Зерно, борги та рейдерство: хто бореться за контроль над українським зерновим терміналом і намагається використати владу

Одеський морський порт завжди був стратегічним вузлом для експорту українського зерна. В умовах війни його роль лише зросла: у 2024 році понад 60% усього експорту України припадає на аграрну продукцію, а кожне відвантажене судно забезпечує не лише валютну експортну виручку для країни, а й продовольчу безпеку світу. Будь-які суперечки навколо логістичної інфраструктури можуть мати далекосяжні наслідки, і одна з таких конфліктних ситуацій вже перетворилася на масштабний юридичний скандал з політичним підтекстом.

На перший погляд, це звичайний комерційний спір між українською компанією GNT Group, яка оперує зерновим терміналом у порту Одеси, та її колишнім кредитором – інвестиційним фондом Argentem Creek Partners (ACP). Проте за цією історією стоїть значно більше: юридичні маневри, дипломатичний тиск та спроба переглянути фінансові угоди заднім числом.

Щоб зрозуміти, як ситуація дійшла до масштабних судових процесів, слід повернутися на кілька років назад.

Як GNT Group залучила фінансування

Зерновий термінал, що став центром конфлікту, є одним із важливих об’єктів агроінфраструктури України.

Варто згадати, що значну роль у створенні обʼєкту відіграв Європейський банк реконструкції та розвитку. Саме за гроші ЄБРР та реінвестування доходу від роботи, термінал отримав імпульс у своєму розвитку.

Проте розвиток обʼєкту вимагав значних подальших інвестицій, і у 2019-2021роках GNT Group залучила 95 мільйонів доларів кредитного фінансування від ACP. Фонд надав кошти під заставу частини терміналу, що на той момент було стандартною практикою для залучення боргового капіталу.

Після отримання фінансування від фонду ACP, компанія GNT Group продовжила розвиток свого зернового терміналу в Одеському порту. Грубо кажучи, український агрохолдинг «не бачив» кредитного ресурсу, бо гроші були спрямовані на погашення кредиту перед Європейським банком реконструкції та розвитку та викуп частки попереднього партнера CHS Europe (CHS Inc. – провідна міжнародна агрокомпанія, що належить фермерам, власникам ранчо та сільськогосподарським кооперативам зі США – ред.), який згорнув свою інвестиційну активність в Україні.

Однак у 2020 році компанія зіткнулася з потребою залучення додаткових фінансових ресурсів. Значна частина активів була закладена під зобов’язання перед фондом, що обмежувало гнучкість у фінансовому плануванні та можливості отримання нових кредитів для операційної діяльності та подальшого розширення.

Щоб оптимізувати структуру боргового фінансування та забезпечити стабільність компанії, GNT Group ухвалила рішення залучити кошти від українських банків «Південний» та «Восток». Це дозволило отримати додаткову ліквідність і зменшити залежність від одного кредитора. У межах цього процесу компанія передала частину своїх активів у заставу банкам, що дало змогу реструктуризувати фінансування та покращити фінансовий баланс. Пізніше банк «Південний» реалізував частину активів українській компанії Attollo Granum.

Фонд ACP офіційно погодився на ці зміни. У документах, підписаних кредитним агентом фонду Madison Pacific Trust Limited, зафіксовано, що іпотека на ці активи знімається, а їх передача іншим фінансовим установам є погодженою та не викликає заперечень. На момент завершення угоди всі сторони діяли в рамках узгоджених домовленостей, і фонд не висловлював жодних претензій щодо цих операцій.

«We hereby acknowledge and agree to the terms of this letter.
Signed by Madison Pacific Trust Limited (in its capacity as Facility Agent and International Security Trustee for and on behalf of itself and the other Finance Parties and acting on the instructions of the Majority Lenders)», - йдеться в документі.

На цьому етапі ситуація виглядала вирішеною. GNT Group змогла перекредитуватися, а ACP, звільнившись від частини ризиків, мав отримати кошти через інші активи, що залишалися в заставі.

Чому фонд змінив свою позицію

Переломним моментом стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Вартість активів у країні різко впала, включно із частиною зернового терміналу, яка знаходилися в іпотеці фонду ACP. Це означало, що фонд уже не міг розраховувати на той рівень повернення коштів, який передбачався раніше.

Саме тоді фонд змінив свою позицію і почав вимагати повернення активів, від яких добровільно відмовився. У позовах, поданих до Високого суду Лондона, ACP стверджує, що GNT Group нібито ухилялася від виконання боргових зобов’язань і навмисно вивела активи з-під контролю фонду.

