Як німці з досвідом роботи в Росії розширюють контакти з Україною

Ці люди зберігали проросійську позицію після анексії Криму, а дехто й після повномасштабного вторгнення. Хто вони? LIGA.net пояснює.

Ця публікація базується на відкритих джерелах та експертних оцінках і висвітлює питання суспільного інтересу. Статтю написано у співпраці з аналітиками німецької організації Policy Network Analytics.

Шанувальник Росії з Rödl & Partner

У березні 2022 року російські війська наблизилися до Києва, Харкова та Миколаєва, підійшли до Запорізької АЕС. Маріуполь був в облозі без світла, води та опалення. На той момент Росія випустила по Україні вже 480 ракет, понад мільйон людей залишили Україну, понад 2000 цивільних загинули.

Того ж місяця керівник російського відділення юридичної компанії Rödl & Partner у Москві Андреас Кнауль звертався до німецького бізнесу із закликом не тікати з імперії Путіна, пише онлайн-портал Münchner Merkur.

"Застерігаю від надмірного дотримання комплаєнсу і надмірного виконання вимог [санкцій], – сказав Андреас Кнауль під час онлайн-конференції. – Багато хто стверджує, що вони (німецькі компанії, – ред.) більше не можуть говорити з Росією. Це, звичайно, дурниці".

Юрист, який працював у Росії з 1990-х та бачив численні кризи, радив німецьким бізнесменам передати свої російські активи довіреним особам, пише видання.

Андреас Кнауль зацікавився Росією ще 1980 року, пише Moskauer Deutsche Zeitung. Тоді він прийняв запрошення ленінградських комсомольців зустріти разом Новий рік.

Під час роботи в Росії Андреас Кнауль неодноразово висловлював чітку проросійську та антисанкційну позицію. Він казав, наприклад, що екстериторіальні санкції, накладені США на російські підприємства, є шкідливими для міжнародної торгівлі та бізнес-відносин. Він стверджував, що санкції завдають більше шкоди, ніж користі, викликають додаткові юридичні перевірки та операційні труднощі для компаній, які займаються міжнародною торгівлею з Росією.

У жовтні 2014 року Андреас Кнауль брав участь у конференції "Ліберальні цінності та консервативний тренд у європейській політиці та суспільстві". Він робив доповідь на підтримку вільної торгівлі, а після неї відповідав на питання. Коли його спитали про санкції, то закликав, навпаки, до більшої співпраці між країнами: "Не треба ізолювати Росію. Навпаки, потрібно з розпростертими обіймами її прийняти".

У журналі "100 питань і відповідей про бізнес в Росії" Російсько-Німецької зовнішньо-торгової палати за 2019/2020 роки він писав наступне щодо газопроводу Nord Stream 2: "Європа потребує енергії, ключове слово Nord Stream 2. З іншого боку, Росія залежить від європейських технологій. Це був би симбіоз обмінних відносин уздовж осі Лісабон-Владивосток".

Нагадаємо, що на час цих заяв у Росії на петербурзькому "П’ятому каналі" вже лунало про "танки до Варшави за добу", проводилися військові навчання на кордоні з країнами Балтії.

Восени 2018 року у своїй доповіді на тему "Особлива економічна зона в Калінінградській області. Правові питання ведення бізнесу німецькими компаніями" Андреас Кнауль зазначав: "Привабливість Калінінграда полягає також в особливому економічному режимі, податкових перевагах (перші п'ять — шість років роботи зарубіжні компанії не платять податків), спеціальних митних умовах — усе це сприяє залученню великих і довгострокових інвестицій".

Тоді ж CNN повідомляло про супутникові фото, які свідчать, що Росія суттєво оновлює свої військові об'єкти у регіоні, посилюючи стратегічний форпост біля кордонів НАТО у тому числі ракетами, здатними нести ядерні боєголовки.

На стіні кабінету Андреаса Кнауля в Москві висіла велика карта колишнього Радянського Союзу, пише Moskauer Deutsche Zeitung. Вона супроводжує його майже 40 років.

Німецьке галузеве видання JUVE.de писало, що в березні 2022 року протягом одинадцяти днів місяця всі великі міжнародні юридичні фірми оголосили, що закриють свої офіси в Москві та Санкт-Петербурзі через напад Росії на Україну, ніхто не хотів бути останнім. Але в Rödl заявили, що залишаються.

Але у серпні 2022 Андреас Кнауль таки повернувся з Москви у Берлін. Щоб вже за пів року очолити… український напрямок у німецькій юридичній фірмі Luther.

Фахівець з українських питань?

Людина, яка роками — навіть після окупації Криму та повномасштабного вторгнення — працювала в Росії та критикувала санкції проти Росії, очолила український напрямок в німецькій юридичній компанії.

• Чи є в такої людини комерційні або особисті інтереси в Україні?

• Як вона вирішує потенційні конфлікти інтересів під час роботи над проєктами, пов'язаними з Україною, враховуючи її попередній досвід роботи з російськими проєктами?

