Серпом по клікбейту: розбираємо статтю на «Подробицях» про українську енергетику

17 березня на сайті «Подробиць» вийшла стаття, у якій неназвані автори (матеріал підписаний не ім’ям і прізвищем, а просто «Подробицями») наводили висловлювання деяких експертів у галузі енергетики й нібито «ловили» тих на брехні. Переважно йшлося, що їхні прогнози про блекаути взимку не здійснилися, тож експерти, мовляв, маніпулювали людьми та залякували їх. Згодом статтю передрукували інші медіа й телеграм-канали. Однак не поспішайте засуджувати всіх експертів: сама стаття «Подробиць» повна маніпуляцій.

VoxCheck виявив щонайменше три проблеми в матеріалі: ставлення до прогнозування можливих наслідків як до «магічних передбачень», ігнорування контексту, за якого робили якісь твердження про майбутнє, а також вибіркове цитування експертів. Розбираємося, як читати такі прогнози та не впадати в крайнощі «всі експерти — некомпетентні».

Уривки зі статті «Подробиць»

«Подробиці» створили «рейтинг» із 13 експертів, припущення яких про блекаути взимку не справдилися. Ми не стверджуємо, що кожен зі згаданих спікерів мав рацію, ніколи не помилявся, а його прогнози були на 100% коректними. Натомість ми пояснюємо, що припущення, яке не справдилося, не дорівнює брехні.

Також ми перевіряємо, чи не вирвали цитати експертів із контексту. Адже «Подробиці» просувають ідею, ніби всі експерти ледве не свідомо брехали, залякували людей багатогодинними відімкнення електрики й тепла. Дискредитація всієї експертної спільноти неконструктивна і навряд чи допоможе українцям краще розбиратися в новинах.

Проблема №1: нездійснені прогнози не дорівнюють брехні

Автори статті не розібралися у самій логіці прогнозування — вони прирівняли припущення й міркування експертів до магічних передбачень, які мають збуватися зі 100-відсотковою точністю. На їхню думку, якщо попередження експерта не справдилося повністю, це автоматично означає, що експерт або збрехав, або некомпетентний. Такий підхід не лише спрощує, а й викривлює сутність експертного прогнозування.

Варто почати з того, що навіть прогноз погоди, який спирається на складні математичні моделі та масиви даних із тисяч метеостанцій, супутників, аерозондів і радарів, ніколи не є абсолютно точним. Прогноз погоди — це лише ймовірний сценарій, науково обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери, а не «точне майбутнє».

Прогнози ж суспільних процесів ще складніші, адже залежать від багатьох змінних: економічної ситуації, міжнародного становища, суспільних очікувань, конкретних політичних рішень, ба навіть настрою людей, які приймають ці рішення. Навіть найобґрунтованіші прогнози мають свої межі точності — і зміна будь-якої обставини може суттєво вплинути на кінцевий результат.

До того ж «заднім числом» усі розумні, тому не зовсім коректно оцінювати прогноз уже після того, як подія відбулася. Коли експерт робить припущення, він спирається на наявну на той момент інформацію, аналізує становище й оцінює ризики. Якщо згодом ці чинники змінюються — наприклад, з’являється нова інформація, вживаються додаткові заходи або змінюються обставини — це може зробити попереднє припущення неактуальним. Але це не означає, що воно з самого початку було помилковим чи некоректним.

VoxCheck звернувся за коментарем до Олени Лапенко, генеральної менеджерки у сфері безпеки та стійкості DiXi Group. Вона пояснила, на основі яких чинників формують енергетичні прогнози: «Перший і найголовніший — це доступна генерація. Тобто обсяг електроенергії, який можуть забезпечити АЕС, ТЕС, ГЕС і відновлювані джерела. Враховують планові ремонти, пошкодження від атак і потенціал відновлення. [...] Споживання прогнозують на основі історичних даних, погодних умов (морози чи спека підвищують попит) та економічної активності. Також оцінюють можливості залучення електроенергії з-за кордону, які залежать від технічних лімітів ліній передач і попиту в Європі. Найскладнішим зараз є оцінка ймовірності нових ударів по інфраструктурі, що може вивести з ладу генерацію чи мережі».

Так, відірвані від реальності прогнози й не обґрунтовані достовірною інформацією припущення справді заслуговують на критику. Якщо в основі прогнозу лежать хибні або неповні дані, їх можна і потрібно перевіряти. Наприклад, якби хтось сказав, що взимку Україна взагалі не матиме проблем з електропостачанням, попри масовані ракетні обстріли енергетики, це виглядало б щонайменше недалекоглядно. Натомість прогноз про ймовірні блекаути виглядав цілком адекватно в умовах значного пошкодження енергомережі перед похолоданням і продовження обстрілів.

