Комітет гуманітарної та інформполітики підтримав звіт Нацради за 2024 рік

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував Верховній Раді розглянути звіт Національної ради з питань телебачення і радіомовлення та визнати задовільною роботу медійного регулятора. Таке рішення комітет прийняв на засіданні 26 березня.

Голова Нацради Ольга Герасим’юк, звітуючи про роботу регулятора, розказала, що у 2024 році було зареєстровано на 58% більше медіа ніж у 2023 році. І на сьогодні у реєстрі 346 медіа. Минулого року Нацрада провела 29 конкурсів, у результаті яких 50 суб’єктів отримали ліцензії. 72 частотні присвоєння були використані, з них  33 – телебачення, 39 – радіомовлення.

 Також голова Нацради звернула увагу на збільшення реєстрацій ОТТ. За її словами, у зоні особливої уваги суспільний мовник. «446 частотних присвоєнь закріплені ліцензіями. Ми робимо все можливо, щоб робота НСТУ розширилась», - сказала вона. Також Нацрада  працювала над протидією ворожій пропаганді, заборонено 27 сервісів агресора. Втім Ольга Герасим’юк звернула увагу, що є труднощі з обмеженням доступу, тому що телекомрегулятор позбавлений можливості вдаватись до засобів реагування у разі невиконання заборони. Вона відзначила появу органів співрегулювання, але при цьому звернула увагу на низьку зацікавленість медіа у роботі цих органів.

«Національна рада не лише застосовувала санкції, а й проводила роз’яснювальну роботу серед медійників щодо застосування закону «Про медіа», - сказала Ольга.

Ольга Герасим’юк підтримала ідея про можливість внести зміни до бюджету щодо виділення коштів на реєстр. Перший заступник голови Валентин Коваль зазначив, що регулятор подавав запити щодо виділення коштів на реєстр, однак вони не були затверджені. Зараз Нацрада має ще одного партнера щодо фінансування створення реєстру.

Щодо «Еспресо», 5-го каналу та Прямого заступник голови Олег Черниш зазначив, що Нацрада не може вплинути на господарчі стосунки ліцензіатів з Концерном РРТ. Член Нацради Максим Онопрієнко зазначив, що супутникове мовлення згаданих каналів моніторились на загальних засадах. Член Нацради Олександр  Бурмагін додав, що три канали відключив не «Зеонбуд», який є постачальником послуги, а Концерн РРТ. Тому, за його словами, у регулятора не має повноважень і  існує така колізія.

«У нас буде максимальне ліберальне ставлення у процедурі продовження ліцензій», - сказав Олександр.

Депутатка Євгенія Кравчук також «висловила шану» Нацраді і запитала про моніторинг платформи «Телеграм», який проводив регулятор і надіслав результати у СБУ.

«Ми робимо це з лютого 2022 року. Ми моніторимо російські ефірні телеканали та їхні сторінки у соцмережах. І все, що стосується пропагандиських матеріалів, ми їх опрацьовуємо, розшифровуємо і передаємо у відповідні органи», - сказав Максим Онопрієнко.

Минулого року Комітет визнав роботу Нацради задовільною. Члени регулятора доповідали депутатам про імплементацію закону про медіа, роботу з посилення українського мовлення на прикордонні України з Росією, зокрема на Чернігівщині.