Та й стосовно Німеччини, яка має економічні важелі впливу на Будапешт, теж є сумніви, що вона готова благотворно впливати на Угорщину.

У Євросоюзу є чотири основні можливі варіанти дій для нейтралізації Угорщини.

Перший — вихід Угорщини з ЄС. Виключити її з Євросоюзу не можна: такого положення не прописано в Договорі. Інша річ, що Будапешт може ухвалити рішення піти британським шляхом і вийти з ЄС. Хоча в запалі полеміки деякі європейські політики й закликають Орбана це зробити, але угорський прем’єр до такого кроку не вдасться, оскільки це означатиме його політичний крах: Угорщина дуже залежить від дотацій із загальноєвропейського бюджету.

Другий — застосування положень статті 7 Договору про Європейський Союз, так званий ядерний варіант. Зокрема Рада ЄС кваліфікованою більшістю може призупинити реалізацію деяких прав держави-порушника, включно з втратою права голосу. У Євросоюзі обговорюють такий захід. Але самі угорці не бояться, що ЄС може застосувати статтю 7: у Брюсселі та європейських столицях побоюються наслідків такого рішення. Тому, крім Словаччини, у ЄС вистачає противників застосування такого механізму.

Третій — застосування санкцій проти Угорщини, щоби в такий опосередкований спосіб змусити Будапешт голосувати солідарно з іншими країнами ЄС.

Четвертий — ігнорування Угорщини під час ухвалення ЄС рішень стосовно ключових питань, зокрема й щодо України. Судячи з того, як 26 країн ухвалювали два останні документи на підтримку України, саме четвертим шляхом і вирішили піти в Євросоюзі. Тепер рішення ухвалюються більшістю, а потім оформлюються як офіційні висновки Європейської Ради від імені 26 країн.

Наскільки ефективною виявиться ця стратегія в довгостроковій перспективі — велике питання. Ігнорування Угорщини не усуває проблеми, а лише маскує кризу всередині ЄС, пов’язану з відсутністю реальних механізмів протидії країнам, які систематично порушують принципи єдності та руйнують ЄС ізсередини. Орбан і далі використовуватиме інструменти шантажу, усвідомлюючи, що його позиція вигідна не лише Москві, а й деяким прихованим союзникам усередині ЄС.

Угорщина перетворилася на своєрідну ахіллесову п’яту Євросоюзу, створюючи прецедент, який у майбутньому можуть використовувати й інші країни, якщо Брюссель не знайде дієвого способу припинити такі маніпуляції.

Наразі ж Україна та її європейські партнери змушені працювати за умов постійного тиску з боку Будапешту, сподіваючись, що політичні та економічні важелі впливу все-таки зможуть змінити поведінку Віктора Орбана.