Американський інвестфонд намагається використати українську владу для отримання контролю над зерновим терміналом в Одеському порту – ЗМІ

Американський інвестиційний фонд Argentem Creek Partners (ACP) намагається через політичні та дипломатичні канали вплинути на українську владу, зокрема на Офіс Президента, щоб отримати контроль над стратегічним зерновим терміналом в Одеському морському порту, який належить групі українських компаній GNT Group.

Про це йдеться в статті kp.ua.

«Фонд (Argentem Creek Partners – ред.) вирішив діяти через політичні механізми, використовуючи Американську торговельну палату (ACC) як канал для тиску на українську владу. Документи свідчать, що ACC звернулася до Офісу Президента України, наполягаючи на перегляді питання «оренди» терміналу. Проте, аналізуючи текст звернення, стає зрозуміло, що мова йде про фактичну спробу провести рейдерське захоплення активів», - зазначено в матеріалі.

За даними видання, ще у 2019–2021 роках фонд надав GNT Group фінансування у розмірі $95 млн. Кошти були надані під заставу частини інфраструктурних активів, пов’язаних із зерновим терміналом. Ці гроші були спрямовані не на розвиток, а на викуп частки попереднього партнера та погашення зобов’язань перед ЄБРР. Фактично GNT Group не отримала вільного капіталу, яким можна було б оперувати - він пішов на заміщення старих боргових зобов’язань.

Після початку повномасштабної війни та різкого падіння вартості українських активів, ACP змінив свою позицію. Незважаючи на те, що фонд раніше офіційно погодився на зняття іпотеки з частини майна та передачу його в заставу українським банкам «Південний» і «Восток», згодом він почав оскаржувати ці дії. За даними видання, у документах, підписаних агентом фонду – компанією Madison Pacific Trust Limited, прямо зафіксовано, що зняття обтяжень є погодженим рішенням, яке не викликало заперечень з боку ACP.

У період 2022–2023 років фонд подав кілька судових позовів - як в Україні, так і у Великій Британії. Зокрема, справа розглядається у Високому суді Лондона, де ACP намагається довести, що частина активів була виведена з-під застави нібито незаконно. Водночас, у матеріалах справи міститься інформація про те, що GNT Group пропонувала графік погашення заборгованості, в тому числі щомісячними платежами, однак ці пропозиції не були підтримані фондом.

Це, за даними видання, може свідчити, що реальний інтерес ACP полягає не в поверненні коштів, а в отриманні контролю над активами, вартість яких перевищує заставу в понад 3 рази і становить $350 млн.

Крім того, ACP публічно висуває звинувачення на адресу GNT Group у нібито неправомірному використанні зернових запасів на терміналі. Однак, як зазначається у статті, запаси зерна не були предметом застави, а частина з них була втрачена або зіпсована через військові дії та порушення логістики

«Фінальний результат цього конфлікту може мати значні наслідки не лише для GNT Group чи Argentem Creek Partners, а й для загального інвестиційного клімату України. Якщо міжнародний інвестор зможе змусити уряд переглянути угоду, яку він сам раніше визнав чинною, це створить небезпечний прецедент, що поставить під сумнів стабільність договорів і правовий захист бізнесу», - йдеться в матеріалі.

Довідка

Argentem Creek Partners - інвестфонд, що спеціалізується на вкладеннях у боргові зобов’язання. Фонд часто заходить у компанії з метою реструктуризації або отримання контролю над активами.

GNT Group - українська аграрно-логістична група, що займається перевалкою, зберіганням і експортом зернових. Володіє зерновим терміналом в Одеському порту, який має стратегічне значення для експорту агропродукції, особливо в умовах війни. До початку конфлікту з ACP активно залучала фінансування як від міжнародних, так і від українських банків для розвитку інфраструктури.

У 2022–2023 роках, після погіршення фінансового середовища через повномасштабне вторгнення рф, в Україні набула поширення практика добровільної реструктуризації боргів. Багато іноземних кредиторів погоджувалися на відтермінування чи перегляд умов. Претензії ACP контрастують із цією тенденцією - фонд не лише не погодився на реструктуризацію, а й подав низку позовів у юрисдикціях України та Великої Британії.