Депутати ховають свої статки просто у Верховній Раді. НАЗК б’є тривогу

Національне агентство з запобігання корупції сигналізує про небезпеку: нардепи хочуть позбавитися контролю над своїми статками та суттєво обмежити механізм моніторингу способу життя, який проводить НАЗК. Звісно, такий моніторинг застосовується не тільки до парламентарів, але саме в їхніх руках є всі можливості цей процес поламати.

Спроби зробити це відбувалися неодноразово, і ось зафіксована нова: причаїлася вона в законопроєкті про посилення інституційної спроможності Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). Правка депутатів Олександра Ткаченка («Слуга народу») та Антоніни Славицької (група «Відновлення України»), що була внесена перед першим та другим читанням, не має прямого стосунку до реформи АРМА. Але це не перший випадок, коли в проєкти на одну тематику намагаються проштовхнути норми геть з «іншої опери». 

Та сама правка 886 до законопроєкту щодо реформи АРМА, якою нардепи хочуть суттєво послабити моніторинг способу життя  

Нардепи пропонують внести такі обмеження щодо моніторингу способу життя:

1. Обмежити його лише періодом перебування особи, щодо якої він здійснюється, на посаді.
2. Моніторити виключно членів сім’ї суб’єкта декларування, а не всіх можливих пов’язаних з ним осіб.
3. Обмежити строк здійснення моніторингу трьома місяцями.

Профільний комітет з питань антикорупційної політики спочатку частково схвалив правку, але після того, як НАЗК випустило заяву щодо недопущення знищення механізму моніторингу, комітет зібрався знову та її відхилив.

Голова антикорупційного комітету Анастасія Радіна заявила, що ці норми суперечать євроінтеграційним зобов’язанням України. Про це, зокрема, йдеться у звіті Єврокомісії про виконання Україною «семи кроків» для відкриття переговорів про вступ до ЄС. Власне, саме обуренням європейських партнерів поки вдавалося зупиняти неодноразові спроби нардепів вийти з-під моніторингу. Самі парламентарі пояснюють таке своє бажання тим, що таких «драконівських» норм контролю над депутатами, чиновниками та їхніми сім’ями немає майже ніде у світі. І, попри попередні невдачі, вони знову і знову намагаються позбавитися цих «кайданів».

Окрім скандальної ініціативи Ткаченка-Славицької, перед другим читанням до законопроєкту про АРМА закралися також правки давніх опонентів електронного декларування в нинішньому вигляді Сергія Власенка та Юлії Тимошенко з «Батьківщини». Вони, зокрема, пропонують, аби під час перевірки декларацій НАЗК могло перевіряти лише ті об’єкти, які не були перевірені під час попередніх перевірок, та лише відомості про майно та доходи, набуті декларантом або членами його сім’ї за період перебування на посаді плюс один рік. Також нардепи хочуть звільнити від будь-якої відповідальності декларантів, якщо НАЗК не забезпечить автозаповнення декларації та інтеграцію з усіма реєстрами.

Усі ці правки також були відхилені комітетом, але їхнім авторам ніщо не заважає поставити їх на підтвердження безпосередньо під час розгляду законопроєкту. І голоси на це цілком можуть знайтися. Про те, що власний комфорт для нардепів пріоритетніший за можливі проблеми з міжнародною допомогою державі, свідчить, наприклад, вперте небажання парламентарів скасовувати сумнозвісні «правки Лозового», попри те, що це є однією з вимог Міжнародного валютного фонду. Утім, є один психологічний нюанс: якщо за скасування «правок Лозового» нардепи можуть просто не давати голоси, то за послаблення моніторингу та е-декларування все-таки доведеться голосувати та «світитися» в цьому непопулярному кроці особисто.

