РФ збільшила імпорт верстатів із Китаю для військового виробництва: як працює схема, — ГУР

Протягом 2024 року Російська Федерація збільшила імпорт китайського обладнання для потреб оборонної промисловості. Збільшення поставок пов'язане з посиленням міжнародних санкцій, що обмежують доступ до західних технологій. Про це повідомила 26 березня пресслужба Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України.

За даними ГУР, для російських оборонних підприємств надійшло 37 одиниць іноземного обладнання. Серед них — китайські верстати, придбані у 2023-2024 роках. Їх використовують на таких стратегічно важливих підприємствах, як концерн "Алмаз-Антей", що виробляє системи протиповітряної оборони, і "Уралвагонзавод", який є найбільшим у Росії виробником танків і бронетехніки.

У відомстві зазначають, що російська військова промисловість залишається залежною від високоточного устаткування з числовим програмним управлінням (ЧПУ), виробленого за кордоном. Після посилення санкцій 2024 року постачання верстатів із західних країн стало ускладненим, що призвело до збільшення імпорту з Китаю.

Схема поставок і специфіка обладнання

За інформацією української розвідки, розрахунки за китайське обладнання здійснюються через "Банк ВТБ" і його філію в Шанхаї. Причому всі платежі проводяться в китайських юанях.

Прикметно, що більша частина китайських верстатів оснащується системами ЧПУ німецького та японського виробництва, такими як Siemens, Heidenhain і Fanuc. Причина полягає в тому, що російські фахівці мають значний досвід роботи саме з цими платформами, і більшість програмного забезпечення для проєктування деталей адаптовано під них.

Крім китайських верстатів, "Уралвагонзавод" і "Алмаз-Антей" продовжують використовувати обладнання, закуплене до початку повномасштабного вторгнення в Україну. До цього списку входять верстати виробництва Emco (Австрія), Grindex (Сербія), Hermle (Німеччина), Tos Celakovice (Чехія) та інших виробників.

ГУР також зазначає, що в Росії триває підготовка нових фахівців для роботи з цими системами, що свідчить про небажання або нездатність російських підприємств перейти на альтернативні платформи.

Раніше повідомлялося, що експорт озброєнь із Росії за підсумками 2021-2024 років скоротився на 92%, знизившись із 14,6 мільярда доларів 2021 року до всього 1 мільярда 2024 року.