До речі, і на державному, і на побутовому рівнях підготовка до негативного сценарію — не найгірша ідея. Краще мати зарядну станцію і скористатися нею всього пару разів на місяць, ніж не мати нічого й зустріти зиму з одним лише оптимістичним настроєм.

Проблема №2: ігнорування контексту, в якому робили прогнози

Перенесемось у минуле — осінь 2024-го. Чи були підстави очікувати відімкнення взимку? Так.

Почнемо з найочевиднішого — російського терору. З 2022 року Росія регулярно атакує енергетичну систему України. Напади посилилися з весни 2024 року. З вересня 2022 року по вересень 2024 року Росія здійснила щонайменше 25 масованих атак на українську енергетику. Це понад 1400 випущених ракет різних типів і 500 ударних БПЛА. Загалом за три роки Росія здійснила понад 30 масованих атак на енергетичну інфраструктуру України, з них 13 — у 2024 році.

Не забуваймо і про окупацію. Близько 18 ГВт потужностей недоступно через окупацію обʼєктів генерації. Лише окупація Запорізької АЕС призвела до скорочення наявних потужностей на щонайменше 6 ГВт. До вторгнення станція виробляла близько 20% електроенергії в країні.

Загалом за 2022—23 роки близько половини потужностей було або окуповано, або пошкоджено чи зруйновано. А після весняних атак 2024 року Україна залишилася з третиною своїх довоєнних потужностей.

Улітку 2024 року Україна відчувала гострий дефіцит електроенергії, коли її генерувальні потужності знизилися на 2,3 ГВт нижче пікового попиту в 12 ГВт, навіть попри імпорт. Це повʼязано з інтенсивними обстрілами та плановими ремонтами на АЕС. З цього стану вдалося вийти саме завдяки системним відімкненням.

Восени 2024 року під час чергової хвилі атак на енергосистему планові відімкнення відновили, й тривали вони до грудня 2024 року. Проте найбільш песимістичні прогнози щодо 20-годинних відімкнень не справдилися, переважно через мʼяку зиму, зниження ефективності ударів Росії, підготовчі дії уряду та міжнародну підтримку. І насамперед — протидію ЗСУ.

За словами Олени Лапенко, у прогнозуванні є елемент непередбачуваності: «Точність прогнозу залежить від того, наскільки точно вдається передбачити ці фактори, але непередбачуваність війни та погоди часто вносить корективи. Отже, експерти швидше обрали обережний підхід, наводячи найгірші сценарії. Зима показала, що система витримала краще, ніж очікувалося, але це не привід розслаблятися — вразливість нікуди не зникла, і майбутнє залежить від багатьох змінних, які важко передбачити напевно». 

Однак відімкнення були — як стабілізаційні, так і аварійні. 13 та 25 грудня 2024 року відбулися 12-та й 13-та масовані атаки відповідно, які зумовили чергове повернення графіків погодинних відімкнень, що діяли майже до кінця 2024 року. Відключення для людей у грудні тривали загалом 36% годин місяця.

Тривалість планових відімкнень світла у 2024 році. Джерело: DiXi Group

Навіть 15 березня, за два дні до публікації статті «Подробиць», від російської атаки постраждали енергетичні обʼєкти в Одеській і Дніпропетровській областях, частина жителів залишилася без світла. Якщо відімкнення не зачепили авторів «рейтингу» — це не означає, що їх не було.

Проблема №3: вибіркове цитування

Ми передивилися цитати 13 експертів із рейтингу «Подробиць». І до тлумачення майже кожної є питання: десь анонімні автори тієї статті проігнорували обставини, за яких робили прогнози, а десь не процитували оптимістичний або нейтральний прогноз, озвучений експертом у тій же відповіді.

Покажемо це вибіркове цитування на прикладі п’яти експертів зі статті «Подробиць».

«Подробиці» наводять таку цитату Олександра Харченка, директора Центру досліджень енергетики, за 2 вересня 2024 року:

«Та всеукраїнський блекаут все ще можливий. Після цієї атаки зрозуміло, що статися він може тільки з однієї причини. Про яку чудово обізнаний ворог. Національний блекаут — це каскадна аварія, коли практично всі споживачі країни відключені, єдина енергосистема розпалась на окремі частини, і люди чекають повернення електроенергії кілька днів».

