Перемир'я на умовах Росії: що пишуть про переговори в Саудівській Аравії західні ЗМІ

На Заході вважають, що тимчасове припинення вогню може стати лише заохоченням для Росії продовжувати війну.

Під час переговорів у Саудівській Аравіївдалося досягти домовленостей щодо припинення вогню.

Як пишуть західні медіа, вони значною мірою вигідні Росії та не передбачають істотних поступок з її боку.

Медіа називають таку поблажливість президента Дональда Трампа до російського диктатора Володимира Путіна лише заохоченням РФ продовжувати війну.

Що пишуть західні медіа про ймовірне перемир’я між Україною та Росією – дізнавався ТСН.ua

Кремль затягує переговори

Останні заяви російських чиновників щодо переговорів у Саудівській Аравії свідчать про те, що Кремль намагається затягувати переговори щодо війни якомога довше.

Видання The Telegraph цитуючи заяви учасників зустрічі називає їхню мову "процедурним болотом", а не дипломатичним проривом.

Медіа нагадало, що, за інформацією видання Moscow Times, Росія на переговорах вимагала повного контролю над чотирма областями України: Донецькою, Луганською, Запорізькою та Херсонською.

Автор статті вважає, що росіяни переконані у тому, що Трамп змусить українців поступитися землею в тих регіонах, якими вони ще володіють, або "вони затягнуть переговори якомога довше в надії заволодіти ними силою".

The Telegraph підкреслює, що умови на полі бою та прогрес за столом переговорів безпосередньо пов’язані.

"Поки Путін думає, що може отримати більше від першого, він буде тягнути з другим", – зауважив автор статті.

Він додав, завдання російської делегації полягало в тому, щоб не дратувати американців прямим "ні", а коли їм не вистачає терпіння, переконати їх, що Україна, а не Росія, викликає затримку. А самі переговори, як і бойові дії, можуть затягнутися на тижні.

Угода, яка вигідна РФ

Видання The Times зазначає, що домовленість про припинення вогню в Чорному морі, досягнута за посередництва США під час переговорів у Саудівській Аравії, значною мірою вигідна Кремлю й не передбачає істотних поступок з боку Росії.

Старший директор Євразійського центру Атлантичної ради та колишній посол США в Україні Джон Едвард Гербст заявив, що таке поблажливе ставлення тільки заохочує Володимира Путіна продовжувати війну. У коментарі Atlantic Council він зазначив, що така угода була б корисним, але не головним кроком.

Гербст наголосив, що в Чорному морі не було серйозної активності впродовж майже двох років, відколи українські морські безпілотники витіснили Чорноморський флот Росії з Криму до східної частини Чорного моря.

Як вважають західні оглядачі, умови угоди сприяють російському експорту, а атаки РФ на українські порти залишаються поза нею.

"Жодних обмежень на удари з боку Росії не передбачено", — заявив радник президента України Сергій Лещенко.

Заборона атак на енергооб’єкти може захистити Україну від блекаутів, проте вона позбавить її важелів тиску на економіку РФ.

Серед здобутків Кремля також може опинитися зняття частини обмежень проти російських банків, зокрема повернення до платіжної системи SWIFT, яка була відключена з 2022 року.

Джон Гербст вважає що зняття великих санкцій стане стимулом для російської економіки, яка похитнулася, що полегшить Путіну продовження війни, яку він відмовляється припинити.

Деніел Фрід, науковий співробітник Weiser Family в Атлантичній раді та колишній посол США в Польщі, зазначає, що через зняття санкцій США "ризикують провалитися в кролячу нору" послаблюючи тиск на Росію".

The Times наголошує, що наразі не існує жодних ознак, що Росія справді прагне миру. Кремль продовжує наступальні дії на сході України, а речник у Кремлі заявляють, що припинення бойових дій найближчим часом не варто очікувати.

Медіа підкреслює: поки США демонструють готовність до компромісу, Росія не робить жодних кроків у відповідь і використовує ситуацію для просування власних інтересів.

Список бажань Путіна

У статті The Guardian йдеться, що мораторій на атаки в Чорному морі пов’язаний із послабленням санкцій – головною вимогою Кремля.

Україна вже виступила проти, але США, йдучи на поступки, не отримали від РФ нічого натомість.

