Українська зброя vs українська бюрократія: хто переможе?

Американська військова допомога не вічна. Не так давно у нас була можливість відчути наслідки, що буде, коли вона закінчиться.

Донедавна 30% зброї Сили оборони України отримували з Євросоюзу, 30% – з США, і ще 40% Україна виробляла самостійно. А по окремих категоріях озброєння військова допомога від США займала від 30% до 100%. Серед американських поставок досі є позиції, які не зможуть замінити європейські союзники.

Щоб бути готовими до різних сценаріїв у майбутньому, в тому числі до припинення допомоги від США, Україна має два найбільш очевидні шляхи, про що не так давно писав у своїй статті "Смертельний хаос. Що відбувається з оборонними закупівлями на тлі зупинки допомоги від США" Роман Романюк.

Перший шлях – домовлятися про екстрене збільшення допомоги з Європи. Але навіть за наявності грошей у ЄС, усе впирається у фізичну наявність зброї на складах та можливості країн швидко наростити виробництво. Другий шлях – це збільшити власне виробництво зброї та ефективно її закуповувати. Поки військова допомога від союзників триває, у нас є ще один безцінний ресурс — це час на створення власної української зброї.

А що в цей час Верховна Рада? Парламент продовжує мислити довоєними категоріями, вперто і послідовно ігноруючи ситуацію, в яку загнаний український оборонно-промисловий комплекс. На четвертому році повномасштабного вторгнення досі не прийняті і не врегульовані життєво необхідні питання, такі як скасування потрійних штрафів за одне порушення або закриття інформації про місцезнаходження оборонних виробництв.

Словом, Верховна Рада поводить себе так, ніби у нас є "запасні" виробники озброєння, та й, схоже, "запасна" країна.

Потрійні штрафи

Після початку широкомасштабного вторгнення росії держава зробила хороший внесок в пришвидшення військових інновацій і їх застосування на лінії бойового зіткнення. Зокрема, сьогодні в Україні найшвидший у світі допуск нової зброї до реального застосування у бойових умовах, замість років тепер це може займати лише кілька місяців.

Але залишається ще багато бюрократії, а також дискримінація українських виробників у порівнянні з іноземними — у нас же, в Україні. Така дискримінація вже почала давати про себе знати, а найближчим часом взагалі може мати катастрофічні наслідки. Українські компанії поступово переносять виробництва за кордон, і справа тут не тільки у безпекових ризиках, а в першу чергу — в абсурдній бюрократії і перешкодах, які були введені в законодавство задовго до широкомасштабної війни. І досі залишаються незміненими.

В тому числі у вигляді надмірних потрійних штрафів за один вид порушення. Лише за перший місяць таких штрафів набігає 13%, що втричі більше, ніж прибуток за весь рік. Це просто неадекватно, враховуючи що ці самі державні замовники обмежують дохідності по контрактах.

Потрійний штраф і його неадекватні розміри для виробників ОПК був однією з проблем, яку не раз озвучували виробники озброєння під час засідань нашої робочої групи по інвестиціях в ОПК. Для того, щоб виправити ситуацію, Парламентська спецкомісія напрацювала пакет законопроєктів. Це зміни до Цивільного кодексу (законопроєкт №12258), який знаходиться на розгляді Верховної Ради, та зміни до Бюджетного кодексу, який потрібно розробити і ухвалити найближчим часом.

Задача всіх цих законодавчих змін — урегулювати бардак з штафами і з трьох штрафів за одне порушення лишити один штраф. Такий, який буде найбільш ефективний та стимулюючий.

Штраф за користування коштами, якими ніхто не користується

Змінами до Цивільного кодексу (законопроєкт №12258) ми пропонуємо скасувати один з трьох штрафів — санкції за користування авансовими коштами, який за результатами місяця може становити до 3%.

Такий тип санкції є абсурдним з точки зору економічного сенсу, оскільки, по-перше, це, по суті, дублюючий штраф. По-друге, він стягуються з виробників за "користування" коштами, якими виробник не може користуватись, адже не перебувають у його розпорядженні. Гроші знаходяться на казначейському рахунку держави і можуть бути використані виключно за її дозволом – наприклад, на закупівлю обладнання чи матеріалів.

Якщо з незалежних від виробника причин відбувається затримка поставки комплектуючих, і він затримав поставку товара, він змушений сплачувати значні штрафи за гроші, які пролежали на рахунках держави.

Іноземці ж ці ризики закладають у вартість, адже їх прибутковість ніхто не обмежує.

Ще два місяці тому, на засіданні Комітету з питань правової політики, під стенограму ми погодили, що до другого читання в законопроєкт №12258 будуть внесені обмеження. Нові норми будуть діяти лише для майбутніх контрактів.

Крім того, ніхто не скасовує кримінальної відповідальності за невиконання контракту та санкції за інші порушення. Закон стосується лише тих виробників, які виконають контракт, але із затримкою.

Тому, сподіваюся, що вже найближчим часом парламент його розгляне і ухвалить.

Один за всіх та всі за одного

Неймовірно, але навіть таке різнорідне і високонкурентне середовище, як виробники озброєння — об'єдналися в питаннях зменшення бюрократичного тягаря, зокрема і заміни потрійних штрафів до єдиного.

Законопроєкти вимагають ухвалити усі асоціації ОПК: Ліга оборонних підприємств, ФРУ Дефенс, NAUDI, Український кластер подвійних технологій а це більше 500 виробників озброєння, Оборонний альянс України. На підтримку законопроєкту виступило також Міністерство стратегічних галузей промисловості, зокрема, міністр Герман Сметанін, що високо оцінили українські виробники.

Втім, чомусь для окремих народних депутатів більш "авторитетною" є думка не людей, які щодня виробляють озброєння для нашого фронту, а фейсбучних "експертів-з-усіх-питань". Через це ухвалення критично важливого законопроєкту затримується вже на кілька місяців.

Ми маємо вже зараз не боятися розкручувати гайки та спрощувати умови роботи українських виробників ОПК. І перестати врешті-решт дискримінувати власних виробників озброєння у порівнянні з іноземними.

Сподіваюсь, це підтримають всі керівники фракцій українського парламенту — Давид Арахамія та фракція "Слуга народу", Олександра Устінова та фракція "Голос", наші колеги з Батьківщини та Юлія Тимошенко, колеги з "Європейської Солідарності" та Артур Герасимов з Іриною Геращенко, депутатська група "За майбутнє" на чолі з Тарасом Батенком, депутатська група "Довіра" й Олег Кулініч, а також Дмитро Разумков з групою депутатів, які вже не раз підтримували важливі для оборонного сектору рішення. Бо у нас немає "запасних" зброярів і немає "запасної" країни.

Сьогодні власний оборонно-промисловий комплекс — це наше рятувальне коло та найкраща гарантія безпеки. Контроль за роботою виробників з боку держави потрібен. Водночас, якщо система штрафів руйнує і банкрутує виробництва – це не контроль, а стратегія цілеспрямованого знищення галузі, що залишить нашу країну повністю беззахисною.

Хочемо бути впевненими в своїй стійкості та обороноздатності? Маємо діяти вже!

Джерело: "Інтерфакс-Україна"