Армія Північної Кореї отримує бойовий досвід

Участь Корейської народної армії (кор. 조선 인민군 – Чосон інмінгун, КНА) у повномасштабній агресії Росії проти України стала частково неочікуваним фактором й водночас – важливою можливістю вперше дослідити бойові спроможності армії Північної Кореї в умовах сучасної війни. І хоча російська й північнокорейська влада офіційно заперечують факт участі КНА в бойових діях, дослідження різних міжнародних медіа свідчать про інше.

Поглиблення співпраці між РФ і КНДР

Режим Кім Чен Ина ще з 2017 року відкрито підтримує російську експансію. Спочатку КНДР визнала анексію Криму, а після повномасштабного вторгнення – підтримала агресію РФ проти України. При цьому, у 2022 році Пхеньян визнав “незалежність” так званих “Л/ДНР”, а в листопаді 2024-го підписав з Москвою угоду про військову співпрацю з окремим пунктом щодо взаємної оборони. Саме цей договір, імовірно, відкрив шлях до більш глибокої військової інтеграції.

Спочатку підтримка КНДР полягала у постачанні снарядів для артилерії, частина з яких, за даними української розвідки, виявилась бракованою. Згодом на озброєння надійшли самохідні гаубиці, ракетні системи ближнього радіуса дії та, як з’ясувалося пізніше, й особовий склад. В рамках такої співпраці не лише Росія отримує “гарматне м’ясо”, Москва також забезпечує свого союзника, передаючи КНДР супутникові технології, валюту для фінансування ракетної програми та окремі військові розробки.

Масштаб і тактика північнокорейської присутності

За деякими повідомленнями, станом на початок березня поточного року, на кордоні з Україною на території Курської області РФ розміщувалось від 10 до 12 тисяч військовослужбовців КНА, зведених у п’ять піхотних бригад. Перед їх перекиданням з Пхеньяна через Владивосток їм надали базову підготовку, забезпечили російською формою, спорядження та документами на ім’я мешканців Туви – з метою приховування реальної ідентичності.

Північнокорейські підрозділи виконують функцію штурмових загонів, що постійно тримають українські сили в напрузі, даючи змогу росіянам зосередити сили на ключових ділянках фронту. Наразі, склад північнокорейських військових включає до 500 офіцерів та щонайменше трьох генералів, зокрема один з них – Кім Йон Бок, який командує 1,5 тисячами бійців спецпризначення, чия присутність підтверджується Південнокорейською національною розвідувальною службою. Зазначається, що перший бій підрозділів КНА із українськими захисниками відбувся, за окремими за оцінками, 4 листопада минулого року.

Технічна відсталість, але висока готовність

В цілому, тактика яку застосовують північнокорейці, є застарілою – наступ піхоти без підтримки бронетехніки, повне ігнорування ролі дронів тощо. Але, попри це, їхня мобільність і фізична витривалість дійсно дивують. Проте, відсутність бронежилетів робить їх легшими цілями, але водночас збільшує швидкість пересування. Їх основне спорядження включає автомат АК-12, до цього кілька магазинів, ручні гранати, міни та полегшені тактичні рюкзаки.

Північнокорейський солдат невибагливий та стійкий до труднощів, а ідеологічна обробка відіграє ключову роль: численні випадки самопідриву з метою уникнення полону, відмова від допомоги та навіть добивання поранених. У деяких випадках росіяни самі відкривали вогонь по відступаючих північнокорейцях, аби ті не потрапили у полон. На тілах загиблих часто виявляють записки із пропагандистськими гаслами на кшталт “Слава КНДР” та “Віддати життя за батьківщину – честь!”.

Полонені: рідкісне джерело інформації

Українські сили понад місяць намагалися захопити бодай одного північнокорейського військового. Операція завершилася успіхом у січні: вдалося взяти двох поранених бійців КНА, незважаючи на запеклий вогонь із боку РФ, що намагалася знищити полонених.

Один з них – Лі Чен Нам, сержант 1999 року народження з Пхеньяна, снайпер розвідгрупи. Інший – 19-річний солдат, який, за його словами, вважав, що бере участь у навчаннях і не усвідомлював, що перебуває на території України. Дехто з його підрозділу був переконаний, що воює з Південною Кореєю. Подібна дезорієнтація – ще один наслідок тоталітарного інформаційного вакууму всередині КНДР.

Втрати, ротація та бойовий досвід

Реальні втрати КНА важко піддаються точному підрахунку. За оцінками Пентагону, вже загинуло близько 1 тис. солдатів, тоді як Південна Корея називає цифру в 300 загиблих і 2,7 тис. поранених або зниклих безвісти. Українська оцінка дає число до 4 тис. втрат загалом. Основні причини – висока інтенсивність дронових атак та мовний бар’єр із росіянами, що значно ускладнює координацію та взаємодію у бойових умовах.

Слід зазначити, що у лютому 2025 року північнокорейські війська тимчасово відвели з передової для доукомплектування, відновлення та підготовки з урахуванням досвіду. За даними BBC від 7 лютого, частина контингенту вже повернулася в зону бойових дій, однак офіційного підтвердження цьому немає.

Що це означає для України та світу

Попри те, що присутність підрозділів КНА та їх участь у військовій агресії проти України не є визначальною, вона створює небезпечний прецедент міжнародної мілітаризації конфлікту. При цьому, Північна Корея здобуває реальний бойовий досвід і перевіряє ефективність власної зброї в умовах бойових дій високої інтенсивності. У майбутньому це може зміцнити позиції Пхеньяна в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Крім того, така співпраця свідчить про глибоку військово-політичну інтеграцію між ізольованими авторитарними режимами, які кидають виклик світовій системі безпеки.