Медіа зауважує, що Путін хоче зняття санкцій на сільгосппродукцію та банки, однак це стане першим відступом Заходу. Також це означатиме що Москва домагатиметься подвійної ціни за припинення війни проти України.

Німецький дослідник Яніс Клюге зауважив, що Росія подає свої вимоги як "поступки", а потім вимагає ще більшого – пом’якшення санкцій.

Клюге зазначає, що Кремль хоче аби Україна більше не атакувала російські військові кораблі, натомість РФ могла інспектувати українські кораблі

The Guardian підкреслює, що домовленість щодо Чорного моря показує зміну дипломатії навколо України та залишає Європу ізольованою щодо стримування Росії.

Журналісти видання зауважують, якщо угода, яка нікого не влаштовує, провалиться, то тоді постане питання чи можуть США виступити посередником у конфлікті.

Як Трамп послабив позиції України на переговорах

Видання Politico й своїй статті зазначає, що Дональд Трамп, позиціонуючи себе як нейтрального посередника у спробі завершити війну між Україною та Росією, практично підсилив позицію Кремля, застосовуючи тиск на слабшу сторону.

Ще під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті Трамп заявив, що Україна "не має карт", визнаючи стратегічну вразливість Києва на тлі війни на виснаження.

Серед основних кроків, які свідчать про те, що Трамп послаблює позицію України є такі:

стала телефонна розмова з Володимиром Путіним, яка відбулася одразу після вступу на посаду;
закриті двосторонні переговори США та Росії без участі України у Саудівській Аравії;
пряма мова про територіальні поступки України;
угода про корисні копалини, які знак "вдячності за допомогу";
тиск на Київ: призупинення американської допомоги та обміну розвідданими;
виключення гарантій безпеки для України та відмова від підтримки членства в НАТО;
згорнуто ініціативи щодо розслідування злочинів Росії.

Телефонна розмова стала завершенням дипломатичної ізоляції Кремля, яка тривала від початку 2022 року, переговори забрали важелі впливу України в обмін на мир.

Зокрема, Трамп публічно заявляв, що обговорюється майбутнє регіонів, включаючи Запорізьку АЕС, і запропонував, щоб після війни її могли контролювати США. Також він відкрито підтримав вимогу Путіна щодо проведення в Україні дострокових виборів, попри воєнний стан, який унеможливлює їхнє проведення відповідно до українського законодавства.

Також, після останньої розмови з Путіним, адміністрація Трампа вийшла з міжнародної ініціативи, яка займалася документуванням злочинів керівництва РФ, зокрема самого Путіна.

Зокрема, американський лідер відкинув моральну підтримку України, взявши за основу російські наративи про "провокацію НАТО".

Експосол США в НАТО Іво Даалдер вважає це небезпечним: Путін і Трамп можуть нав’язати Україні угоду, ігноруючи її інтереси. Без американських гарантій чи зброї Зеленський може відхилити такий "мир" і продовжити війну з підтримкою Європи.

Важке рішення щодо України

Президентові США доведеться ухвалити важке рішення, якщо він хоче закінчити війну, пише Bloomberg.

Видання зауважує, що досягнуті домовленості після триденних переговорів у Саудівській Аравії про скасування санкцій РФ ставлять під загрозу плани США щодо швидкого укладання більш масштабної мирної угоди.

Джерела видання повідомляють, що Москва навмисно затягує переговори, щоб витиснути з США ще більше поступок. Трамп, пов'язавши відносини з Росією з питаннями Ірану та Китаю, лише посилив вплив Путіна. Тепер йому доведеться зробити вибір між посиленням тиску на Росію та ще більшими поступками Путіну.

Як повідомляє Bloomberg, після того, як на цих переговорах Росія вимагала зняти частину санкцій, незабаром вона вимагатиме, щоб майбутні угоди включали аналогічні гарантії конкретних вигод, а не просто невизначені взаємні поступки.

Своєю чергою у Європі сподіваються, що Трамп зрештою зрозуміє, що Путін неадекватний і вводить його в оману, запевняючи, що хоче миру. Проте президент США так сильно хоче швидко закінчити війну в Україні, що важко прогнозувати, яке рішення він ухвалить зрештою.