Сам законопроєкт про АРМА також є частиною міжнародних зобов’язань України за Ukraine Facility Plan. Ця реформа має бути завершена до кінця березня. Але є побоювання, що депутати, для яких питання спрощення моніторингу є принциповим, просто не дадуть голоси за законопроєкт в цілому. Розгляд реформи АРМА був запланований у порядку денному Верховної Ради на середу, 26 березня, але його буде перенесено.

Керівник Управління проведення моніторингу способу життя та контролю повноти заповнення декларацій НАЗК Дмитро Соколов в інтерв’ю «Главкому» пояснює, що не так з пропозиціями нардепів та до чого можуть призвести їхні намагання приховати свої фінанси та майно.

–  Прийняття цих правок стане потужним відкатом назад назавжди у питаннях фінансового контролю за статками публічних службовців, – запевняє Соколов. – Депутати фактично хочуть звузити повноваження НАЗК. Перше – це обмежити наші перевірки лише активами суб'єкта та членів його сім'ї. На сьогодні цивільна конфіскація досить активно розвивається і якраз дев'ять з десяти наших моніторингів стосуються активів, які набуваються третіми особами. Це може бути мати, тато, дідусь, бабуся, тітка, водій, навіть друг дитинства, які набувають об’єкти за дорученням суб'єкта декларування.

Тобто активи ховаються від декларацій, аби не виникало зайвих питань, і не оформлюються навіть на членів сім'ї, якими за законом «Про запобігання корупції» є дружина, діти або особи, які спільно проживають з суб’єктом. Краще записати активи на тітку десь в Хмельницькій області, що вже ускладнює для нас їхнє виявлення. Такі об’єкти можна виявити лише через користування ними особою – ми намагаємося перевіряти такі факти і доводимо, що об’єкт набувався третьою особою номінально, за дорученням суб'єкта. Але при цьому саме суб’єкт де-факто має право розпорядження цим об'єктом та є головним вигодонабувачем від нього. Він може обирати цю квартиру, робити в ній ремонт, здавати в оренду, а та ж тітка взагалі не розуміє, що це за квартира та де вона розташована.

Наразі, згідно з чинною редакцією закону, моніторинг дозволяє нам досліджувати активи інших осіб, пов'язаних з суб'єктом декларування, але цією правкою депутати хочуть звузити це коло. А враховуючи, що левова частка нашого моніторингу не стосується осіб, які зазначені в декларації, цей механізм фактично хочуть нівелювати.

«При призначенні на держслужбу можна буде показувати мільйон доларів і не пояснювати, де він взявся»

Народні депутати, особливо ті, хто не збирається надовго затримуватися у Верховній Раді, часто нарікають, що пильна увага різних перевіряльників та правоохоронних органів буде переслідувати їх ледь не до кінця життя. Чому, дійсно, не обмежити ці перевірки терміном перебування на посаді, як прописано в цій правці?

Обмеження термінів, які підпадають під перевірку НАЗК, лише терміном перебуванням особи на посаді, по суті, є в чомусь і порушенням прав самого декларанта. Припустімо, що така норма діє. Ми перевіряємо якусь особу та питаємо її, де та як вона набула цю квартиру. Вона відповідає, що продала щось у 1996 році і на ці кошти її купила. А ми просто не зможемо цього перевірити, тому що законодавець нас обмежив. Якщо суб’єкт був в бізнесі, потім став посадовцем, то ми не зможемо дивитись той «бізнес-період». Так само ми не зможемо досліджувати, що раніше було з членами його родини.

А якщо ми цього не зможемо дослідити, це дасть можливість суб'єктам при призначенні на державну службу одразу робити собі так звану «нульову декларацію» – показувати мільйон доларів та не пояснювати, де він його взяв. А це – додатковий корупційний ризик. Але це стосується тільки нашої перевірки, бо є ще спецперевірки.

Після того, як людина піде з посади, вона у будь-якому разі випадає з поля зору НАЗК?

