Саме час для маленької переможної війни

Сьогодні профільний комітет американського сенату заслухав керівників розвідорганів (царицю розвідки, директора ЦРУ, директора РУМО, директора ФБР і директора АНБ).

Формальний привід - Тулсі Габбард представила доповідь-прогноз про основні загрози американській безпеці. Цю доповідь уже злегка потоптали, може іншим разом більше деталей дам, бо є цікаве.

Що цікаво з оперативного.

1 Сенатор-республіканець від Канзасу Джеральд Моран поставив запитання директору РУМО генерал-лейтенанту Джефрі Крузу (розвідоргани Пентагону, DIA) і директору ЦРУ Джону Реткліффу щодо перспектив на фронті в Україні до кінця року. Роспропаганда вже спробувала зробити з цієї відповіді перемогу, перекрутивши суть. А суть така.

На думку військової розвідки США, і Росія, і Україна до кінця року зберігатимуть здатність вести бойові дії. Обвалу фронту не відбудеться. Росія володіє більшими можливостями і ресурсами для ведення війни, може воювати довше, проте наступного року обидві сторони зазнаватимуть значних труднощів - і в плані військового виробництва, і в плані поповнення армії.

Директор ЦРУ, погодившись в оцінці, що жодного краху не буде, додав ліричний момент: український опір і українську армію роками недооцінювали, українці продовжуватимуть битися навіть голими руками, якщо їх не влаштує результат переговорів про мир.

Сенатор уточнив, а що буде, якщо дозволити Росії досягти максимальних цілей (на полі бою та/або в переговорах)? Суть відповіді Реткліффа: цього не станеться, Трамп над цим працює.

Тобто, попри всю поточну політичну кон'юнктуру, розвідспільнота говорить: умов для військової капітуляції України зараз немає і до кінця року не передбачається.

Що не може ігноруватися під час переговорів.

А якщо зробити поправку на іноземну допомогу, про що поки промовчали, то переваги РФ можуть бути компенсовані.

2 Другий момент - це скандал із "чатом ОСББ" імені Волтца. Опоненти адміністрації Трампа неабияк попустували, перевозивши Габбард, Редкліффа і Пателя обличчями по столу. Особливо дісталося Габбард, яку розпізнали як явну слабку ланку.

Її кілька разів заганяли в кут простими запитаннями, на кшталт: ви постили в сигналі зі свого приватного чи зі службового телефону? Вона ухилилася від відповіді, пославшись на розслідування Ради нацбезпеки. Фішка в тому, що будь-який варіант - потенційний зальот. Якщо на службовому телефоні ГОлови розвідувального співтовариства несанкціонований месенджер - це клініка і формальне порушення. Якщо приватний телефон у службовому приміщенні, де його бути не повинно (а слідство це встановить) - це може бути ще гірше.

Парадокс у тому, що до творця "чату ОСББ" Волтца за фактом може виявитися найменше формальних питань. Сенатори наразі визначили головну жертву - шефа Пентагону Піта Хегсета, який запостив у чат подробиці атаки на Ємен.

Габбард і Реткліфф звивалися, як вужі на сковорідці, бо обманювати комітет - підсудна справа. Мудріший Реткліфф одразу сказав, що нічого не пам'ятає, але секретної інформації не постив.

У підсумку вони почали відстоювати формулу: якщо особисто вони нічого такого не писали в чат - то, з точки зору розвідорганів, у чаті не було інформації з обмеженим доступом, а оскільки постив глава Пентагону, на нього поширюються правила Пентагону. А в Пентагоні саме глава Пентагону вирішує, що секретно, а що - ні.

По суті, історія зводиться до того: чи зняв Хегсет грифи з інформації до її публікації в чаті? Якщо ні - є привід його наздоганяти. А ось якщо зроблять вигляд, що так - то ще цікавіше. І сенатори на це звернули увагу: якщо там не було нічого секретного, а давайте це все опублікуємо, ось класно буде! Від чого у сидячих за столом генералів із РУМО і АНБ почали сіпатися оченята.

Оскільки більшість у конгресі та контроль над слідчими органами у республіканців, формально жодних наслідків може і не бути. Але шоу буде першокласне. Саме час для маленької переможної війни.

Джерело