Насправді автори «Подробиць» не до кінця зрозуміли, що мав на увазі Харченко у колонці для «Економічної правди». Одна з його ключових думок — аналіз тактик росіян, які вони використовують для знищення української енергосистеми. Зокрема, він писав, що росіяни завдають ударів по відкритих розподільчих пристроях на підстанціях. Це критичне обладнання, яке передає електроенергію від енергоблоків споживачам, і його знищення може спричинити масштабні перебої в електропостачанні.

За словами Олександра Харченка, ця тактика — типова для росіян. Тож якщо вони її застосують, може трапитися блекаут. Водночас Харченко не казав, що це обов’язково станеться, й не вказував терміни. До того ж у серпні 2024 року росіяни дійсно масовано атакували українські енергооб’єкти, що і було підставою Харченку висловити таку думку на початку вересня.

У жовтні в інтерв’ю експерт казав, що українці можуть зіштовхнутися з відімкненнями, але все залежить від погодних умов, російських атак і того, наскільки вони будуть успішними. Але теж не називав точних показників і періодів. Тобто за «прогноз» видане пояснення того, як діють росіяни, й чим це загрожує.

Ось цитата Вікторії Войціцької, директорки з адвокації в енергетичному секторі Міжнародного центру Української перемоги, за 13 червня 2024 року:

«Якщо будуть продовжуватися такі масові атаки, які ми бачили протягом березня, квітня, травня і на початку червня, якщо у нас буде брак протиповітряної оборони, ПРО і РЕБів, бо у нас все одно не вистачає для того, щоб закрити всі об’єкти, ми можемо опинитися в ситуації, коли електроенергія у нас буде чотири-п’ять годин на добу в кращому випадку».

Вікторія Войціцька справді в інтерв’ю «НВ» повідомила, що на українців могли очікувати обмеження електроенергії. Проте до цього вона сказала, що на обмеження впливають різні чинники: «Тут настільки велика вилка “від” і “до”... Вона настільки величезна і залежить від багатьох факторів, починаючи від того, що ми не можемо спрогнозувати на 100%, яка буде стратегія ворога щодо нищення нашої енергосистеми».

Щобільше, вона казала про відімкнення у контексті масованих атак станом на червень і не стверджувала, що вони обов’язково будуть узимку. Хоча далі в інтерв’ю Войціцька все ж порадила людям готуватися до зими 2024—2025, але її теза радше стосувалася підготовки до найгіршого сценарію, а не категоричних тверджень про неминучий колапс, як це намагаються зобразити невідомі автори у статті на сайті «Подробиць».

Ось як у статті цитують Сергія Коваленка, генерального директора Yasno, за 28 червня 2024 року:

«Українці можуть бути 12 годин без світла взимку: похмурий прогноз від Yasno. За оцінкою генерального директора Yasno Сергія Коваленка, за його базовим прогнозом, українці можуть бути 12 годин без світла взимку, за кращим — по 5—6 годин».

Під час написання цього матеріалу ми помітили, що «Подробиці» видалили зі свого сайту цитату Сергія Коваленка. Однак оригінальна версія збереглася в архіві. Там можна побачити, що журналісти «Подробиць» не просто проігнорували першоджерело та послалися на передрук, а й об’єднали його цитати з двох різних інтерв’ю. 12 червня 2024 року Сергій Коваленко у відповідь на запитання журналіста Forbes Ukraine про відімкнення електроенергії сказав, що варто подивитися на ситуацію у розрізі трьох сезонів: літа, осені та зими. Ситуація взимку, за його словами, залежить від обсягів імпорту електроенергії, ремонту атомних блоків і погоди. Станом на червень прогноз про 5—6 годин на добу з електроенергією здавався йому цілком реалістичним. Попри це Коваленко сказав, що ситуація може покращитися: «Але я думаю, що може бути краще. Тут залежить від того, скільки ми відновимо, тому по прогнозу на зиму я вважаю наступні речі правильними: треба готуватися, виходячи з того, що буде 5—6 годин світла на день. Але наприкінці серпня треба оновити прогноз, тому що ми будемо розуміти, скільки у нас наявної генерації всередині, й тоді можна математично зробити будь-який прорахунок».

Наприкінці червня у коментарі Delo.ua він сказав, що українці взимку можуть бути по 12 годин без світла, але знову повторив, що ситуація може бути кращою, якщо енергетики відновлять усе, що заплановано, а температура буде сприятливою. «Подробиці» не врахували цього та висвітлили лише найгірший прогноз, тоді як експерт озвучив і більш позитивний, який зрештою справдився.

Цитата Володимира Кудрицького, ексголови правління «Укренерго» за 12 вересня 2024 року:

«Може бути графік “чотири через чотири”, може бути “чотири через шість”. Це залежить від того, наскільки довгим буде період сильних холодів».

