Перезавантаження АРМА: що змінить реформа в управлінні арештованими активами

Уже цього тижня парламент може прийняти закон, який нарешті запустить повноцінну реформу Агентства з розшуку і менеджменту активів (АРМА). Відповідний законопроєкт уже спричинив чималий ажіотаж, проте ми переконані, що в ньому набагато більше позитивів, ніж недоліків.

Минулого тижня між головою комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Анастасією Радіною та головою АРМА Оленою Думою відбулася справжня суперечка, і це вже не перший такий випадок. Усе тому, що у народної депутатки що далі, то більше з’являється запитань до роботи Агентства, зокрема щодо управління арештованими активами. Але очільниця інституції, на жаль, не може дати прямих відповідей на них.

Ця дискусія не виникла нізвідки. Питання зміцнення спроможності українських антикорупційних інституцій залишається у фокусі як вітчизняних експертів, так і міжнародних партнерів, а реформа АРМА в євроінтеграційних документах прописана як одна з основних. Причина цього полягає в тому, що Агентство вже досить давно потребує суттєвого перезавантаження. Попри те, що АРМА працює вже понад вісім років, досі залишаються серйозні питання щодо ефективності його роботи, — власне, їх і формулює голова антикорупційного комітету, депутати якого мають стати двигуном для подальшої реформи.

Градус дискусії підвищився ще й тому, що відповідний закон мають прийняти вже зовсім скоро, адже часу для виконання Ukraine Facility в цій частині не так багато. Наразі парламент готується до розгляду в другому читанні законопроєкту №12374-д, спрямованого на реформування АРМА.

Чому ця реформа аж настільки важлива для всіх? І що зміниться після прийняття цього довгоочікуваного закону?

Чому реформа АРМА на часі

Річ у тім, що Агентство, створене саме для розшуку та управління арештованими активами, на жаль, повноцінно не виконує ні першої, ні другої функцій. І це не порожні слова.

На початку 2025 року Рахункова палата у своєму звіті зафіксувала, що 80% ухвал про передання активів в АРМА не виконано. Це означає, що активи на значну суму коштів не прийняті в управління Агентством і, що найімовірніше, і надалі приносять дохід своїм власникам — тим самим фігурантам кримінальних справ.

Не менш важливо й те, що відсутність належного управління активами створює додаткові борги для держави. Якщо арештоване майно зіпсується, буде зруйноване чи вкрадене, держава у разі зняття арешту змушена буде компенсувати власникам їхні втрати.

Крім цього, за розрахунками Рахункової палати, з 2022-го до середини 2024 року держава вже недоотримала від управління активами щонайменше 850 млн грн, хоча ця цифра може бути значно більшою.

Також жодного разу не проводився незалежний зовнішній аудит ефективності діяльності АРМА, як це передбачено в інших органах антикорупційної системи. А конкурс на голову Агентства значною мірою політизований і, на жаль, не зосереджується на оцінці професійності й доброчесності кандидатів.

Результати ми вже можемо побачити, зокрема, у тих же відверто маніпулятивних відповідях голови АРМА.

Що не так із нинішнім підходом до управління арештованим майном

Теперішня система управління арештованими активами має кілька суттєвих недоліків.

1. Неефективні конкурси з пошуку управителів. Так, із системи Prozorro можна встановити, що торік АРМА оголосило 36 конкурсів, і з них статус «завершена закупівля» мають тільки 13. Як наслідок, укладено лише десять договорів управління.
2. Непрозорий і тривалий процес відбору управителів. Сам старт процесу відбору управителів може займати до 524 днів, а більшість конкурсів неконкурентні — на них приходить дуже мало потенційних управителів.
3. Хаос в обліку арештованих активів. Наразі відкритий доступ до реєстру арештованих активів, однак у ньому ви не знайдете інформації, яка дійсно потрібна для громадського моніторингу, — актуальний статус активів, умови договорів управління активами, результати перевірок ефективності управління.

Маніпуляції з даними

У вже згаданій нами публічній дискусії очільниця антикорупційного комітету Анастасія Радіна наводить численні приклади викривлення інформації АРМА. Попри схвалення законопроєкту комітетом з питань інтеграції України до Європейського Союзу, АРМА заявило, що документ «не відповідає європейським зобов'язанням», приписавши комітету врахувати «рекомендації АРМА».

Ще більш кричущим став випадок маніпуляції з фінансовими показниками Агентства. У січні 2025 року на засіданні комітету АРМА звітувало про доходи від управління активами у сумі «трохи більше 2 мільярдів гривень». А вже через два тижні ця цифра раптово зросла до 12 млрд грн — без жодних пояснень, звідки взялися ще 10 млрд. І це тоді, коли, за даними офіційної звітності АРМА, його доходи від управління активами за 2024 рік становили 1,2 млрд грн.

