Саудівське болото: як відбувається гра в переговори за новими правилами

Ер-Ріяд. Переговори. Перемир'я тощо.

У мережі вже багато написано, висловлено цілу низку оцінок і прогнозів подальшої тактики Путіна (затягувати, тиснути на фронті, домагатися обвалу України). Через що вважаю зайвим щось аналізувати. Відповідно до духу часу ділитимуся виключно антинауковими конспірологічними версіями. Усі збіги випадкові.

1. Правилом хорошого тону при оцінці якогось тристороннього процесу є вивчення першоджерел із трьох країн. Це дає змогу виділити головне для кожної зі сторін, а також зафіксувати фігури умовчання.

2. До оприлюднення офіційних позицій за підсумками консультацій у Саудівській Аравії Росія превентивно звинуватила Україну в зриві публікації спільної російсько-американської заяви. За формою виглядає як нісенітниця (бо до чого Україна до двосторонньої заяви?). Причина в тому, що говорили про різне і не домовилися.

3. Який порядок денний обіцяли до зустрічі? Безпечне судноплавство в Чорному морі, виключення ударів по енергетиці, повернення полонених, а також цивільних і дітей. Це те, що збиралася обговорювати українська сторона. Але при цьому Трамп окремо підсвітив питання територій.

4. Хто поїхав на переговори? З боку України — міністр оборони Умеров і заступник голови ОП Паліса. Обидва за посадою компетентні говорити про військово-політичну і військову ситуацію (або в один клік отримати потрібні відомості) і ухвалювати технічні рішення, обговорювати питання припинення вогню. Плюс Умеров має досвід у діалозі щодо повернення полонених. Тобто, українська делегація повністю відповідала заявленому порядку денному.

Росію представляли сенатор-дипломат Григорій Карасін (75 років) і радник голови ФСБ, генерал-полковник Сергій Беседа (70 років).

Це яскраві представники "клубу злих дідусів", яким доручено вести діалог зі США. Впадає в око невідповідність типажів з боку США і РФ, я про це вже писав.

Ушаков — Лавров фізіологічно і ментально нескінченно далекі від Волтца — Рубіо. Так само як і Карасін з Беседою від їхніх візаві — Майкла Антона (держдеп) і Ендрю Піка (рада нацбезпеки, помічник Волтца в Сенаті).

Антон — "консервативний есеїст", генератор ідей, фахівець зі стратегічних комунікацій. Гіпотеза в тому, що його завдання — огранувати якесь політичне рішення в правильну форму.

Пік зараз має ширший мандат, але органічно він — фахівець із Близького Сходу, Ірану, рік служив в Афганістані як радник командувача американського угруповання.

Карасін — відомий яструб із МЗС, переведений на почесну пенсію в сенатори. Йому триста років не цікаві ніякі зернові угоди в якомусь там Чорному морі. Зате він може малювати разом з американцями маркером по глобусу.

Бесіда є, скажімо так, фахівцем із внутрішньополітичної ситуації в Україні. Він знає розклад, володіє інформацією про активи, може зі знанням справи обговорювати тему дестабілізації України. Власне, він і мав забезпечити цю дестабілізацію у 2022 р. Але провалився.

З ними обома в принципі марно говорити про якісь припинення вогню. Вони не мають жодного стосунку до фронту. А ось про території та політичний курс України як елементи врегулювання — цілком.

Важливо "За всяку ціну": РФ вимагає у США повністю віддати території чотирьох областей України, — ЗМІ

5. Що ми бачимо за підсумком? Сторони заявили, що домовилися за порядком денним, який їхала обговорювати українська сторона. Крім конкретики щодо повернення вкрадених людей.

Росіяни й американці говорили про контроль над територіями. Карасін за підсумком заявив, що було цікаво, але не домовилися. Він публічно зафіксував розбіжність позицій. Тобто, запропонований Кремлем формат розділу України американці не прийняли через чітку позицію українського суспільства і влади, що базується на стійкості Сил оборони.

Щоб переговори не виглядали безрезультатними, американці отримали підґрунтя для пресрелізів у вигляді судноплавства (яке і так є), продовольства (якому і так ніхто не заважав) і механізмів збереження енергетики (які ще належить виробити).

Росія отримала скасування санкцій і зниження витрат (страхування, обслуговування в портах) для структур, задіяних у постачанні продовольства і добрив. Санкції — це одна з вузлових тем, Карасін її може постійно обговорювати.

Раджу зайти на сайт Кремля і почитати: там є деталі, як мають запрацювати пункти про безпечне судноплавство — тільки після скасування санкцій.

6. Виглядає так, що українська сторона взагалі могла б не їхати. А поїхала тільки заради теми повернення людей. Бо інше явно було погоджено заздалегідь і могло бути підтверджено дистанційно.

Характер заяв вказує, що каменем спотикання як була, так залишається тема контролю над окупованими Росією територіями України. РФ не хоче безумовного припинення вогню без фіксації територіальних захоплень.

Оскільки російські вимоги завідомо неприйнятні, Москва зараз закидатиме переговорний процес різними дрібницями, щоб її не можна було звинуватити в зриві. А за кожен наступний раунд вимагатиме практичних поступок (у сфері скасування санкцій, наприклад).

Паралельно Москва активно готує ґрунт для звинувачення України у зриві переговорів. Сьогодні чергову заяву зробив ще один "злий дідусь" — генерал ФСБ і за сумісництвом сенатор Володимир Джабаров. Суть лобова: якщо Київ не примусять виконати російські забаганки, "Україна зриватиме переговори". Прозоріше нікуди.

Важливо Кравець, шеф-кухар, стратег: хто є сірим кардиналом від США на перемовинах в Саудівськiй Аравії

7. Загальний підсумок — домовилися домовлятися. Замість принципового спільного рішення процес починає розпадатися на струмочки, кожна з ліній вимагатиме часу на втілення.

Оскільки США проявили своє вразливе місце — таймінг — росіяни форматуватимуть процес під себе, керуючи не стільки порядком денним, скільки таймінгом, виторговуючи поступки. Пєсков недарма заявив, що зустріч на вищому рівні поки що не обговорюється. Курс на затягування не приховують...

8. Ціла низка експертів сходиться на думці, що Путін таки збирається увійти у весняно-осінню воєнну кампанію, розраховуючи за її підсумками обвалити Україну або як мінімум захопити ще щось важливе. Причому сподівається це зробити без хвилі примусової мобілізації, тільки за рахунок найманців (через збільшення виплат і залучення вразливих категорій — зеків, підозрюваних, боржників тощо).

За поточного характеру військових дій такий підхід виглядає свідомо тупиковим. Проллється багато російської крові за деяку кількість руїн і вбитої землі.

Єдина змінна, яку РФ може істотно наростити — це удари по цивільному населенню, щоб знизити стійкість військ і запустити бродіння за допомогою звинувачень української влади в тому, що Росія продовжує вбивати наших людей нібито через непоступливість Києва.

Друга змінна — це західна допомога. З нею також боротимуться через звинувачення України у зриві миру.

Власне, дві позиції за підсумками — не дати звинуватити Україну в торпедуванні мирного процесу (я це наживо спостерігав у ТКГ у 2020/21 рр.) і всебічно посилювати фронт, щоб Путін остаточно забуксував.

Трамп може спробувати форсувати до 100 днів каденції, але без тиску на Росію результату не буде. Пряник РФ сьогодні отримала. Подивимося, чи дістануть батіг.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Капітуляція під маскою перемир'я: чому війна в Україні не закінчиться на умовах Росії