"Зрада", кнопкодавство чи технічний збій. Як могла проголосувати картка нардепа-фронтовика

Голосування за скандальний законопроєкт, яким підвищують зарплату чиновників карткою нардепа Сергія Рудика, котрий перебував на фронті, могло статися з декількох причин. Серед них – і технічний, і людський чинник.

Про це в інтерв’ю "Телеграфу" розповів сам полковник ЗСУ, нардеп-мажоритарник з Черкащини, член групи "За майбутнє" Сергій Рудик. Він вже звернувся до спікера ВРУ з вимогою провести розслідування випадку і покарання винних.

Більше читайте у публікації: "Що люди ніхр*на не знають, що депутати — воюючий нардеп про мирні перемовини, фантомні голосування і зарплати військовим".

За словами народного обранця, він почув від колег і експертів кілька версій. Однією з них могло бути втручання в сервер адміністратора системи електронного голосування і реєстрації депутатів "Рада-4", на яку витратили величезні кошти.

— На початку каденції цієї Верховної Ради з'явилася довгоочікувана сенсорна кнопка, яка не дозволяє одній і тій самій людині протягом 10 секунд голосування, проголосувати за іншу людину. Тобто людина змушена тримати два пальці одночасно: одним натискаючи на кнопку "За" чи "Проти" або "Утримався", а другий палець, власне, тримається на цій сенсорній кнопці. Це було подано суспільству як велика перемога… і тут така оказія, — каже нардеп про боротьбу з кнопкодавством.

Коли "копну́ли" офіційні дані — виявилося, що Рудик начебто проголосував 20 разів: 16 "За" і 4 "Утримувався".

— Тому я звернувся до голови Верховної Ради і попросив провести ретельне службове розслідування, щоб ми з'ясували обставини. Я уявив ситуацію, коли за мене голосується, наприклад, щодо "червоних ліній" в переговорах з росіянами… Картка депутата Рудика, який перебуває в зоні бойових дій, голосує "За". А потім всі розводять руками і кажуть: "Сорі. Так вийшло. Технічна помилочка". А це — кримінальна відповідальність! – наголосив полковник ЗСУ.

Він додав, що віцеспікер Олександр Корнієнко наказав вилучити картку, щоб Рудик був впевнений: ніхто більше не буде "кнопкодавити" за нього. І пояснив, як картка могла опинися в чужих руках.

— Народний депутат зранку приходить у пленарний день і звертається до працівника апарату Верховної Ради, який знаходиться в цей момент в залі, і тобі цю картку видають. Ти проходиш до свого робочого місця, вставляєш в гніздо і працюєш. Коли закінчується пленарний день, картка залишається, як правило, в гнізді для голосування. Працівники апарату наприкінці засідання обходять місця депутатів, витягають ці картки і вони зберігаються у технічного працівника. Наступного дня ти приходиш в сесійний зал і повторюєш процедуру, — каже Сергій Рудик.

За його словами, востаннє він був у сесійному залі в останній тиждень лютого (Див. фото. — Ред.). І є версія, що його картку не витягли, а комусь передали.

— Не хочу навіть здогадуватись, де "зрада", а де технічний збій, але факт залишається фактом. Можна припускати різні сценарії. Може, хтось захоче проголосувати якесь дуже непопулярне рішення, за яке нема голосів, а тут знаходиться картка Рудика. Просто Рудик – показовий приклад, тому що загальновідомо, що він на службі. А я можу уявити, скільки таких карток не від Рудика, а від того, хто ходить постійно на сесії, але в даному випадку не хоче брати участь в голосуванні, — припустив нардеп-мажоритарник.

Він додав, що часто чує, що монобільшість перестала існувати, бракує голосів, тому вона "дружить" з нардепами колишньої ОПЗЖ, щоб мати гарантоване голосування.

— Цілком можливо, що мали б створити коаліцію за участі реальної більшості. А для чого їм це створювати, якщо можна проголосувати чужою карткою, — підсумував Сергій Рудик.

Нагадаємо, раніше він пояснив "Телеграфу", чому Рада нічого не втратить від мобілізації двох сотень нардепів.