Від Трампа до клімату: завдання Мерца у зовнішній політиці

«Весь світ у ці дні дивиться на Німеччину. У Європейському Союзі та у світі у нас є завдання, яке виходить далеко за межі кордонів нашої країни і стосується не тільки добробуту нашого народу», – заявив нещодавно у Бундестазі лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), виправдовуючи величезні нові борги Німеччини, які були схвалені Бундестагом. На його думку, вони необхідні для того, щоб впоратися з актуальними викликами, особливо у сфері безпеки та зовнішньої політики. DW про основні з них.

Трансатлантичні відносини за Трампа

Фрідріх Мерц є затятим прихильником трансатлантичної співпраці. Протягом десяти років він був головою позапартійної організації «Атлантичний міст», яка опікується зміцненням американсько-німецьких відносин. Але з початком другого президентського терміну Дональда Трампа віра Мерца у тісне партнерство США і Німеччини серйозно похитнулася.

«Я шокований Дональдом Трампом», – сказав Мерц після того, як президент США сказав, що Україна винна у війні, яку веде проти неї РФ. Мерц прийшов у жах і після того, як Трамп і віцепрезидент Венс публічно принизили президента України Володимира Зеленського в Білому домі під час його візиту до Вашингтона для підписання угоди про ресурси.

В очах Трампа Німеччина має погану репутацію ще з часів канцлерки ХДС Ангели Меркель (Angela Merkel), не в останню чергу через доброзичливу міграційну політику Меркель, яку Трамп ненавидів. Незважаючи на те, що Мерц неодноразово дистанціювався від політичного курсу Меркель, особиста зустріч між ним і Трампом буде непростою.

Війна РФ проти України та роль ФРН

Зусилля Дональда Трампа зі встановлення миру в Україні зробили з європейців простих глядачів. Трамп веде переговори безпосередньо з президентом Росії Володимиром Путіним. І навіть президент України Володимир Зеленський не може прямо вплинути на переговори. Якщо буде досягнута мирна угода, яка призведе до того, що Україні будуть продиктовані умови миру, німцям та іншим європейцям у ЄС, імовірно, дістанеться тільки роль тих, хто забезпечуватиме їхнє дотримання.

Ймовірний майбутній канцлер ФРН Фрідріх Мерц уже наполягає на додатковому пакеті допомоги Україні на суму щонайменше три мільярди євро. За рахунок ухваленого закону про «боргове гальмо» це не має стати проблемою. Але якщо замість США тепер допомогу Україні повинна буде надавати Європа, то Німеччині доведеться виділяти на ці цілі набагато більші суми.

Крім того, спірним залишається і питання про постачання Україні крилатих ракет великої дальності Taurus, за що виступає Мерц. Соціал-демократи і канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) завжди відкидали цю ідею. Яке рішення ухвалить майбутня правляча коаліція з консервативного блоку ХДС/ХСС і соціал-демократів і як реагуватиме СДПН як молодший партнер по коаліції, невідомо.

Співпраця в ЄС у сфері оборони

Оскільки Мерц сумнівається у тому, що США за Трампа, як і раніше, будуть прихильні зобов'язанням у рамках НАТО, він заявив відразу після перемоги ХДС на виборах, що його «абсолютним пріоритетом» є досягнення незалежності європейців від США якнайшвидше. Тим часом Бундестаг підтримав Мерца у тому, щоб надати Бундесверу стільки фінансування, скільки буде потрібно.

Лідер ХДС також прагне тісної співпраці між європейцями у сфері оборони. Він хоче обговорити з європейськими ядерними державами Францією і Великобританією питання про те, чи зможе Німеччина і Європа загалом розраховувати на їхній ядерний захист у разі потреби, і якщо так, то яким чином. Це буде непросто. Обидві держави навряд чи захочуть просто так поділитися своїми запасами ядерної зброї.

Усередині ЄС також є питання щодо розширення військового співробітництва. А прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і зовсім підтримує хороші контакти з Володимиром Путіним і відмовляється допомагати Україні.