Але документи у справі свідчать про інше: представники GNT Group неодноразово пропонували розрахуватися з боргами за узгодженим графіком, але ці пропозиції були проігноровані. У розшифровці телефонної розмови між представниками GNT Group та інвесторами за 15 грудня 2022 року зберігся прямий діалог, що демонструє бажання одного боку виплачувати борг, тоді як інший не поспішає ухвалювати рішення:

Науменкo (GNT Group) пропонує графік виплат та офіційне підписання угоди:

[00:07:31] NAUMENKO: «If you agree with this position, I gonna pay you 2 million every month until either I find a different investor and buy out the rest of Argentem, or you and I will sell this company normally».

Паттон (Argentem Creek Partners) ухиляється від прямої відповіді, натомість наголошує на проблемах, відкритих питаннях та відсутності документів:

[00:11:44] PATTON: «You understand the situation yourself. Maybe your suggestion can work. I'll bring it up internally, but, in any case, when we have so many open questions, unanswered questions – there aren’t even any papers about what happened in the first nine months, and you say: 'We’ll make money, but we won’t report what happened because it’s just us – nothing, there’s no need.' But we do need to!»

Ці уривки демонструють, що GNT Group готова домовлятися та поступово виплачувати борг, але Argentem Creek Partners не поспішає ухвалювати компромісне рішення, апелюючи до відсутності додаткової інформації та невирішених питань. Отже, попри реальні пропозиції щодо вирішення ситуації, фонд узяв курс на юридичну боротьбу.

Політичний тиск через Американську торговельну палату

Однак юридичних важелів було недостатньо. На певному етапі фонд вирішив діяти через політичні механізми, використовуючи Американську торговельну палату (ACC) як канал для тиску на українську владу.

Документи свідчать, що ACC звернулася до Офісу Президента України (ОП), наполягаючи на перегляді питання «оренди» терміналу. Проте, аналізуючи текст звернення, стає зрозуміло, що мова йде про фактичну спробу провести рейдерське захоплення активів.

В офіційному листі ACC до ОП зазначається: «Просимо Вас розглянути звернення компанії-члена Палати - «АРГЕНТЕМ КРІК ПАРТНЕРЗ» (Argentem Creek Partners), а також розглянути можливість проведення зустрічі з представниками цієї компанії задля обговорення питань, зазначених у зверненні…».

Таким чином, АСС не просто намагається «перетягнути» Офіс Президента на сторону однієї зі сторін корпоративного конфлікту, але і сам Фонд неоднозначно натякає на своє пряме бажання провести рейдерське захоплення активів.

У зверненні ACP визнається, що оспорюваний борг складає 95 мільйонів доларів:

Однак далі кредитор прямим текстом погоджується, що вартість активів на які претендує, складає більше, ніж в три з половиною разів більше, а саме 350 мільйонів доларів:

Подібне звернення не є унікальним випадком, коли бізнес-конфлікт намагаються перевести у політичну площину, але воно ставить важливе питання: чи можуть міжнародні інвестори переглядати умови угод заднім числом, використовуючи дипломатичний тиск?

Ще одним важливим елементом цієї справи стали звинувачення ACP у тому, що GNT Group нібито отримувала надприбутки, використовуючи зерно, яке зберігалося на терміналі. Проте офіційні документи показують, що запаси зерна ніколи не були предметом застави за кредитом, а частина з них була зіпсована через війну та порушення логістичних ланцюгів.

В одному з документів фонд наводить твердження про те, що компанія зберігала та реалізовувала товар поза межами зобов’язань, однак у відповідь на це GNT Group надала фінансову звітність, яка підтверджує інше. Це ще один приклад того, як аргументи фонду вибірково трактуються, щоб створити ілюзію недобросовісної поведінки боржника.

Відкритим залишається питання: хто насправді зацікавлений у поверненні контролю над терміналом? У бізнес-середовищі активно циркулюють припущення про те, що за інтересами ACP може стояти інша впливова особа або компанія, яка прагне взяти під контроль стратегічний актив. Однією з можливих фігур у цій справі називають українського бізнесмена Дмитра Фірташа, але наразі прямих доказів його причетності немає.

Суперечка триває

Фінальний результат цього конфлікту може мати значні наслідки не лише для GNT Group чи Argentem Creek Partners, а й для загального інвестиційного клімату України. Якщо міжнародний інвестор зможе змусити уряд переглянути угоду, яку він сам раніше визнав чинною, це створить небезпечний прецедент, що поставить під сумнів стабільність договорів і правовий захист бізнесу.

Фонд, використовуючи свою участь в ACC, маніпулюючи фактами та подаючи вибіркову інформацію, намагається змусити українську владу втрутитися в бізнес-конфлікт. Але чи означає це, що в майбутньому будь-який міжнародний інвестор зможе переглянути умови фінансування, якщо ринкова ситуація зміниться не на його користь?

Наразі судові процеси тривають, і їхній результат стане тестом на правову незалежність України.