Археологи виявили «втрачений» канал, збудований дядьком Юлія Цезаря

Французькі вчені, ймовірно, виявили канал, який римляни збудували 2100 років тому. Водний шлях, відомий як канал Марія, був збудований у дельті річки Рони. Це був перший великий римський гідротехнічний об'єкт на території тодішньої Галлії, повідомляє Live Science.

За історичними свідченнями, він був збудований між 104 і 102 роками до н. е. військами дядька Юлія Цезаря, генерала Гая Марія. Його будівництво мало допомогти в Кімврських війнах, серії конфліктів між Римською республікою і кельтськими племенами, кімврами і тевтонами, які мігрували на південь з Ютландії, сучасної Данії.

Тоді Римська республіка захищала свою нову провінцію в Галлії, регіоні, який охоплював територію сучасної Франції, Бельгії та частини Західної Німеччини. Але вторгнення Кельтів ставило під загрозу, як цю землю, так і інші частини імперії.

«Римський полководець Марій прибув південну Галію в 104 р. до н. е., щоб запобігти ризику того, що кімври і тевтони, що спустошували Галію та Іспанію, досягнуть Італії. Він очолював дуже велике військо і терміново потребував постачання морем з Риму», - заявив Саймон Лосбі, почесний викладач середньовічної історії та експерт з південної Галлії в Університеті Шеффілда у Великій Британії, який не брав участі в дослідженні.

Марій наказав побудувати канал, який мав допомогти йому постачати свої війська. Він обійшов небезпечні гирла річки Рони і з'єднав місто Арль із Середземним морем, забезпечивши безпечний прохід великих суден із запасами. Зрештою, канал виконав покладену на нього функцію, і римляни перемогли кімврів та тевтонів у 101 р. до н. е.

Надалі канал подарували союзнику Риму в регіоні поселення Массалія, яке зараз називається Марсель. Вважається, що поселення отримало значний дохід від комерційного використання каналу, який зник з історичних записів через кілька століть.

Як розповів провідний автор дослідження Джо Юнкер, геоархеолог зі Страсбурзького університету у Франції, останніми роками проводилися дослідження з пошуку каналу Марія, але знайти його так і не вдалося. Востаннє він згадувався римським автором Плінієм Старшим у першому столітті нашої ери, але його сліди практично зникли.

У 2013 році геофізичне дослідження дельти в болотах Вігейра на південь від Арля виявило підводний об'єкт, який, за гіпотезою вчених, міг бути стародавнім каналом. Наступні розкопки навколо цього місця виявили 69 фрагментів римської кераміки, два стародавні дерев'яні кола і дві великі платформи з каменю. Радіовуглецеве датування кол дозволило встановити, що вони відносяться до першого-четвертого століть н. е., тоді як органічні матеріали всередині платформ датуються періодом між першим століттям до н. е. та третім століттям н. е., коли міг використовуватися канал Марія.

З того часу вчені збирали додаткові докази, які б підтвердили відкриття каналу Марія. У ході нового дослідження Юнкер та його команда пробурили керни осадових порід із древнього каналу та його берегів та провели фізичні вимірювання для порівняння з геофізичними дослідженнями, проведеними у 2013 році.

«Довжина каналу, ширина, орієнтація, вміст осаду та радіовуглецеве датування підтверджують, що це був судноплавний канал за часів Римської імперії, частково викопаний у колишньому рукаві Рони та стародавній лагуні», — сказав Юнкер.

Ширина природних приток в річкових руслах зазвичай становить 110-180 метрів, передбачуваний канал Марія був набагато вужчим - близько 30 метрів. І ця ширина відповідає іншим римським каналам. Така ширина дозволяла римським кораблям переміщатися цією територією.

За словами вчених, майбутні археологічні дослідження нададуть нові дані про те, що виявлена структура справді є каналом Марія.

Раніше археологи виявили в Помпеях банкетний зал із чорними стінами, на які були нанесені фрески із зображеннями героїв Троянської війни. Вчені називають цю «чорну кімнату» як одне з найдивовижніших відкриттів, які вдалося зробити під час археологічних розкопок на півдні Італії.