У відповідь на публічну критику голова АРМА вдалася до чергових маніпуляцій, намагаючись виправдати розбіжності у цифрах. Вона включила до доходів арештовані активи (а не лише дохід від управління ними), хоча це абсолютно різні показники, з правового погляду. Прикметно, що документи, на які посилається Анастасія Радіна, чітко розділяють ці поняття, а на своїй сторінці у Facebook від 31 грудня 2024 року Олена Дума сама вказувала суму доходу у 2,14 млрд грн, що підтверджує маніпулятивний характер заяв про 12,3 млрд.

І найбільше обурення як голови антикорупційного комітету, так і інших нардепів викликає спроба АРМА приховати реальний стан справ за грифом «для службового користування». Такі дії демонструють системний підхід Агентства до маніпулювання даними з метою створити ілюзію ефективної роботи Агентства.

Що ж змінить законопроєкт №12374-д

Законопроєкт, доопрацьований антикорупційним комітетом до другого читання, пропонує низку фундаментальних змін у роботі АРМА.

1. Нова модель управління.

Активи поділятимуться на прості (грошові кошти, одиничне рухоме або нерухоме майно, активи, що можуть бути передані в користування без особливих заходів) і складні (єдині майнові комплекси, активи, що потребують організації господарської діяльності, ліцензованої діяльності, корпоративні права тощо).

При цьому для різних типів активів нардепи пропонують різні механізми відбору управителів:

• для простих активів: двоетапний відбір — спочатку попередня кваліфікація учасників, а потім аукціон через Prozorro, де переможцем стає той, хто запропонує найнижчу винагороду;
• для складних активів: окрема процедура відбору через спеціальну комісію, до якої входитимуть представники не лише АРМА, а й бізнес-омбудсмена, Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку, Мінекономіки та Мін'юсту, що має стати запобіжником від зловживань;
• запроваджується механізм «управителя останньої надії» для активів, які не знайшли свого управителя за стандартними процедурами.

2. Прозорість і контроль.

Законопроєкт посилює вимоги до звітності АРМА. Відтепер Агентство подаватиме не лише річні, а й квартальні звіти щодо управління активами.

Також суттєво розшириться публічна частина Єдиного реєстру арештованих активів — там з’явиться детальна інформація про стан управління, доходи від активів і витрати на їхнє утримання. При цьому контроль над ефективністю управління також стане жорсткішим: документальні перевірки проводитимуть щомісяця, а виїзні — щокварталу.

3. Захист від зловживань.

Новий закон усуває низку можливостей для зловживань. Зокрема, скасовується обов'язок управителя корпоративними правами російських чи білоруських компаній погоджувати свої дії з власником такого активу.

Також вирішиться проблема конфлікту інтересів — з’явиться правило, за яким конкуренти не зможуть стати управителями відповідних бізнесів. Документ також чітко визначає підстави для розірвання договору управління, включаючи конфлікт інтересів управителя з власником і спроби відчуження активів.

4. Планування та оцінка.

Процедура управління активами стане більш продуманою, адже буде впроваджено етап ідентифікації активу перед передачею в АРМА. Це допоможе заздалегідь визначити можливість ефективного управління та збереження економічної вартості майна.

АРМА складатиме орієнтовний план управління для кожного активу з детальним аналізом ризиків, потенційних доходів та очікуваних результатів. У законі встановлюються чіткі строки для всіх етапів процесу — від прийняття активу до визначення управителя, що мінімізує бюрократичні затримки.

Чому важливо прийняти цей законопроєкт

Реформа АРМА є частиною зобов'язань України за Ukraine Facility Plan, які мають бути виконані до кінця березня 2025 року.

Однак, крім виконання міжнародних зобов'язань, прийняття закону матиме і практичні наслідки, зокрема через зменшення втрат бюджету, справедливість для бізнесу, прозорість процесу й ефективне використання арештованих активів із їхнім збереженням.

Узагалі ж законопроєкт №12374-д покликаний якісно змінити систему управління арештованими активами в Україні, зробивши її прозорою, ефективною та вигідною як для держави, так і для бізнесу. Своєчасне прийняття цього закону не лише допоможе Україні виконати міжнародні зобов'язання, а й значно посилить систему управління арештованими активами, перетворивши її з тягаря на джерело доходу для держави.

Проте, як бачимо, реакція самого Агентства на ці зміни дуже неоднозначна. І це сумно, адже, попри заяви очільниці АРМА про те, що з її приходом інституція вже почала реформуватися, реальні показники свідчать про інше.