Це спірне питання. Якщо пам'ятаєте, був такий керівник внутрішньої безпеки СБУ Андрій Наумов, його спіймали в Сербії у машині, наповненій готівкою та алмазами. Він на той час вже не перебував на посаді, але ним все одно займалися і правоохоронні органи, і НАЗК так само. Ми доводили, що за пів року з моменту звільнення він не міг назбирати стільки коштів, аби купити собі ці алмази, а його дружина не могла купити BMW.

Наші аргументи були такі: Наумов пішов зі служби от з такими статками і за ці пів року у нього просто не було таких захмарних законних доходів, які були оподатковані і так далі. У судовій практиці є навіть рішення Вищого антикорупційного суду, коли посадовець звільнився з посади і за якийсь проміжок часу поклав значну суму коштів на рахунок. Суд дійшов висновку, що він не міг ці кошти заробити за той проміжок часу, коли не був посадовцем. Тобто логічно припустити, що він їх отримав, ще перебуваючи на посаді.

Але ж навіть якщо ця правка буде прийнята, питання щодо захмарних статків правоохоронці завжди можуть поставити.

Так, але видається, що відбувається атака саме на повноваження НАЗК. Згідно з 290 статтею Цивільно-процесуального кодексу, що стосується цивільної конфіскації, ДБР та НАБУ теж можуть збирати цю інформацію, але депутати чомусь хочуть обмежити саме моніторинг способу життя, який веде НАЗК. Хоча за останні півтора року цей новий інститут довів свою ефективність. За нашими матеріалами вже є багато судових рішень на конфіскацію активів на близько 30 млн грн. Загалом сума виявлених нами необґрунтованих активів та незаконного збагачення становить понад 1,5 млрд грн.

Наразі наша робота стала ще ефективнішою, бо ми маємо співпрацю з АРМА – вони нам допомагають знаходити активи за кордоном. Наприклад, у начальника територіального центру МВС в Дніпропетровській області виявили п’ять квартир в Грузії. Тобто ми в рамках моніторингу знайшли інформацію, яка свідчила про те, що таке майно може бути саме в Грузії, цілеспрямовано робили цей запит і нам підтвердили цю інформацію. Наразі за нашими матеріалами ДБР здійснюється досудове розслідування.

«Активи одеського воєнкома Борисова в Іспанії ми перевіряли близько десяти місяців»

Депутати пропонують обмежити строк здійснення НАЗК моніторингу способу життя трьома місяцями. Чому цього буде замало?

Повна перевірка декларації у нас стосується конкретного періоду – наприклад, за якийсь рік. Якщо ми проводимо моніторинг способу життя, то дивимося ширше – на всі роки декларування, як між собою поєднані всі ці активи… Повна перевірка триває 120 днів з можливістю продовжити її на 60 днів – тобто загалом 180. А цей термін пропонують скоротити вдвічі. Але ми маємо справу з ланцюгами зв'язків і аби їх розплутати, нам треба більше часу.

Коли ми навіть робимо базові запити, маємо справу з банківською таємницею, на це йде місяць-півтора. Потім ці тисячі сторінок транзакцій ще треба проаналізувати. Звісно, після того, як ти їх аналізуєш, виникають додаткові питання і потрібно направити додаткові запити. Ми це робимо в письмовому вигляді, відповідно є 10 робочих днів на відповідь, є якийсь зазор часу на пошту, доставку… Суб'єкти моніторингу інколи самі просять трошки більше часу, аби зібрати всі документи, бо великий період аналізується.

Ще більше терміни затримуються, коли ми шукаємо активи за кордоном, бо під час широкомасштабного вторгнення велика кількість грошей «переїхала» за межі країни. Наприклад, стосовно одеського воєнкома Борисова та перевірки його активів в Іспанії ми працювали близько десяти місяців. Було дуже широке коло осіб, через яких Борисов, як він сам пояснював, отримував ці кошти. Найбільшу частину він позичив, зокрема, у людини 1936 року народження, яка за дивним збігом обставин померла, і ми не змогли у неї про це спитати. Причому перед тим, як померти, ця людина позичила Борисову всі кошти, що заробила за життя. І всі ці версії треба перевіряти.