• І чи розкриває пан Кнауль інформацію про свою минулу співпрацю в російських проєктах своїм українським колегам, партнерам та підлеглим?

Редакція LIGA.net відправила ці три питання Андреасу Кнаулю на корпоративну пошту, на що отримала таку відповідь: "Я спираюся на свій досвід керівництва юридичною фірмою CMS RRH у Києві у 2006-2009 роках. Крім того, влітку 2006 року я відвідував заняття з української мови в Українському католицькому університеті – УКУ – у Львові. Щобільше, ви знайдете мій особистий професійний досвід — повністю прозорий — на LinkedIn. Приймаючи клієнтів, Luther покладається на систему процедур "знай свого клієнта" (KYC), засновану на дотриманні вимог, і ретельну перевірку конфлікту інтересів".

Справді, на сторінці німецького юриста у соцмережі є ця інформація. Але тут також варто додати контекст. У 2022 році як британські, так і американські депутати звинувачували згадану юридичну компанію СMS у роботі в інтересах російських державних структур на тлі вторгнення в Україну.

Український досвід пана Кнауля не обмежується згаданими моментами. У 2024 році він встиг прочитати лекцію "Правові засади здійснення підприємницької діяльності в Україні" на Ukraine Special: Reconstruction та побувати на Business Breakfast Ukraine – IHK Erfurt.

А торік у складі делегації Німецько-української торгової палати він відвідав Львівську обласну державну адміністрацію та зустрічався з мером Києва Віталієм Кличком.

І нашим, і вашим

Андреас Кнауль — далеко не єдиний німець, який однаково добре знається на російському та українському питаннях. Наприклад, Райнер Ведде та Ольга Гартунг-Афіфі водночас входять як у правління Німецько-російського об’єднання юристів, так і у правління Німецько-українського об’єднанні юристів.

Партнер тієї самої німецької юридичної компанії CMS, про яку згадували вище, Томас Хейдеманн 25 років пропрацював у Росії, а тепер очолює український напрямок компанії. Водночас він продовжує працювати з російськими клієнтами також. Як говориться на сайті компанії, його "практика обмежується консультуванням з питань санкційного права та підтримки виходу його клієнтів з Росії".

А ось ще один приклад — експерт у газовій галузі консалтингової компанії McKinsey, на ім'я Ніко Раабе. Як писало незалежне розслідувальне видання Correctiv, він просував інтереси "Газпрому" в Німеччині. А у жовтні 2022 року Ніко Раабе з'явився на Конференції G7 з відновлення України в Берліні. На фото в у Linkedin він разом із керуючим партнером McKinsey в Україні та членом Ради директорів Київської школи економіки Олександром Кравченком.

LIGA.net також зверталася до пана Ніко Раабе як на корпоративну пошту, так і через LinkedIn із питаннями щодо можливого конфлікту інтересів кілька тижнів тому, але відповіді так і не отримала.

Отже, історія Андреаса Кнауля не унікальна. Іноземці, які тривалий час працювали в Росії, тепер готуються відновлювати Україну, активно налагоджують контакти з українськими лідерами думок: експертами та політиками.

"Іноземці часто стають об’єктами інтересу з боку російських спецслужб"

Чи може бути, що іноземці з російським бекграундом свідомо чи несвідомо сприятимуть російським інтересам в Україні? Чи не будуть вони відтворювати російські корупційні практики? Та чи можуть такі іноземні експерти мати контакти з російськими спецслужбами?

Про це ми запитали двох експертів, які професійно досліджують російський вплив у Європі. Ми надали обом експертам інформацію про героїв цього тексту та всі посилання на першоджерела та отримали такі відповіді.

"Іноземці, які працюють у Росії, часто стають об’єктами інтересу з боку російських спецслужб, бо вони можуть впливати на приватні та публічні дискусії відносно Росії та її поведінки на міжнародній арені. Чим більше іноземні бізнесмени зайняті в публічній сфері, тим вище шанси, що їх діяльність приносить політичну вигоду владі тих країн, у яких вони працюють", – говорить у коментарі LIGA.net гостьовий професор Центрально-Європейського університету (Відень) Антон Шеховцов.

Співавтор книги "Північний потік: як Німеччина платить за війну Путіна" Штеффен Добберт також зазначає для LIGA.net: "Ключем до такого проєкту, як "Північний потік", була стратегічна корупція. Вона містила більше, ніж просто грошові виплати окремим особам; вона була спрямована на асоціації, мережі Штазі, і була частиною сучасної війни з трьома цілями: зробити Німеччину залежною від російського газу, розділити ЄС і повторно колонізувати Україну".

За словами експерта, "такі люди, як Андреас Кнауль або Ніко Раабе, які продовжували вести бізнес, попри початок війни у 2014 році, працювали в проросійській мережі".

"Те, що такі люди зараз хочуть вести бізнес в Україні, – не тільки іронічно, але й непристойно. Юридичній фірмі Luther має бути соромно призначати Андреаса Кнауля керівником українського відділу", – резюмував Штеффен Добберт.