Вогонь і лід в Ер-Ріяді: що вирішили в Саудівській Аравії і що залишилося незрозумілим

Оцінюючи переговори в Ер-Ріяді, треба відповісти на декілька запитань.

Запитання перше: Що це було?

На це запитання відповісти простіше, ніж на наступні. Це були технічні, робочі переговори. За статусом учасників (особливо з боку США і Росії) явно не передбачалося підписання якихось документів. Для розуміння ситуації звертаю увагу на склад головних переговірників: Росію представляли Григорій Карасін, голова Комітету Ради Федерації з міжнародних справ і колишній заступник міністра закордонних справ РФ, та Сергій Беседа, радник директора Федеральної служби безпеки Росі; США представляли старший директор Ради національної безпеки Ендрю Пік та директор планування політики Держдепартаменту США Майкл Антон. Україну представляли міністр оборони Рустем Умєров, заступник голови Офісу Президента (ОП) України Павло Паліса, заступник керівника ОП Ігор Жовква, заступник міністра енергетики Микола Колісник та держсекретар МЗС Олександр Карасевич. Статус української делегації був явно більш високим. Можливо, це була підстраховка на випадок якихось підступних дій з боку росіян.

За попередньою інформацією, передбачалося домовитись про припинення вогню по об’єктах енергетики, а також, ймовірно, цивільної інфраструктури, і про припинення бойових дій на морі.

Але коли почалися переговори між США і Росією, стало очевидним (за різними повідомленнями), що перелік переговорних питань значно розширився, зокрема йшлося і про статус окупованих територій, і про принципи визначення лінії розмежування, і про саму логіку мирного процесу тощо. В цьому сенсі показовий сам факт, що переговори між американськими та російськими представниками тривали 12 годин.

Однак в будь-якому випадку сторони могли вийти лише на проєкти домовленостей або на узгоджені пропозиції.

Запитання друге: Про що домовились?

Відповідь на це запитання є неоднозначною, точніше, цих відповідей багато і вони є різними.

Формальним підсумком переговорів в Ер-Ріяді стали інформаційні повідомлення Білого Дому про результати переговорів делегації США з делегаціями Росії й України. За змістом вони в основному збігаються, але є і певні відмінності, які, мабуть, відображають певні розбіжності в тематиці переговорів. Є також повідомлення про зміст переговорів з боку Кремля, і з боку українського керівництва. І ось тут розбіжності вже є суттєвими.

Якогось спільного і юридично значущого документа за підсумками переговорів немає. Як вже зазначалось, учасники переговорів і не могли самі щось підписати. Узагальнюючі документи формулювалися пізніше в Вашингтоні. Це означає, що США будуть посередником в переговорах, своєрідним "нотаріусом" в формалізації їх підсумків, і потенційним арбітром. Однак Москва заявила і свою додаткову версію підсумкових документів. В той самий час всі три сторони переговорів кажуть про наявність певних домовленостей, хоча зміст цих домовленостей певною мірою розрізняється, іноді суттєво.

Який тоді статус цих домовленостей? Що це – умовні домовленості, "нібито-домовленості", недо-домовленості, які ще треба остаточно узгодити? Чи передбачається якась формалізація тих "домовленостей", які нібито відбулись в Ер-Ріяді? Чи робота над цими "домовленостями" все ще продовжується?

На цей час запитань про статус і характер домовленостей в Ер-Ріяді більше, ніж відповідей.

Важливо Саудівське болото: як відбувається гра в переговори за новими правилами

Проте, все ж таки спробуємо узагальнити – про що домовились хоча б умовно і які розбіжності проявилися в так званих "підсумкових документах".

За офіційними заявами Білого Дому, США домовились з Україною та Росією окремо "гарантувати безпеку судноплавства, виключити застосування сили та запобігти використанню комерційних суден у військових цілях у Чорному морі". Також Вашингтон домовився з Києвом і Москвою "розробити заходи" для реалізації домовленості про "заборону ударів по енергетичних об'єктах Росії та України". Одночасно США заявили про те, що "продовжуватимуть сприяти переговорам між обома сторонами для досягнення мирного врегулювання відповідно до домовленостей, досягнутих в Ер-Ріяді".