Тобто якщо термін перевірки зменшать до трьох місяців, фактично ви нічого не встигнете зробити, окрім як розіслати запити?

Так, ми зможемо щось попередньо спитати, подивитися на це, максимум щось встигнути проаналізувати – і все. Чому зараз відносно багато рішень про цивільну конфіскацію і поданих прокурорами позовів? Тому що вони від нас отримують якісні матеріали. Якщо ми будемо намагатись їх підготувати за три місяці, то надамо прокурору матеріал, який йому ще доведеться певний час самому доопрацьовувати. Не думаю, що це буде сильно мотивувати прокурорів щось робити у цих напрямках. Виходить, що ми, маючи неповну картину, будемо просто спамити ці органи неякісними висновками.

Правки щодо електронного декларування, які пропонує нардеп Сергій Власенко, передбачають, зокрема, що якщо НАЗК не може забезпечити автоматизоване завантаження відомостей до форми декларації чи в реєстрах знаходяться якісь розбіжності, то суб’єкт декларування звільняється від відповідальності. Це ж ніби логічна вимога чи НАЗК заздалегідь визнає, шо воно багато чого гарантувати не може?

З власного досвіду можу сказати, що якість наших реєстрів, якщо ви самі з ними стикались, є не дуже доброю. Багато інформації в них є або нерелевантною, або застарілою. Але у тій мірі, у якій НАЗК має автоматизований доступ до всіх цих реєстрів, ми цю можливість реалізували. При цьому намагаємося забезпечити максимально можливий комфорт при заповненні декларацій, створюючи допоміжні інструменти.

НАЗК робило певні законодавчі ініціативи щодо спрощення декларування: зараз вже непотрібно декларувати всі рахунки з величезними цифрами, достатньо лише зазначити установу банку, де розміщені ці активи. І ми надсилали листа на Верховну Раду, де зазначали, що готові винести на громадське обговорення якісь певні строки проведення моніторингу способу життя, аби зберегти баланс між дотриманням прав самих суб'єктів і ефективністю цього механізму. Але це робиться шляхом змін до порядку проведення моніторингу, для цього не потрібно проводити зміни до закону.

На які поступки ви вже зараз йдете особам, яких моніторите? Наприклад, якщо бачите, що вони з якихось об’єктивних причин не встигають вчасно надати документи, закриваєте на це очі?

Дійсно, бувають ситуації, коли самі суб'єкти фінансового моніторингу або їхні адвокати звертаються з проханням продовжити строки надання інформації. Вони це обґрунтовують тим, що запитується інформація за великий період часу або, наприклад, щодо майна інших близьких осіб, з якими суб'єкт зв'язався, але вони не готові надати ці дані. У таких ситуаціях з метою всебічно об'єктивного проведення моніторингу ми на цю інформацію очікуємо і у нас немає якихось санкцій щодо несвоєчасного її надання. Такої практики взагалі не було.

Коли депутати пропонують дії, які напряму зачеплять повноваження НАЗК, вони з вами якось консультуються?

Коли з’явилися нинішні правки, ми отримали відповідний лист від Верховної Ради, тобто сама їхня поява раптовою не була. Ці правки і стосовно моніторингу, і стосовно декларуванню комітет надавав нам для висловлення нашої позиції. Всі їх ми пропонували відхилити з відповідним обґрунтуванням.

Якщо ці правки все ж приймуть, нам треба буде думати, як це виправити, бо це перетворить роботу НАЗК фактично у формальну процедуру. Ми подивимось на суб'єкт моніторингу, осіб в декларації – і все. Але ж сенс приховування майна полягає якраз в тому, щоб оформлювати його на третіх осіб. Хоча навіть якщо цього разу правки, зашиті в законопроєкт про АРМА, не проголосують, думаю, періодично ці питання в парламенті знову будуть виникати.

Павло Вуєць, «Главком»