Дані, а не здогадки: як автоматизація допомагає в управлінні освітою

Якість управлінських рішень, зокрема й в освіті, безпосередньо залежить від якості інформації, на якій вони ґрунтуються. І тут ідеться не тільки про рішення, які ухвалює МОН, а й про рішення батьків щодо вибору школи, або учителів і керівників шкіл — стосовно стратегії класу чи всього закладу освіти задля підвищення академічної успішності учнів. На всіх рівнях достовірність, повнота й своєчасність даних — це основа ефективного управління. Ключовою умовою для цього є єдиний цифровий освітній простір, який, зокрема, має включати:

• єдину уніфіковану базу даних учнів із демографічними характеристиками, необхідними для аналізу тенденцій і розроблення освітніх політик, спрямованих на подолання нерівності;
• єдину базу результатів навчання учнів після кожного етапу освіти (ЗНО після початкової, середньої та старшої школи);
• портал обміну даними між закладами освіти, що зберігає освітню «історію» кожного учня;
• потужне шкільне програмне забезпечення, здатне не лише підтримувати шкільні бази даних, а й генерувати аналітичні звіти, необхідні для керівництва школою, а також автоматично інтегрувати дані шкіл до національної системи.

Завдання щодо створення такої системи є надзвичайно амбітним, але такий підхід забезпечить системне управління освітою, що базується на даних, а не на хаотичних припущеннях. Принаймні саме так працює освітня система в Британії.

Передача демографічних даних про учнів під час так званого шкільного перепису тут відбувається безпосередньо від школи до міністерства без агрегування, тобто передаються первинні персональні дані кожної дитини. За таких умов будь-який новий запит на державному рівні може бути отриманий шляхом трансформації вже зібраних первинних даних, а не черговим циклом бюрократії.

Експорт даних зі шкільної системи до національної бази даних та їх відповідне оновлення відбувається тричі на рік у чітко встановлені терміни (зазвичай це конкретні дати в жовтні, січні й травні). Ці дати є обов’язковими для всіх державних закладів освіти, тож жоден учень не губиться, якщо в момент перепису переходить між школами. Під час формування файлу з даними для перепису національна цифрова система вимагає, щоб у профілі кожного учня в електронній системі були дані за повним переліком показників. А також проводить низку автоматичних перевірок, зокрема на узгодженість даних між школами. Якщо виникають неузгоджені дані та помилки, школі дається час на їх виправлення, після чого вони перевантажуються повторно за лічені хвилини.

Дані національної бази відкриті для працівників школи в обсязі, що відповідає їхнім професійним повноваженням. Коли новий учень вступає до школи, його профіль заповнюється не лише на основі аплікаційної форми від батьків. Завдяки доступу до національної системи школа наповнює профіль учня інформацією про академічні досягнення на попередньому етапі навчання (наприклад, результати незалежного тестування з молодшої школи), необхідні, зокрема, для визначення, в якій групі за складністю має навчатись учень. Адже в британській школі є диференціація учнів за їхніми здібностями та досягненнями на попередніх щаблях освітнього шляху. Водночас додавання даних відбувається без ручної обробки, автоматичним завантаженням стандартизованих файлів.

На додачу завдяки державному порталу School-to-School нова школа може запитати в попередньої інші необхідні дані з демографічними ознаками учня: статуси (наприклад, статус дитини з малозабезпеченої сім’ї, дитини з ООП, статус різних форм опіки тощо), контактні дані батьків і дитини, статистику відвідування школи, оцінки, поведінку та іншу інформацію. Такі файли завантажуються автоматично після отримання, що забезпечує повноту освітньої «історії» учня. Окремо від попередніх файлів завантажуються дані, пов’язані з безпекою та захистом дитини, що є строго конфіденційними: історії насильства, включно з домашнім насильством, поведінкові проблеми, діагнози, збережена інформація про надану в попередній школі (школах) допомогу та розроблені плани роботи з дитиною, судові рішення чи перелік осіб, які мають обмеження стосовно спілкування з дитиною, тощо. Ці дані доповнюють профіль учня, але доступ до них обмежений, адже безпека персональних даних тут — на найвищому рівні. Відповідно, коли учень вибуває зі школи, на вимогу школи-реципієнта шкільне програмне забезпечення генерує файли з історією, що слідує за дитиною.

Завдяки єдиному цифровому простору британське Міністерство освіти (Department for Education) оперативно отримує первинну інформацію про кожного учня, що в поєднанні з академічними результатами та соціально-економічними показниками дає змогу бачити реальну картину в освіті як у статиці, так і в динаміці. Це дає можливість уряду обґрунтовано розробляти заходи для покращення результативних показників демографічних груп учнів, шкіл, розвитку регіонів, заохочувати й розвивати освітній персонал такий і там, де це особливо необхідно, ефективніше розподіляючи державні ресурси. Однак на цьому процес не закінчується й зібрана аналітика не залишається таємницею для обраних. Національна система є не лише реципієнтом даних, а й постачальником узагальнених аналітичних показників для управління на рівні школи.

Так автоматично через інтеграцію національної системи з програмним забезпеченням навчальних закладів школам стають доступні середні показники академічної успішності учнів з однаковими стартовими показниками (незалежне тестування на попередній ланці навчання), що надалі використовуються для розрахунку цільових показників: індивідуальних для кожного учня та агрегованих цільових для вчителів, керівників шкіл і місцевих управлінь освіти. Це дає можливість розробляти індивідуальний підхід до кожного учня, формувати управлінські стратегії на рівні класу або школи, а також оцінювати ефективність роботи закладу освіти, його підрозділів або загальну якість освіти в громаді.

Національна база даних у Британії є почасти доступною для громадськості. Для цього на урядовому сайті є відкритий аналітичний портал, який дає змогу всім охочим формувати гнучкі, індивідуалізовані звіти для аналізу освітніх тенденцій, забезпечуючи прозорість, підтримку управлінських рішень і відкриваючи нові можливості для незалежних наукових досліджень.

На окрему увагу заслуговує портал для порівняння шкіл, який використовують зазвичай батьки, коли обирають школу для своєї дитини. Для цього достатньо лише вказати свій поштовий індекс і прийнятну відстань. А далі вже обрати параметри для порівняння, включно з фінансуванням шкіл та академічним прогресом груп учнів, і система сконструює порівняльний звіт.

Чи можна побудувати таку систему в Україні? Протягом кількох останніх років у нашій країні впроваджується АІКОМ, який може стати добрим стартом для закладання підвалин саме такого цифрового освітнього простору. Цілком усвідомлюю, що результат такого проєкту проявиться не одразу, оскільки тенденцію мають підхопити й розробники шкільного програмного забезпечення, на що можуть піти роки. Втім, такий системний підхід може суттєво змінити управління освіти на всіх рівнях.