Єврокомісія закликає зробити запаси їжі та води на три дні: що відбувається

Європейська комісія радить громадянам мати запаси їжі та води щонайменше на 72 год. Війна, кібератаки та природні катаклізми роблять цю необхідність нагальною.

Єврокомісія представить 26 березня нову "Стратегію Союзу з підготовки до надзвичайних ситуацій", що описує можливі сценарії криз: війна, кібератаки, смертельні епідемії, кліматичні катастрофи.

Про це повідомляє Politico.

Цю стратегію представить виконавча віцепрезидентка Єврокомісії Роксана Мінцату. За словами посадовиці, головне послання документа – "лагодьте дах, поки світить сонце". Мінцату додала, що Єврокомісія хоче "допомогти громадянам… на рівні домогосподарств".

У проєкті стратегії вказано, що кожен громадянин повинен мати достатньо запасів їжі та інших необхідних речей, щоб бути самодостатнім щонайменше протягом 72 год. у разі кризи. Документ описує можливі сценарії криз: війна, кібератаки, смертельні епідемії, кліматичні катастрофи.

"У разі серйозних потрясінь перший період є найкритичнішим", – вказано в тексті проєкту стратегії.

План Євросоюзу з’являється у момент, коли континент переходить від однієї кризи до іншої.

"Жодна з основних криз останніх років не була ізольованою або короткочасною. Європа не може дозволити собі залишатися реактивною", – йдеться в документі.

Масштабний підхід ЄС до загроз

Відповідно до 17-сторінкового проєкту, стратегія має "створити безпечний та стійкий ЄС із необхідними можливостями для прогнозування та управління загрозами та небезпеками незалежно від їхньої природи чи походження".

Це передбачає надання рекомендацій країнам-членам щодо забезпечення запасів критично важливих ресурсів, кризового планування, доступності укриттів, забезпечення критичної інфраструктури як на землі, так і в космосі.

Через кілька тижнів після публікації першої в історії оборонної стратегії ЄС нова стратегія з підготовки до криз наголошує на нагальності зміцнення готовності в усіх сферах.

Військові загрози та кібератаки

Однією з головних загроз залишається війна. Стратегія не містить нових оборонних ініціатив, однак пропонує модель кризового управління, засновану на досвіді північних європейських країн. Там до процесу підготовки залучені всі – від громадян і бізнесу до урядів.

План ґрунтується на висновках доповіді експрезидента Фінляндії Саулі Нііністьо. Він запропонував шляхи покращення готовності ЄС до війни та цивільної оборони.

У проєкті документа також зазначено, що Європа має бути краще підготовлена до кібератак.

Видання звернуло увагу, що від моменту початку війни в Україні Росія значно активізувала свою діяльність у кіберпросторі, зокрема, атакуючи критичну інфраструктуру, таку як енергомережі. Сплеску кібератак особливо зазнав східний фланг Європи. Також регулярно атакують західні уряди, компанії та ключові інституції такі країни, як Китай, Іран та Північна Корея. У документі наголошується, що державні гібридні та кібератаки стали "постійною реальністю".

Одна з ключових пропозицій – створення "Європейської системи кібербезпеки", що має покращити виявлення загроз і ситуаційну обізнаність у Європі. Також пропонується розширити цифрове навчання, підтримку країн, які прагнуть приєднатися до ЄС, і тісніша співпраця з НАТО.

Роль бізнесу у підготовці до криз

Бізнес також має відігравати активну роль у підготовці до криз. Документ наголошує на необхідності обміну інформацією, участі у стратегічному прогнозуванні та тренінгах.

"ЄС має сприяти співпраці між державним і приватним секторами у стратегічних сферах, таких як кібербезпека", – зазначається у проєкті.

Природні катастрофи та запаси

Мінцату акцентувала, що підготовка стосується не лише загроз, створених людиною.

"Йдеться про те, як ми реагуємо на повені; ми бачили, що сталося в Іспанії", – сказала посадовиця, маючи на увазі "монстр-повінь", що 2024 року забрала сотні життів.

Багато людей просто не знають, як діяти під час природних катастроф.

"Усі ці типи криз вимагають базових навичок і розуміння того, що робити в першу чергу", – зазначила Мінцату.

Єврокомісія пропонує загальноєвропейську стратегію накопичення запасів, щоб забезпечити доступ до критично важливих ресурсів, зокрема для реагування на надзвичайні ситуації, охорони здоров’я, стратегічних матеріалів, енергетичного обладнання, а також можливо, їжі та води.

Буде посилена і медична підготовка: ЄС підготує резерви проти загроз громадському здоров’ю у межах нового Закону про критично важливі ліки.

Комісія також хоче посилити координацію кризового реагування, створивши "центр кризової координації", який доповнюватиме Центр реагування на надзвичайні ситуації, що вже існує.

Фінансування та законодавчі зміни

Єврокомісія планує переглянути фінансові механізми для реагування на кризи, щоб зробити їх гнучкішими та масштабованими. Також розглядається можливість нового законодавчого пакету, що встановлюватиме єдині стандарти та довгострокові цілі з підготовки до криз.

Готовність до криз та безпека будуть "інтегровані та закріплені" в європейських законах, політиках і програмах.

Серед 30 ключових заходів, які планується реалізувати впродовж двох років – моніторинг фейкових новин, оцінка рівня підготовленості фінансового сектору та включення теми підготовки до криз до шкільних програм вже цього року.

До слова, як припускає військовий історик і професор з Потсдамського університету Зенке Найтцель, Росія вже цієї осені може напасти на Литву.