Нібито домовились про те, що і планували, а також про продовження переговорів. І явно по об’єктах енергетики йдеться лише про попередні домовленості ("розробити заходи").

Але!!! В Москві вже оголосили про "тимчасовий мораторій на удари по енергосистемі", якого мають дотримуватись Україна та Росія, і оприлюднили перелік енергетичних об’єктів, які підпадають під цей мораторій, погоджений між Москвою та Вашингтоном. І в Москві заявили, що цей "мораторій" на 30 днів вже діє з 18 березня, хоча "перелік об’єктів" був узгоджений тільки 24 або 25 березня. І зовсім незрозуміло — якщо він вже діє, то навіщо ще треба "розробити заходи". Яка тут логіка, знають, мабуть, тільки в Кремлі.

Ще більше питань з нібито домовленістю про припинення вогню на морі та поновленням Зернової угоди, з якої самі росіяни вийшли ще у 2023 році. Міністр оборони України наголосив, що переміщення Росією своїх військових суден за межі східної частини Чорного моря буде вважатися порушенням домовленості та буде розглядатись як порушення зобов’язань забезпечити свободу судноплавства в Чорному морі та загроза національній безпеці України. Але ні Росія, ні США цього не підтверджують. Також незрозуміло, чи йдеться про припинення вогню по об’єктах портової інфраструктури?

Однак головна проблема в тому, що Кремль висунув ультиматум, згідно з яким "Чорноморська ініціатива" набуде чинності, якщо США скасують санкції та обмеження, які діють проти Росії в аграрній сфері. Тобто і тут не має остаточних домовленостей. І Трамп вже пообіцяв розглянути російські вимоги. І якщо США підуть на виконання вимог Росії ще до припинення вогню на морі, то буде створений небезпечний прецедент. Росія може і надалі використовувати цей прийом попередніх вимог, зокрема і щодо скасування санкцій, не після припинення вогню, а до початку дії цієї домовленості. Тоді переговорний шантаж з боку Росії стане нескінченним.

В підсумкових документах, які оголосили США, є і такий загадковий пункт – "Сполучені Штати та Україна вітають посередництво третіх країн з метою підтримки виконання енергетичних і морських угод". Що це за "треті країни" і в чому буде проявлятися їх "посередництво"? Може, йдеться про Туреччину, яка була посередником в "Чорноморській зерновій ініціативі"? Але згадується й енергетична угода. І ось тут не зрозуміло, про яких посередників йдеться.

Запитання фінальне: Що далі?

Найбільш проста і логічна відповідь – продовження переговорів про припинення вогню і формалізація досягнутих домовленостей. Президент Зеленський вже анонсував нові раунди мирних переговорів.

Але що непокоїть? Та конструкція узгодження результатів переговорів, яка проявилася в Ер-Ріяді та після нього, є занадто складною, суперечливою і хиткою. Вона породжує "нібито-домовленості", які суперечать одна одній у версіях кожної зі сторін переговорів. Їх можна по-різному тлумачити (а ми пам’ятаємо, наскільки це небезпечно, за досвідом Мінських угод). І ці "підсумки переговорів" не є юридичним документом. Відповідно, для сторін переговорів не має чітких зобов’язань виконувати щось, що вони не підписували. На мій погляд, будь-які домовленості про припинення вогню треба юридично формалізувати, щоб всі сторони переговорів брали на себе конкретну відповідальність.

Є питання щодо контролю за виконанням досягнутих домовленостей. Якщо США беруть на себе роль модератора та арбітра у виконанні домовленостей про припинення вогню, то як вони будуть контролювати цей процес, і, головне, як будуть реагувати на порушення цих домовленостей? Відповіді на ці запитання ми не знаємо.

Умовні домовленості, яких нібито досягли в Ер-Ріяді, є першим, маленьким і дуже непевним кроком в процесі переговорів про припинення вогню. І зараз починається практичний іспит на виконання цих домовленостей. Враховуючи все, що було сказано вище, можна прогнозувати неминуче виникнення і проблем, і порушень. Це не означає, що переговори треба припинити. Але процес переговорів і формалізацію їх результатів треба зробити більш зрозумілими та дієвими.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Капітуляція під маскою перемир'я: чому війна в Україні не закінчиться на умовах Росії