Роль ФРН усередині Європейського Союзу

Фрідріх Мерц звинуватив чинний уряд на чолі з канцлером СДПН Олафом Шольцом у тому, що він пустив на самоплив співпрацю з країнами ЄС. Насамперед, постраждали відносини з найближчими партнерами Францією та Польщею. Мерц хоче це змінити. Але це буде не так просто.

Президент Франції Еммануель Макрон вирішує внутрішньополітичні проблеми. У Польщі після кількох років правління правої націоналістичної партії ПіС знову дружній до ЄС уряд на чолі з колишнім президентом Ради ЄС Дональдом Туском.

Проте наразі у Берліна немає тісних зв'язків ні з Парижем, ні з Варшавою. І з іншими країнами ЄС не спостерігається колишнього підйому у відносинах. Всюди міцніють праві популісти і європейська інтеграція більше не є само собою зрозумілим явищем.

Торгівельна політика

Трамп погрожує запровадити імпортні мита на європейські товари. Іноді він відкладає ці наміри, іноді погрози лунають знову. Європа не знає, що буде далі. Не викликає сумнівів лише те, що часи для трансатлантичної торгівлі стають дедалі важчими. А Німеччину, як країну-експортерку, це торкнеться особливо сильно, враховуючи, що німецька економіка вже два роки перебуває у рецесії.

ЄС несе відповідальність за трансатлантичні торгівельні відносини, Німеччина не може діяти тут наодинці і, найімовірніше, буде в Брюсселі наполягати на тому, щоб торгівельна суперечка не переросла у торгівельну війну, в якій програють усі.

Відносини з Китаєм

Як вихід із торгівельного конфлікту з Трампом деякі політики у Берліні та Брюсселі хочуть знову зосередитися на бізнесі з Китаєм. Але справи для німецьких експортерів йдуть уже не так добре, як раніше. Німецькі автомобілі, які раніше користувалися великим попитом у Китаї, тепер продаються там повільно.

Сам Китай пропонує недорогі електромобілі й успішно продає їх у ЄС. Євросоюз, зі свого боку, зараз ізолює свій ринок від китайських електромобілів. І тут Німеччина, як країна орієнтована на експорт, має докласти зусиль, щоб ринкові обмеження в торгівлі з Китаєм не зайшли надто далеко.

Ще однією проблемою буде те, що Дональд Трамп спробує привернути європейців на свій бік у відносинах із конкуруючим Китаєм. З іншого боку, це дає європейцям важелі впливу на Трампа.

Конфлікт на Близькому Сході

Федеральний уряд Німеччини має особливу позицію щодо Близького Сходу і перебуває в особливо складному становищі: з історичних причин, пов'язаних зі злочинами, скоєними за часів націонал-соціалізму, – убивствами мільйонів євреїв, – безпека та існування держави Ізраїль є особливо важливими для кожного уряду Німеччини. З іншого боку, німецькі політики неодноразово критикували жорсткі дії Ізраїлю у Секторі Гази як непропорційні, вжиті після атаки терористичної організації ХАМАС на Ізраїль.

Федеральний уряд також перебуває у скрутному становищі через ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) на арешт прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу за підозрою у воєнних злочинах у Секторі Гази. Німеччина підтримує МКС і фактично має затримати Нетаньяху, якщо він відвідає ФРН. Однак Фрідріх Мерц підтвердив, що під час його перебування на посаді канцлера цього не станеться за жодних обставин.

Захист клімату

Зелені, які все ще перебувають у складі правлячої коаліції Шольца, домоглися того, щоб на захист клімату в Німеччині було виділено значно більше грошей і щоб до 2045 року мету досягти кліматичної нейтральності було включено в Основний закон.

Але на глобальному рівні справи йдуть інакше: Дональд Трамп вивів свою країну з усіх міжнародних угод щодо захисту клімату одразу після свого вступу на посаду, і за ним пішли і великі американські компанії. Інвестори, такі як Blackrock і J.P. Morgan та Goldman Sachs, відвернулися від екологічних проєктів.

Тому уряду Німеччини, який, як і раніше, відданий справі захисту клімату, буде набагато важче просувати свої ідеї на міжнародному рівні.

Крістоф Гассельбах