У інтервʼю «Економічній правді» Кудрицького попросили дати прогноз щодо ситуації зі світлом взимку. «Подробиці» ж процитували лише одну тезу й не згадали інший фрагмент інтервʼю, який створює важливий контекст: «Мій прогноз серединний. У теплі періоди, коли температура буде вище нуля, ми зможемо обійтися без відімкнень, якщо не станеться якихось подій на об’єктах генерації на 1000 чи 2000 мегаватів. Якщо буде холодний період, наприклад, середньодобова температура — мінус 10, то я не бачу, чим можна покрити дефіцит».

Порівняйте з вирваною цитатою у статті на «Подробицях».

Ще Кудрицький в інтервʼю сказав: «Якщо обстріли будуть такі, які ми бачили раніше, апокаліпсису не буде. Узимку час від часу будуть обмеження електропостачання, але системи тепло- та водопостачання там, де вони централізовані, будуть працювати».

Отже, «Подробиці» вибірково використали лише його припущення щодо можливого графіка відімкнень, не вказавши важливий контекст. Ба більше, навіть у використаній «Подробицями» цитаті Кудрицький не дає категоричних прогнозів, а лише описує можливі варіанти розвитку ситуації.

Ось що казав, за версією статті «Подробиць», Володимир Омельченко, директор енергопрограм Центру Разумкова, 22 серпня 2024 року:

«Без планових відключень ніяк не обійтися. У середньому, гадаю, будуть застосовуватися одна-дві черги. Одна черга — це 4 години, дві — 8 годин. Але в якісь дні буде менше, в якісь — більше. Наприклад, у вихідні, якщо буде не дуже холодно, 0…–3, наприклад, то, можливо, взагалі не буде відключень. Але в холодні дні та в пікові години, гадаю, будуть вводитися і три черги, як мінімум».

Закиди від авторів статті на «Подробицях» на тему того, що прогнози Омельченка коливаються від «узагалі не буде відімкнень» до «відімкнення будуть по 16 годин», не виглядають обґрунтованими. Точно спрогнозувати ситуацію зі світлом було неможливо через низку зовнішніх факторів, на які українські енергетики мали обмежений вплив або взагалі його не мали.

Очевидно, що ризики складної зими справді існували (масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури, регулярні російські обстріли, можливі морози взимку), але Омельченко й не стверджував, що тривалі відімкнення стануть неминучими.

До того ж Омельченко сказав у цьому інтервʼю: «Я сподіваюся, що ми зможемо отримати до осінньо-зимового періоду і під час його проходження достатньо обладнання для того, щоб відремонтувати 3 ГВт теплової генерації та гідроенергетики. Це важливо. Якщо ця мета буде досягнута, тоді ми набагато легше пройдемо осінньо-зимовий період». Так і сталося — за 2024 рік відновили 4 ГВт генерації, що зокрема допомогло пройти зимовий період набагато легше, ніж очікувалося.

Як тоді читати прогнози

Попереду нас чекають «прогнози» про літо: чи призведе тепер не холод, а спека до масових відімкнень, чи планує Росія нові удари по енергетиці? Тож важливо не впадати в крайнощі, такі як «усе завершиться за 2—3 тижні», «пропало все» та «не існує надійних прогнозів та експертів».

Головна порада — читати далі гучних заголовків і перекручених цитат. Коли бачите прогноз:

• шукайте першоджерело: медіа чи блогери не завжди коректно переказують експерта і можуть зловживати клікбейтом;
• дивіться контекст: коли зробили прогноз, на яку перспективу, яка інформація була доступна на момент коментаря;
• враховуйте, що спікер може пропонувати кілька сценаріїв: оптимістичний, нейтральний, песимістичний тощо;
• bsp;     не треба очікувати, що прогноз справдиться на 100%: обставини можуть різко змінитися, експерт може помилятися;
• нездійснений прогноз необов’язково означає, що перед вами псевдоексперт. Треба зважувати всі чинники: досвід, посаду експерта, чи він фахово коментує лише енергетику, чи всі теми підряд — від війни до економіки, чи поширював раніше фейки й чи визнавав помилки;
• часом те, що подається чи критикується як прогноз — є просто розмірковуванням і описом одного з можливих сценаріїв від промовця, а не гороскопом на тиждень зі стовідсотковим влучанням. Це запрошення читача думати й аналізувати, пояснення причин, тенденцій і ймовірностей, а не магічне передбачення.

Прогнозуємо, що ці поради знадобляться аудиторії не лише в новинах про відімкнення світла.